знания и навыки

учебная и научная литература

русская классика

сказки

литература 19 века

«Саша» Марка Вовчка – оповідання про нещасливу долю простої селянської дівчини. Саша закохалася у панського племінника, однак, їм не дозволили одружитися, а нерішучість юнака призвела до сумної розлуки і до смерті дівчини***. Твір є одним з кращих зразків російськомовної малої прози Марка Вовчка, до яких також належать «Маша», «Катерина» та ін. 

историческая научная и учебная литература

общая история

Саша

«Молодой богатый козак Шкандыбенко стоял над рекою и смотрел в воду. Река глубока и широка, вода синя и чиста и катится с сверканием и гулом. Под ногами у козака отражался свежий, низкий, зеленый пустой берег, где он стоял; в середине реки видно ясное небо с играющим, искрящимся солнцем, а около супротивного берега в воде опрокинулась деревня…»

Лемеривна

документальная литература

Полное собрание сочинений. Том 2

юмористическая фантастика

Украинские народные рассказы

«Был знойный, душный польский полдень. Солнце ослепительно сияло на безоблачном небе. Обширное поле спелых колосьев стояло так неподвижно, словно вылитое из золота. Поле перехватывали мягкие, темно-зеленые, усыпанные розовой кашкой, спрыснутые утренним ливнем межи; над межами тихонько, чуть-чуть волновался легкий пар. По полю куда-то вилась узкая проселочная дорожка. Вдали синел большой лес…»


любовные романы

приключения

юмористическая литература

современные любовные романы

современная русская литература

книги о приключениях

юмор и сатира

Сельская идиллия

«Я родился в тихой глуши нашего пространного отечества, в незнаемом уголке -ской губернии, в селении Тернах.
Селение Терны скрыто от взоров любознательных путешественников, каждое лето поспешающих на богомолье в -ский славный монастырь, опоясывающими его с трех сторон лесистыми горами, которые, сходясь полукругом к многоводной и быстрой реке, изобилующей рыбою и воспитывающей на берегах своих стаи водяных птиц, образуют обширную впадину, нечто вроде исполинского гнезда, веселящего в весеннее время бархатной мягкостью своей муравы и свежестью густолиственных садов…»



учебная литература

литературоведение

прочая образовательная литература

история России

Записки причетника

«Умерла у нашей барыни горничная девушка, и приказчику веленье прислано барское: немедля другую к барыне представить. Выбрал приказчик меня. Я была сирота, только и роду всего у меня, что дедушка. Ласковый такой старичок был, седенький, смирный. Выслушал он приказ, вздохнул да и повез меня.
Барыня наша жила в уездном городке. Городок был ветхонький, словно серенький. И домики серенькие, и заборы, и частоколы, да и мещане там все в серых чуйках ходили. А вот деревья там такие развесистые, такие густолиственные! Над иною избушкою раскинется липа зеленая, всю закроет, только чуть уголочек сереет. Улички узенькие; под заборами такая травка густая росла; воробьев видимо-невидимо, – такое чириканье поднимают; и сорок много водилось, – так по улице и скачут, не боятся…»



сделай сам

Купеческая дочка

«Не нажить уж нам такой знахарки, как покойная Даниловна! Сколько людей за нее бога молят! Кто ее знал – благословляет, и кто только слыхал про нее – и тот благословляет. Так уж из рода в род ей почет идет…»


Катерина

«Анна Федоровна Журбовская была отличная хозяйка. Просто она чудеса показывала. Например, она делала один крем полосатый, разноцветный, всем на зависть и удивленье. Как уж ни хотели прочие хозяйки дойти до этого крема, – никто не дошел. Верьте не верьте, а одна барыня (и богатая барыня) хотела сына женить на дочери Анны Федоровны, чтобы только выведать тайну. Да Анна Федоровна всегда с этими вещами настороже, а барыня была нетерпелива, поспешила, проговорилась. Анна Федоровна дочери не отдала и секрета не открыла…»


детская познавательная и развивающая литература

Тюлевая баба

«Как померла старая барыня, мы достались молодым господам. У покойницы две дочки были барышни.
Меньшая-то смирная была. Сызмала постилась по понедельникам. Из себя уродилась невзрачная, и неловка, и неречиста, так маменька ей насоветывала и приказывала: „Ты уж, Анночка, – говаривала, – ты уж обрекись, голубчик, да постись хорошенько: авось, бог поможет милосердный, женишка какого себе и выпостишь: ты ведь ничем не взяла, бедняжечка“…»



Червонный король

«Я ее давно-давно знаю: мы из одной деревни; вместе в куклы игрывали. Уж какая она была искренняя, какая сердечная девочка, скажу вам! Как подружится с кем, полюбит – рада душу отдать; в глаза смотрит; пожелай чего-нибудь я – угадает, угодит. Мы с ней слюбились крепко. Бывало, она мне все свое отдает; и не прошу – сама отдает: и куклы, и сережки свои, – все, все, да только улыбается, на меня глядя…»


«День жаркий, ветреный, удушливый. Повсюду пыль столбом. В вокзале Николаевской железной дороги шум и суета. По платформе бегают, словно на пожаре, роняют дорожные мешки, зонтики, пледы, перчатки, рассыпают запасенную в дорогу провизию. Два кренделька и печеное яйцо катятся к лаковым блестящим ботинкам какого-то пожилого щеголеватого господина, который отпрядывает от них, как от ядовитого змеиного жала…»


внеклассное чтение

Путешествие во внутрь страны

«Купецька донька» Марка Вовчка – психологічне оповідання про нерівний шлюб, який опинився трагедією***. Ганна Акимівна покохала простого кучера Єфима, але його суворий норов звів її в могилу. Перу автора належать й інші російськомовні оповідання, такі як «Саша», «Катерина» тощо.   


«Люди видят, что я весела, и думают, что я горя не знала; а я только родилась такою. Бывало, меня бьют (не дай бог об этом и вспомнить!) – не выдержу сердца, заплачу, а потом подумаю немного и засмеюсь. Бывает горе, что плачет, а бывает и такое, что скачет. Вот такое-то и мое горе. Если б мне над каждой моей бедой было плакать, я давно бы себе глаза выплакала.
Отца и матери я не помню, выросла сиротою, между чужих людей. Хоть и не было мне битья да упреку и работы не было тяжелой, зато и забывали обо мне – голодна ли я, холодна ли, жива ли…»



Институтка

зарубежная деловая литература

Полное собрание сочинений. Том 4

«Іграшечка» Марка Вовчка – це російськомовна соціально-побутова повість, у якій авторка продовжує характерну для її творчості тему тяжкого життя поневолених  людей***. «Жаліслива» поміщиця відібрала в матері-кріпачки шестирічну донечку Груню і, давши їй нове ім’я, перетворила на свою іграшку.  Перу авторки належать й інші твори, у яких розкривається схожа проблематика, зокрема, повість «Інститутка», оповідання «Горпина», «Одарка» та ін. 


Игрушечка

«Катерина» Марка Вовчка - психологічне оповідання про долю жінки, яку пани привезли з далеких країв***. Все життя тужила Катя за рідними місцями, поки не знайшла своє призначення у допомозі хворим людям. Твір входить до російськомовної збірки Марка Вовчка «Рассказы из русского народного быта» разом з такими творами як «Маша», «Купецька дочка» та ін.

«Молодой богатый козак Шкандыбенко стоял над рекою и смотрел в воду. Река глубока и широка, вода синя и чиста и катится с сверканием и гулом. Под ногами у козака отражался свежий, низкий, зеленый пустой берег, где он стоял; в середине реки видно ясное небо с играющим, искрящимся солнцем, а около супротивного берега в воде опрокинулась деревня…»


ужасы / мистика

фэнтези

мистика

детективное фэнтези

детектив-загадка

детское фэнтези

«Я родом-то издалёка, свой край чуть помню: увезли меня оттуда по шестому году.
Вот только помню я длинную улицу да темный ряд избушек дымных; в конце улицы на выгоне стояли две березы тонкие – высокие. Да еще помню, у нас под самым окном густые такие конопли росли, а меж коноплями тропиночка чернела, а где-то близко словно ручеек журчал, а вдали на горе лес зеленел. Да еще я помню свою матушку родную. Все она, бывало, в заботе, да все сиживала пригорюнившись… Отца я не зазнала: он помер, мне еще и году не было. Жили мы в своей избушке… После, на чужой стороне, часто мне, бывало, те дни прошлые пригрезятся, что кругом поле без краю, солнце горит и жжет, сверкают серпы, валится рожь колосистая; я сижу под копной, около меня глиняный кувшинчик с водой стоит; подойдет матушка с серпом в руке, загорелая она, изморенная, напьется воды из кувшинчика, на меня глянет и мне усмехнется… А зимою! в печи дрова трещат, в избушке дымно; хлопочет заботная моя матушка, а в окно глянь – снежная пелена белая из глаз уходит; во всех избах сенные двери настежь, и валит из дверей дым серый…»



здоровье

здоровое и правильное питание

саморегуляция

самореализация

мужская психология

современный мужчина

медицина и здоровье

Полное собрание сочинений. Том 1

современная зарубежная литература

Маша

Представляем вашему вниманию аудиоверсию одного из самых известных рассказов легендарной украинской писательницы Марии Александровны Велинской (Марко Вовчок) – «Козачка». Мария Александровна начала свою литературную деятельность в 1857 году. Она отправила несколько своих произведений в Петербург, и уже в декабре того же года вышел сборник ее рассказов – «Народні оповідання», получивший большую популярность. Почти все рассказы касались животрепещущей тогда темы – «ужасов крепостного права» и тяжелой, непосильной жизни крепостных в помещичьих имениях. Книгу восторженно встретили такие известные писатели как И. С. Тургенев и Т. Шевченко. А редактор журнала "Русский вестник пригласил Марко Вовчок в качестве сотрудника, и уже в № 7—8 этого журнала появился авторизованный перевод некоторых рассказов писательницы. 


Копирайт

©&℗ ИП Воробьев
©&℗ ИД СОЮЗ




культура и искусство

культурология

журналы

гуманитарные и общественные науки

научно-популярные журналы

архитектура

литературные журналы

история Москвы

краеведение

Подмосковье

историческая публицистика

репортажи / интервью / статьи

Козачка

Представляем вашему вниманию аудиоверсию одного из самых известных рассказов легендарной украинской писательницы Марии Александровны Велинской (Марко Вовчок) – «Козачка». Мария Александровна начала свою литературную деятельность в 1857 году. Она отправила несколько своих произведений в Петербург, и уже в декабре того же года вышел сборник ее рассказов – «Народні оповідання», получивший большую популярность. Почти все рассказы касались животрепещущей тогда темы – «ужасов крепостного права» и тяжелой, непосильной жизни крепостных в помещичьих имениях. Книгу восторженно встретили такие известные писатели как И. С. Тургенев и Т. Шевченко. А редактор журнала "Русский вестник пригласил Марко Вовчок в качестве сотрудника, и уже в № 7—8 этого журнала появился авторизованный перевод некоторых рассказов писательницы. 
©&℗ ИП Воробьев©&℗ ИД СОЮЗ


«Іграшечка» Марка Вовчка – це російськомовна соціально-побутова повість, у якій авторка продовжує характерну для її творчості тему тяжкого життя поневолених  людей***. «Жаліслива» поміщиця відібрала в матері-кріпачки шестирічну донечку Груню і, давши їй нове ім’я, перетворила на свою іграшку.  Перу авторки належать й інші твори, у яких розкривається схожа проблематика, зокрема, повість «Інститутка», оповідання «Горпина», «Одарка» та ін. 



зарубежная классика

книги по философии

литература 18 века

серьезное чтение

об истории серьезно

«Маша» Марка Вовчка – російськомовне оповідання, головною героїнею якого є смілива дівчина, якій болить доля закріпачених селян***. Панські звичаї та життя простих людей викликають обурення в неї, адже усе це суперечить людським правам і гідності. Перу авторки належать й інші твори, у яких розкривається схожа проблематика, зокрема, повість «Інститутка», оповідання «Горпина», «Одарка» та ін. 


«Жила-была одна почтенная семья, которая, вовсе того не ожидая и не желая, воспитывала пребеспокойного сына. Родители были почтенные, бабушка и дедушка почтенные, дяди и тетки почтенные, братья и сестры почтенные, но он ни в кого из них не уродился и, чем больше входил в лета, тем чувствительнее огорчал всех родных и знакомых.
Сначала он рос себе ничего и, казалось, мало чем отличался от прочих детей, но не успел стать на ноги, как уже начал чудить и затейничать…»



историческое фэнтези

история Франции

Затейник

Полное собрание сочинений. Том 3

«Три долі» Марка Вовчка – психологічна повість про трьох дівчат, які закохалися в одного парубка***. У творі авторка продовжує тематику взаємин між людьми, змальовує різні типи характерів. Перу автора належать інші подібні твори, зокрема, «Павло Чорнокрил», «Не до пари» тощо.


Три долі

«Викуп» Марка Вовчка – це соціально-побутове оповідання, в якому автор продовжує типову для її творчості проблему тяжкої долі поневолених кріпосних людей***. Яків Харченко готовий віддати життя, аби отримати визвольний лист і одружитися з коханою.. Оповідання «Викуп» належить до кращих зразків малої прози автора поруч з такими творами як «Павло Чорнокрил», «Одарка», «Отець Андрій тощо. 


религия и духовная литература

религии / верования / культы

Викуп

короткие любовные романы

Невільничка

Чортова пригода

Дев'ять братiв i десята сестриця Галя

Ледащиця

Два сини

социология

Інститутка

изобразительное искусство

Три долi

«Інститутка» Марка Вовчка – це соціально-побутова психологічна повість, у якій гостро піднято проблему панської влади над простими людьми***. Пиха і вередливість панів викликають обурення, чесність і доброта підневільних людей – симпатію і співчуття. Іншими творами автора є оповідання «Козачка», «Невільничка» тощо.


пьесы и драматургия

«Панi наша була не перволiток та й не яка стара; а з себе була висока, огрядна, говiрки скорої, гучної. Вбиралася шпетненько – шнурочок до шнурочка, гапличок до гапличка. Ходить, було, як намальована…»


Оповiдання (збірник)

Отець Андрій

«Горпина» Марка Вовчка – це соціально-побутове психологічне оповідання, написане в дусі експресіонізму***. В Горпини помирає єдина улюблена донечка, злий пан не дозволив матері бути з хворою дитиною. У творі продовжується тема згубної влади панів, яка також виразно звучить і в інших оповіданнях, серед яких «Одарка», «Отець Андрій», «Викуп». 


Горпина

служебный роман

романтика

любовные приключения

романтическая эротика

сексуальные отношения

Кармелюк

«Мати вмерла – я ще малесенькою була, добре й не запам'ятаю. Тільки мені наче сниться, що хитав мене хтось у колисці і співав надо мною тихесенько.
Як поховали паніматку, батько не хотів удруге оженитись. Не буде вже над мою першу милу, – було, каже. – Коли господь її прийняв, нехай уже діточки господарюють!»
Батько наш був дуже добрий: жалував нас обох рівно, і брата й мене. Жили ми при достатку, всього було доволі; що, було, собі задумаю, те й зроблю: все мені вільно було. Що яке-то моє дівування було розкішне й веселе, то й згадать любо!..»



книги для детей

Сестра

философская проза

исторические романы

французская литература

о бизнесе популярно

просто о бизнесе

технологии для бизнеса

конкурентные стратегии и тактики

конкурентная стратегия

Максим Гримач

«Чари» Марка Вовчка – оповідання, у центрі якого – любовний трикутник. Хима кохає Тимоша, та він сватає іншу***. Засмучена дівчина знаходить знахарку, стає відьмою і розлучає Тимоша з Оленою. Для твору характерні морально-етичні мотиви, перу автора належать інші подібні твори, зокрема, оповідання «Чумак», «Не до пари» та ін.


автомобили и ПДД

Чари

«Кармелюк» Марка Вовчка – героїчна повість-казка, у якій автор романтизує та возвеличує національного українського героя, керівника повстанського руху на Поділлі у 1813-1835 рр.*** Устим Кармелюк – гарний і мужній, чесний і безкорисливий, він полишає спокійне сімейне життя заради боротьби за правду. «Кармелюк» є яскравим прикладом повісті-казки, у цьому ж жанрі написано твір «Дев’ять братів і сестриця Галя» Марка Вовчка.


книги о путешествиях

зарубежные приключения

зарубежная публицистика

«Чортова пригода» Марка Вовчка – гумористичне оповідання про чоловіка, який зустрівся з нечистою силою***. Чорт у творі не є уособленням зла, він скоріше виглядає кумедним і жалюгідним. Біда чоловікові, коли жінка має зміїну та вередливу натуру – така основна думка оповідання «Чортова пригода» Марка Вовчка. Перу автора також належать інші прозові твори, зокрема, «Чумак», «Чари», «Сестра тощо.


юридическая литература

юриспруденция

«Максим Гримач» Марка Вовчка – оповідання, написане в дусі романтизму.  Сила кохання і невідворотність фатуму поєдналися в трагічних образах молодої дівчини і парубка, яким не судилося дочекатися весілля. Домовина стала весільною постіллю, і лише вічний біль у серці буде нагадувати батькові про його старшу доньку. Глибокий психологізм, акцент на почуттях і ліричність є характерними для оповідання «Максим Гримач» Марка Вовчка.

«Дев’ять братів і десята сестриця Галя» – героїко-романтична повість, яка за стилістикою нагадує казку***. У центрі твору – тяжке життя багатодітної вдови, сини якої не спромоглися вийти зі злиднів і встали на шлях розбійництва. «Дев’ять братів і сестриця Галя» є яскравим прикладом повісті-казки, у цьому ж жанрі написано твір «Кармелюк» Марка Вовчка.


Дев'ять братів і сестриця Галя

Марко Вовчок – талановита письменниця Марія Олександрівна Вілінська відіграла велику роль у становленні української реалістичної прози. Росіянка за походженням, вона написала багато творів українською мовою. Її героїні жінки-кріпачки, добрі, розумні, лагідні, попри приниження, безправність, знедоленість сподіваються хоча б на краплинку жіночого щастя.

Твори

Марка Вовчка (літературний псевдонім Марії Олександрівни Вілінської, 1833–1907) справедливо називають літературною донькою Т. Шевченка. Твори письменниці відіграли провідну роль у становленні української реалістичної прози. Найвищого мистецького рівня вона досягає у зображенні трагічної долі жінки-кріпачки, яка в тогочасному суспільстві зазнала найбільшого приниження й безправ’я. Цей образ посідає центральне місце в багатьох оповіданнях письменниці. До видання увійшли твори письменниці, написані російською мовою (оповідання «Маруся», «Маша»), а також повісті, оповідання та казки («Чортова пригода», «Невільничка», «Отець Андрій», «Інститутка» й «Три долі»).


путеводители

города России

атласы и карты

туристические маршруты

справочная информация

хобби, досуг

чемпионат мира по футболу

Марка Вовчка (літературний псевдонім Марії Олександрівни Вілінської, 1833—1907) справедливо називають літературною донькою Т. Шевченка. Твори письменниці відіграли провідну роль у становленні української реалістичної прози. Найвищого мистецького рівня вона досягає у зображенні трагічної долі жінки-кріпачки, яка в тогочасному суспільстві зазнала найбільшого приниження й безправ’я. Цей образ посідає центральне місце в багатьох оповіданнях письменниці.
До видання увійшли твори письменниці, написані російською мовою (оповідання «Маруся»), а також народні оповідання «Отець Андрій», «Інститутка» й «Максим Гримач».
Повесть «Маруся» – на русском языке.




книги про волшебников

боевое фэнтези

магическое фэнтези

приключенческое фэнтези

славянское фэнтези

Маруся. Інститутка (збірник)

“Невільничка” Марка Вовчка є оригінальним прикладом оповідання-казки***. Сама письменниця називає твір казкою, її основою стала народна “Дума про Самійла Кішку”. До інших прозових творів автора належать оповідання «Козачка», повісті «Інститутка» та «Кармелюк» тощо.


классическая проза

«Одарка» Марка Вовчка – оповідання про трагічну долю закріпаченої дівчини, яку насильно забрали від батьків на служіння панам***. У творі продовжується тема згубної влади панів, яка також виразно звучить і в інших оповіданнях, серед яких «Горпина», «Отець Андрій», «Викуп». 

Одарка

«Отець Андрій» Марка Вовчка – оповідання про щасливу долю закоханих Тимоша та Оксани, яким вдалося повінчатися і оминути гнів пана, що хотів сплюндрувати честь дівчини***. Образ отця Андрія є втіленням справедливого суду і гідності. У творі продовжується тема згубної влади панів, яка також виразно звучить і в інших оповіданнях, серед яких «Одарка», «Горпина», «Викуп».


«Павло Чорнокрил» Марка Вовчка – психологічне оповідання, у якому розкрито низку морально-етичних проблем. Павло одружений з тихою і доброю Галею, але підступна спокусниця Варка намовляє його вбити жінку. Засліплений хижою красою, Павло відмовляється від світлого, сходить на шлях згуби і нівечить своє життя. 
До інших прозових творів автора належать оповідання «Козачка», повісті «Інститутка» та «Кармелюк» тощо.  

Павло Чорнокрил

«Чумак» Марка Вовчка – оповідання про нещасливу долю закоханих, яких розлучили***. Гриць чумакував і закохався у Марину, та її віддали силоміць за нелюба. Змарнів парубок, і єдина втіха йому була – чумацькі мандри. Перу автора належать також й інші оповідання, зокрема, «Сон», «Чари» тощо.  


Чумак

«Сестра» Марка Вовчка – це соціально-побутове оповідання, в якому авторка розкриває проблему складних сімейних стосунків***. Головна героїня живе у брата, але його жінка страшенно її не любить, через що бідолашна змушена йти по світу шукати іншої долі. Перу автора також належать інші твори подібної тематики: «Свекруха», «Не до пари», «Викуп» тощо.


«Сон» Марка Вовчка – оповідання, у якому зображується життя селян таким, яким воно б мало бути: вільним і щасливим***. Доля всміхнулася молодій дівчині Домасі: вона вийшла заміж за коханого. Перу автора належать подібні ідилічні твори, такі як «Орися» і «Викуп».  


Сон

«Свекруха» Марка Вовчка – соціально-побутове оповідання про злу вдову Орлиху, яка звела нанівець життя молодої невістки і власного сина***. Проблема родинних стосунків гостро звучить у цьому творі. Перу автора також належать інші твори подібної тематики: «Павло Чорнокрил», «Не до пари», «Викуп» тощо.

религиоведение / история религий

Свекруха

Без серии

«Маша» Марка Вовчка – російськомовне оповідання, головною героїнею якого є смілива дівчина, якій болить доля закріпачених селян***. Панські звичаї та життя простих людей викликають обурення в неї, адже усе це суперечить людським правам і гідності. Перу авторки належать й інші твори, у яких розкривається схожа проблематика, зокрема, повість «Інститутка», оповідання «Горпина», «Одарка» та ін. 