Сад божественних пісень. Афоризми
Григорій Савич Сковорода
Сад божественних пісень. Афоризми
Сад божественних пісень
Пісня 1-ша
Складена 1757 року на цю силу: «Блаженнi непорочнi в дорозi, що ходять законом Господнiм» [1].
Боїтъся народ зiйти гнить у гробI впасти в жереб нещасний,В якому вогонь незгасний.А смерть є свята, зло певне стопта,Зведе навiть вiйни в спокiй.О смерть ця свята!Коли совiсть в тебе чиста, не страшний Перун огнистий, нi!Пекла вогнем вiн не палить,А має життя райське, хвалить.Грiхи смерть народять – живу смерть наводять,Iз смертi – ад; тлить душу глад.О люта смерть та!Блажен, о блажен, хто з перших пеленСебе присвятив Христовi,День-нiч в його мислить словi,Взяв iгo благеє, ярмо взяв легкеє,До того звик, до цього навик —Це жереб святий!Солодке це взнавши, впасти не зможеш в мирське й пропасти, нi!В гopi й бiдi не скучить,Hi меч, нi вогонь не розлучить —Все сладiсть розводить, на серце не сходить,Хiба тому, знати комуСкус далось дорогий.Життя ти, – Христе, за мене вмер теж!Мав початки дати швидкоЛiт моїх, а дав послiдки,Зiтри серця твердiсть, вогню пали щедрiсть;На смерть марнотi i злому в життiЖиву тобi, мiй свiт!Коли ж вiд грiхiв воскресну, вдягну я плоть небесну,Ти в менi – в тобi вселюсяI солодкого нап'юся,3 тобою в бесiдi, з тобою в совiтi,Сонце зайде, сонце зiйде —Це вiк злотих лiт!Пісня 2-га
Iз цього зерна: «Що на землi ти зв'яжеш, те зв'язане буде на небi» [2].
Залиш, о дух мiй, скоро всi землянiї мiста!Зiйди, мiй душе, в гори, де правда живе свята,Спокiй де, тишина царюють з вiдвiчних лiт,Країна де вабна, де неприступний є свiт.Залиш печалi свiту и марнотнiсть мирських дiянь!Щоб в небо возлетiти, хоч на хвилю чистий стань!Де Господь Яковий [3] є, де невечiрня зоря,Ангелiв рiд встає – вид його священний зрять.Це сiлоамськi води! [4] 3 очей полуду омий,Тут тiло змить нагода – до небес лети мерщiй!Бо серцем хто брудний, не може Бога уздрiтьИ до мiсць отих земний не здолає долетiтъ.А душу лиш тiлесним не можна задовольнить,Вона лише небесним смуток хоче наситить,Як в море рiчка мчить, так сталь до магнiту пливе,До гip вогонь тремтить, так дух до Бога зiр рве.Кинь свiт цей злотворний. Вiн завжди є темний ад.Хай летить геть ворог чорний, в горнiй пiдiймися град.Хоч по землi йдеш ти, поселись на небесах,Павло так вчить святий [5] тебе в чистих словесах.Спiши на вiчну радiсть, крильми розуму вдягнись,Ти там обновиш радiсть, як орел, пiдеш у вись.О триблаженна стать! А найбiльше словеса!Їх-бо в розум може взять, хто побув у небесах.Пісня 3-тя
Iз цього сiменi. «Нехай земля вродить траву, ярину» [6]. Або: «I як трава молода, розцвiтуть вашi костi» [7].
Весна люба, ах, прийшла! Зима люта, ах, пройшла!Уже сади розцвiли й солов'їв навели.Геть, печале, геть вiдсiль! Не нiвеч ти красних сiл!Бiжи co6i в болот, у пiдземнi ворот.В пекло повертай назад! Не для тебе рай i сад!Душа моя процвiл, радостi менi дала.Щасний той i без утiх, хто подужав смертний гpix.Душа його – Божий град, душа його – Божий сад.Завжди родить сад квiтки, завжди плiд згина гiлки,I весною все пахтить, – листя тут не облетить.Боже мiй! Це ти – мiй град! Боже мiй! Це ти – мiй сад,А невиннiсть – то мiй квiт, мир, любов – ото наш плiд.Бо душа моя верба, ти для неї, як вода,Буду жить на тiй водi, втiш мене у цiй бiдi.Я нiчого не боюсь, лиш гpixa я стережусь,В менi вбий усякий гpix – це є ключ моїх yтix!Пісня 4-та
Рiздву Христовому з цього зерна: «3 нами Бог, розумiйте народи», тобто «Дихнув ти був духом своїм» [8]. «Бог сина свого однородженого послав у cвiт, щоб ми з нього жили» [9].
Ангели, знижайтеся, до землi спускайтеся,Бог, що сотворив нам вiки, живе нинi з чоловiком,Станьте з хором, всiм собором,Веселиъся, адже з нами Бог!Це час наближається! Це син посилається!Це лiта прийшла кончина. Це Бог посилає сина.День приходить – Дiва родить.Веселiться, адже з нами Бог!Звiщений пророками, отчими нароками,В останнiм буде лiтi, це є в Новiм Заповiтi.Дух свободи нас в нас родить,Веселпъся, адже з нами Бог!Даниловий каменю! [10] Iз купини пламеню! [11]Несiчений одпадаєш! Вогнем сiна не спаляєш.Це наш камiнь! Це наш пламiнь.Веселiться, адже з нами Бог!Рости, благодавче наш, новий ходотавче наш!Рости, щоб мiг повстати – i попалиш супостати.Свiт даремний, хоч спасенний.Веселiмся всi, адже з нами Бог!Ми ж тобi, рожденному, гостевi блаженному,Серия вcix нас розчиняєм, у дiм духа запрошаєм.Пiсень спiваем i гукаєм:Веселiмося, адже з нами Бог!Пісня 5-та
Рiздву Христовому. Iз цього зерна: «I породила вона свого первенця та, i иого сповила, i до ясел поклала його» [12].
Тайна явна i преславна!Це – вертеп замiсть небес!Дiва, херувимiв панна,Iз престолом вишнiм днесь.Тут у ясла i поклалиКонец ознакомительного фрагмента.
Текст предоставлен ООО «ЛитРес».
Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.
Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.
Примечания
1
Псалтир, CXIX – 1
2
Євагегелiє вiд Матвiя, XVI – 19.
3
Де Господь Яковий… – Якiв – один iз так званих патрiархiв єврейского народу; за Бiблiєю, Бог дав йому славу, якої нiхто не знав, i зволив називати себе Богом Iзраїля та Богом Якова. З Якова колiна, вважається, вийшов Iсус Христос.
4
Сiлоамськi води – джерело, що витiкає iз скелi Сiлоам, води якого вважалися священними.
5
Павло так вчить святий… – Iдеться про бiблiйного апостола, автора численних послань – Павла. Жив у I ст. н. е.
6
Буття, I -11.
7
Книга пророка Iсаї, LXVI – 14.
8
Вихiд, XV – 10.
9
Перше послання апостола Iвана, IV – 9.
10
Даниловий каменю!.. – Данило (Данил, Даниїл) – бiблiйний персонаж, пророк, йому належить одна iз книг так званних «малих пророкiв».
11
Iз купини пламеню! – Це так звана неопалима купина – кущ, який не горить i не згоряє; у виглядi цього куща, за бiблiйною легендою, Бог з'явився Авраамовi.
12
Євангелiє вiд Луки, II – 7.
Вы ознакомились с фрагментом книги.
Для бесплатного чтения открыта только часть текста.
Приобретайте полный текст книги у нашего партнера:
Полная версия книги