Пісні

Дмитро Павличко

ПІСНІ

НАД МОРЕМ

В морі я хотів печаль свою втопить,Я до моря вийшов рано – море спить.І мені його будити стало жаль —Залишилася мені моя печаль.Ополудні йду до моря і здаляБачу, що воно сміється, як маля.І мені його смутити стало жаль —Залишилася мені моя печаль.Уночі до моря знову я прибіг,А воно ридало біля ніг моїх.І мені його самого стало жаль —Залишилася мені моя печаль.

1957

* * *Впали роси на покоси,Засвітилися навколо.Там дівча ходило босе,Білу ніжку прокололо.Згинуть роси, як над світомСонечко зійде багряне.Крапля крові самоцвітомУ його промінні стане.Білі роси – то кохання,Що живе лиш до світання.Кров, що в сонці не поблідла, —То любов правдива й світла.

1958

КЛЕН

Скажи мені правду,Брате мій клене,Де прогуляв тиЛистя зелене?Листя продав яЗа злота жменьку,Бо пригощав яОсінь руденьку!Може, ти з неюВипив отрути,Що твоє гілляПочало схнути?Ходить із іншимОсінь до гаю.Я ж від розпукиГину-всихаю!

1958

ЛЕЛЕЧЕНЬКИ

З далекого краюЛелеки летіли,Та в одного лелеченькиКрилонька зомліли.Висушила силуЧужина проклята,Візьміть мене, лелеченьки,На свої крилята!Ніч накрила очіМені молодому,Несіть мене, лелеченьки,Мертвого додому!

1964

ДВА КОЛЬОРИ

Як я малим збирався навесніПіти у світ незнаними шляхами,Сорочку мати вишила меніЧервоними і чорними нитками.Два кольори мої, два кольори,Оба на полотні, в моїй душі оба,Два кольори мої, два кольори:Червоне – то любов, а чорне – то журба.Мене водило в безвісті життя,Та я вертався на свої пороги,Переплелись, як мамине шиття,Мої сумні і радісні дороги.Мені війнула в очі сивина,Та я нічого не везу додому,Лиш горточок старого полотнаІ вишите моє життя на ньому.Два кольори мої, два кольори,Оба на полотні, в моїй душі оба,Два кольори мої, два кольори:Червоне – то любов, а чорне – то журба.

1964

ПІСНЯ ПРО УКРАЇНУ

До Дніпра я приходжу вмивати свій зір,Щоб у темряві дух мій не згас.І вдивляється в очі мені з-понад зір,Наче батько, суворий Тарас.Пахне хвиля Дніпрова, мов сіно,І гойдається в даль степову,Україно моя, Україно,Я для тебе на світі живу!Як зірниця, що впала в нічну непроглядь,Я без тебе загину в імлі,А твоєю любов’ю я можу обнятьВсі народи й племена землі.Над тобою стояла ворожа яса,Ти ридала в невольничім сні,Пролетіла крізь мене, мов куля, сльоза,Дарувала безсмертя мені.До Дніпра я приходжу, немов до мольби,Де печальних віків течія,Та я чую – скидають кайдани раби,Воскресає держава твоя.Пахне хвиля Дніпрова, мов сіно,І гойдається в даль степову,Україно моя, Україно,Я для тебе на світі живу!

1964–1990

ДОЛИНОЮ ТУМАН ТЕЧЕ

Долиною туман тече,Не чути плеску хвиль його.Припав я брату на плечеКрай лісу яворового.Мене задужали вітри,Ослабли корені мої.Зосталось два, а може, триЛисточки яворовії.Навколо сумно і голо,І чути подихи зими.Сповилося моє чолоДумками яворовими.Від холоду не чую ніг,Кінчається життя моє,І налітає тихо снігНа серце яворовеє.А брат мій каже: «Не журись,Не впадемо ніколи ми!Підпалим небеса колисьВогнями яворовими!»

1965

СУЧАСНА КОЛИСКОВА

Ніч гойдається, мов дим,Мерехтить зоря в блакиті.Мохом тиші золотимКам’яні шляхи накриті.Спи, моя дитино, спи!Скоро стану я зорею,Нахилюся від журбиНад планетою твоєю.Світ на променях своїхДо спочинку заколишу,Щоб стоптать солдат не мігНа землі вечірню тишу.

1967

КНЯГИНЯ[1]

Вкрила нашу землю сарана погана,Молода княгиня йде в полон до хана.Горе рабам, горе рабам!Ой, не йди в неволю, молода княгине,За твою свободу наше військо гине.Не пішла б я, діти, до страшного брану,Та вигризли пута на рученьках рану.Горе рабам, горе рабам!Ой, Боже, мій Боже, що сталося з нами —Обернені в попіл городи і храми.Полягли кістками воїни святії,Я іду в неволю з арканом на шиї.Горе рабам, горе рабам!Земле моя рідна, я за тебе гину,Щоб живі здобули волю й батьківщину.Дайте перед смертю ще на світ поглянуть,

Конец ознакомительного фрагмента.

Текст предоставлен ООО «ЛитРес».

Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.

Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.

Примечания

Музика Володимира Губи. «Княгиня» писалася для кінофільму «Захар Беркут», але до цього твору не увійшла. (Прим, автора).

Вы ознакомились с фрагментом книги.

Для бесплатного чтения открыта только часть текста.

Приобретайте полный текст книги у нашего партнера:

Полная версия книги

Авторизация