Деніел Белл: «Кінець ідеології»

В Історії Людської Думки бувало всяке.

Одні ідеї тихо «спускали дух», природно поступаючись своїм місцем на авансцені Людського Духа іншим, більш життєвим і життєздатним.

Так сталося, зокрема, з ідеями «філософського каменю», флогістона («теплорода») і гомункулуса.

Від інших відмовлялися їх «батьки».

Так сталося, наприклад, з народженою в голові Жюльєна Офре де Ламетрі ідеєю тотожності машини і людини, яка діє протягом усього свого життя по заздалегідь визначеному алгоритму.

Книга, в якій вона була викладена (див.: Ламетрі Ж. О. «Людина-машина» («L’homme machine», 1747 р.), піддалася процедурі публічного спалення, а її автор в «авральному порядку» видав спростування своєї праці під назвою «Людина – більше, ніж машина» («L’homme est plus qu’une machine», 1748 р.).

Щось аналогічне сталося з ідеєю Чезаре Ламброзо про вроджену схильність або не-схильність кожної людини до скоєння злочинів, що, як передбачалося її автором, можна було визначити «фізіономічно»: за будовою носа, надбрівних дуг і щелеп (див. його книгу «L’Uomo delinquente» – «Злочинна людина», 1876).

Конец ознакомительного фрагмента.

Текст предоставлен ООО «ЛитРес».

Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.

Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.