Арфами, арфами…

Арфами, арфами…
Павло Тичина

«Арфами, арфами…» Павла Тичини – добiрка вiршiв, у якiй поедналися легка сугестивна лiрика i громадянськi мотиви***. Лiричний герой естетично сприймае дiйснiсть, вмiе милуватися красою i фiксувати ii у влучних метафорах, водночас не залишаючись осторонь сумних кривавих подiй реальностi. Цi вiршi е обов’язковою частиною шкiльною програми. Перу автора належать збiрки «Сонячнi кларнети», «Замiсть сонетiв i октав», «Плуг», «Вiтер з Украiни», «З минулого – в майбутне», «Читаю, думаю, нотую», поеми «Похорон друга», «Скорбна мати» тощо. Павло Тичина – талановитий украiнський поет, який працював у жанрах пейзажноi, iнтимноi та фiлософськоi лiрики.

Павло Тичина

АРФАМИ, АРФАМИ

Арфами, арфами

Арфами, арфами —
золотими, голосними обiзвалися гаi
Самодзвонними:
Йде весна
Запашна,
Квiтами-перлами
Закосичена.
Думами, думами —
наче море кораблями, переповнилась блакить
Нiжнотонними:
Буде бiй
Вогневий!
Смiх буде, плач буде
Перламутровий…
Стану я, гляну я —

Вы ознакомились с фрагментом книги.
Для бесплатного чтения открыта только часть текста.
Приобретайте полный текст книги у нашего партнера: