Іскра надії

Сергій Горбаньов,

військовий медик, місіонер

Вірші в книзі – авторства Аліни Рейнгард.

I

Любов та смерть – дві протилежності, які одночасно існують в кожній людині…

Так, саме на цьому будувалися догми психоаналізу. Тяжіння до любові та тяжіння до смерті, вони є в кожному, але тяжіння до любові завжди перемагає! Творці психоаналізу вважали саме так, поки не зіткнулися з Другою світовою війною… Саме тоді довелося визнати: ні, буває таке, що тяжіння до смерті стає сильнішим, інакше не було би тих нелюдських жахів, що їх зазнали…

І це стосується кожної війни, просто кожної. Війна – це тяжіння до смерті, і людям, які беруть у ній участь, доводиться вирішувати: чи лишилося в них місце для любові? А любов, як каже нам фактично будь-яка світова релігія – це Бог. Це ім’я Бога, сутність Бога! І без Бога не буває війни – ні, не тому, що божествена воля змушує нас вбивати одне одного. Просто через те, що разом із тяжінням до смерті завжди є й тяжіння до любові.

Люди завжди прагнули перемоги в будь-якому конфлікті – тобто такого миру, аби бути ним задоволеними повністю. Хай і кажуть, що худий мир кращий за добру сварку – не всі й не завжди у це вірять. А отже, люди просять у Бога не просто миру – перемоги. Може, він і надсилає війну як відповідь на це? Подивіться на те, як виглядає ваша добра сварка – чи не кращим стане худий мир? Чи потрібно воювати, сваритися, взагалі мати якісь конфлікти між собою?!

Найкривавішими воєнними походами середніх віків були, звісно, походи хрестоносців. Тих, хто ніс у душі Бога, хто дійсно пояснював свій шлях саме любов’ю. Священні війни – про те саме, будь-яка священна війна священна саме тому, що образ Бога несеться кожним із собою довгими шляхами фронту. Але чи може Бог дати не тяжіння до смерті, а саме настільки сильний потяг до любові, щоб потреба у війні просто відпала? Саме це питання ми би й хотіли поставити у даному творі. Поставити перед вами – може, разом ми зможемо знайти відповідь?…

«Бог помер», – сказав колись Фрідріх Ніцше, збудувавши на цьому цілу філософську систему. А чи це так? Чи може Бог – той самий, що він є любов, – збудувати таке життя, аби в ньому більше не було жаху смерті та болю? Жаху війни… Адже це – найнебезпечніший вірус людства, набагато страшніший за будь-яку пандемію. Чи може бути кінець конфліктам, чи ненависть – вічна?

Цар Давид, полководець, воєнний високого рангу, створив безліч псалмів – пісень про душу, про мрії та бажання. Біблія містить пісні про те, як навіть серед найпалкішого болю для любові, для музики, для пісень, для Бога є місце. Тяжіння до любові перемагає, та чи завжди? Чи праві були творці психоаналізу, які все ж таки вирішили – ні, не повсякчас?

У 2014 році голова служби безпеки однієї з європейських держав звернувся до керівників релігійних організацій – із проханням зупинити війну. Лише завдяки вам, казав голова СБ, зупинити конфлікт у нашій державі може бути можливим! Люди мають різні уявлення про те, що таке Бог, які Вищі сили управляють нами – та саме у духовному шляху шукають відповіді, саме він дає змогу повірити: все буде добре, все скінчиться щасливо. На жаль, заклик не знайшов гідної відповіді, та він лишається актуальним. Не лише для конфлікту в цій країні – такий конфлікт єдиний по всьому світі, і немає значення, на якому ми перебуваємо континенті, в якій частині світу живемо. Війна для кожного – війна, біль, страх, відмова отримати щастя…

Конец ознакомительного фрагмента.

Текст предоставлен ООО «ЛитРес».

Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.

Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.