Френсіс Скотт Фіцджеральд (1896—1940) – американський письменник, автор багатьох романів та оповідань про покоління «епохи джазу», яскравий представник так званого «втраченого покоління». «Великий Гетсбі» – його найвідоміший роман, який став символом «століття джазу».
Америка, початок 20-х років ХХ сторіччя, час «сухого закону» і гангстерських розбірок, яскравих вогнів і яскравого життя.
Тридцятирічний Нік Каррауей приїхав до Нью-Йорка навчатися банківської справи, хоча й плекає у глибині душі мрію про письменництво. Він і розповідає читачеві про пригоду, в яку виявився втягнутим. Аби уникнути міської спеки, Нік винайняв занедбаний будиночок у приміській зоні Нью-Йорка Вест-Егг, на березі затоки, де розташовані багаті будинки. Головним героєм оповіді стає його найближчий сусід, хазяїн великого палацу, нікому не відомий, загадковий та ексцентричний самотній молодик на ім’я Джей Гетсбі – Великий Гетсбі. Це людина, яка створила себе за рецептами американської моралі і яка дуже багата, але попри те – надзвичайно самотня. Кохання Великого Гетсбі до Дейзі стає величезною трагедією не тільки для нього…
В формате a4.pdf сохранено издательское форматирование.




зарубежная классика

литература 20 века

американская классика

двуязычная литература (билингва)

Великий Гетсбі = The Great Gatsby