1) речово-правовi:
а) основнi речово-правовi засоби (вiндикацiйний позов, негаторний позов);
б) допомiжнi речово-правовi засоби (позов про визнання права власностi, позов про виключення майна з опису);
2) зобов’язально-правовi:
а) засоби захисту права власностi в договiрних вiдносинах (вiдшкодування збиткiв, завданих власнику невиконанням або неналежним виконанням договору; повернення речей, наданих у користування за договором);
б) засоби захисту права власностi в делiктних зобов’язаннях;
в) позови про повернення майна, набутого чи збереженого без достатньоi правовоi пiдстави;
3) спецiальнi засоби захисту:
а) позови про визнання правочинiв недiйсними;
б) позови про захист прав спiввласника в разi видiлення, подiлу та продажу спiльного майна;
в) засоби захисту права власностi померлих i осiб, визнаних безвiсно вiдсутнiми чи оголошених померлими;
г) засоби захисту прав власникiв вiд неправомiрного чи правомiрного втручання державних органiв, органiв мiсцевого самоврядування та в надзвичайних ситуацiях;
д) iншi спецiальнi засоби, зумовленi особливим колом уповноважених або зобов’язаних осiб i надзвичайними обставинами.
2) Право на пiдприемницьку дiяльнiсть. Вiдповiдно до ст. 42 Конституцii Украiни кожен мае право на пiдприемницьку дiяльнiсть, яка не заборонена законом. Але Конституцiя Украiни мiстить ряд обмежень цього права: не можуть займатися пiдприемництвом посадовi особи держави й органiв мiсцевого самоврядування; не допускаються зловживання монополiею i недобросовiсна конкуренцiя; держава мае право контролювати якiсть i безпечнiсть виробленоi продукцii, послуг i робiт.
Екологiчнi права (право на чисте довкiлля). Екологiчнi права та обов’язки громадян Украiни – система юридично закрiплених за громадянами повноважень та зобов’язань в екологiчнiй сферi.
Соцiальнi права i свободи – це право на гiдний людини рiвень життя i соцiальний захист iз боку суспiльства i держави. Конституцiею передбаченi наступнi соцiальнi права: право на працю (ст. 43 Конституцii Украiни); право на страйк (ст. 44 Конституцii Украiни); право на вiдпочинок (ст. 45 Конституцii Украiни); право на соцiальний захист (ст. 46 Конституцii Украiни); право на житло (ст. 47 Конституцii Украiни); пра-во на достатнiй життевий рiвень (ст. 48 Конституцii Украiни); право на охорону здоров’я, медичну допомогу та медичне страхування (ст. 49 Конституцii Украiни).
Найбiльш важливими iз соцiальних прав е право на соцiальний захист i право на працю. Ст. 1 Конституцii Украiни передбачае, що Украiна е соцiальна держава. Вiдповiдно до статей 17 i 46 Конституцii Украiни право на соцiальний захист включае право на: 1) соцiальний захист громадян Украiни, якi перебувають на службi у Збройних силах Украiни та в iнших вiйськових формуваннях, а також членiв iхнiх сiмей; 2) забезпечення громадян: у разi повноi, частковоi або тимчасовоi втрати працездатностi, втрати годувальника, безробiття з незалежних вiд них обставин, а також у старостi та в iнших випадках, передбачених законом. Вiдповiдно до ст. 43 Конституцii Украiни змiстом права на працю е можливiсть заробляти собi на життя працею, яку кожен вiльно обирае або на яку вiльно погоджуеться. Крiм того, ст. 43 Основного Закону передбачае, що держава: по-перше, гарантуе кожному рiвнi можливостi у виборi професii та роду трудовоi дiяльностi; право на належнi, безпечнi i здоровi умови працi; право на заробiтну плату, не нижчу вiд визначеноi законом; право на своечасне одержання винагороди за працю; захист вiд незаконного звiльнення; по-друге, зобов’язуе державу: створювати умови для повного здiйснення громадянами права на працю; реалiзовувати програми професiйно-технiчного навчання, пiдготовки i перепiдготовки кадрiв вiдповiдно до суспiльних потреб; по-трете, забороняе використання примусовоi працi; працi жiнок i неповнолiтнiх на небезпечних для 'iхнього здоров’я роботах.
Культурнi (духовнi) права i свободи – це право на залучення до багатств свiтовоi культури i на iх збiльшення власною творчою дiяльнiстю. Конституцiя Украiни закрiплюе такi культурнi права та свободи людини i громадянина: право на свободу творчостi; право на результати iнтелектуальноi та творчоi дiяльностi, право на освiту. Свобода творчостi передбачае, що кожна людина мае необмежене право на лiтературну, художню, наукову та технiчну творчiсть. Право на результати iнтелектуальноi i творчоi дiяльностi означае, що нiхто не мае права використовувати або поширювати результати iнтелектуальноi чи творчоi дiяльностi без згоди iх творця. Держава гарантуе захист iнтелектуальноi власностi, авторських прав, моральних i матерiальних iнтересiв, пов’язаних iз творчiстю. Право на освiту передбачае, що кожна людина мае право на доступне та безоплатне здобуття загальних i професiйних знань, умiнь, навичок. Держава гарантуе надання державних стипендiй i пiльг учням i студентам. Громадяни, якi належать до нацiональних меншин, мають право навчатися рiдною мовою або вивчати рiдну мову в державному i комунальному навчальних закладах через нацiональнi культурнi суспiльства.
Вы ознакомились с фрагментом книги.
Для бесплатного чтения открыта только часть текста.
Приобретайте полный текст книги у нашего партнера:
