Нора. Менi страшенно кортить сказати: хай би його чорти забрали!
Ранк. Ви здурiли!
Фру Лiнне. Бог з тобою, Норо!..
Ранк. Кажiть, ось вiн iде.
Нора (ховае торбинку). Тс-с-с, тс-с-с!
Гельмер iз плащем на руцi, тримаючи в нiй капелюха, виходить зi свого кабiнету.
Нора (до нього). Ну, Торвальде, ти спекався його?
Гельмер. Так, вiн пiшов.
Нора. Дозволь познайомити тебе… Це Кристина, вона приiхала до мiста.
Гельмер. Кристина?… Вибачте, але я не знаю…
Нора. Фру Лiнне, любий, фру Кристина Лiнне.
Гельмер. Он як! Мабуть, товаришка моеi дружини з часiв дитинства?
Фру Лiнне. Так, ми знайомi вiддавна.
Нора. І уяви собi, вона приiхала так здалека, щоб поговорити з тобою.
Гельмер. Тобто як?
Вы ознакомились с фрагментом книги.
Для бесплатного чтения открыта только часть текста.
Приобретайте полный текст книги у нашего партнера:
