Потiм, витягти невеличку коробку, вiн подав ii скiфовi з такими словами:
– У цiй коробочцi, ваша величнiсть, чистий ясенець, у який вiрять у моiй краiнi; вашi славнi рани загояться вiд нього в одну хвилину. Тiльки випадково не змогли ви подолати лева, та, незважаючи на це, ваша мужнiсть усiх нас захоплюе.
Скiфський цар, бiльше схильний до вдячностi, нiж до заздростi, подякував своему визволителевi й, нiжно обнявши його, пiшов до свого покою, щоб прикласти ясенець до ран.
Невiдомий дав левову голову своему челядниковi, який вимив ii у водоймищi, що було пiд амфiтеатром, i, випустивши з неi всю кров, витяг зi своеi торбинки клiщi, висмикнув ними з пащi лева сорок зубiв i вставив на iх мiсце сорок таких самих завбiльшки дiамантiв.
Вы ознакомились с фрагментом книги.
Для бесплатного чтения открыта только часть текста.
Приобретайте полный текст книги у нашего партнера:
