«Ви відгадали – я хочу топтати романтичні полині. На ноги посиплеться гіркий пил, гіркий пил. Стежка буде вести за горби, в полиневий край. Гіркі подихи піднесе мені степ. Сонце розпливеться коло обрію, як рана. День позганяє вітри на тирло на ніч. А я топтатиму гіркі полині».


классическая проза

литература 20 века

шкільна бібліотека

рассказы

Роман Ма

Майстер корабля

Історія попільниці

Вершники

Туз і перстень

Байгород

Мамутові бивні

В листопаді

Весна