Яблоневый цвет. Книга 2

На новому місці

Прибувши до Керчі, сім'я Ясенецьких-Войно зупинилася в будинку Мазані. Фелікс Станіславович за попередньою домовленістю став управляючим аптекою провізора Миколи Івановича Соколовського. Аптека розташовувалася у великому багатоквартирному будинку колишнього міського голови Миколи Івановича Мазані, на перехресті Строганівської та Воронцовської вулиць, в самому центрі міста. У будинку Мазані були квартири для господаря, управляючого, а також окремі кімнати для співробітників-фармацевтів.

Сім'я Ясенецьких-Войно оселилася на другому поверсі. З вікон було видно великий фонтан. Недалеко від будинку розташовувалася булочна, звідки часто доносився аромат свіжої здоби. У Керчі було прийнято в булочних пекти хліб.

На Марію місто відразу справило приємне враження. Їй подобалося, що тут є чоловіча і жіноча гімназії, собор, театр, телеграфна станція, музей, міська бібліотека і безліч історичних пам'яток.

Незвичними були високі кам'яні будинки з різноманітними архітектурними елементами, широкі чисті вулиці з хорошими тротуарами, лавками та магазинами.

Влаштувавши побут і відпочивши після виснажливої дороги з Перекопу, сімейство Ясенецьких-Войно вирушило подивитися на місто поближче. Спочатку пішли на набережну, до царської пристані, де знаходився фонтан, оточений низькорослими деревами. Зелені взагалі було мало в місті. На центральній Воронцовській вулиці, де стояв їхній будинок, і на Дворянській зрідка росли акації.

Марія милувалася морем, високою горою, що називалася Мітридатовою, куди вели широкі кам'яні сходи, прикрашені фігурами міфічних грифонів. Щоб піднятися до Олександро-Невської церкви, розташованої в музеї старовини, треба було подолати понад двісті ступенів. Оскільки Марія була вже на п'ятому місяці вагітності, похід на гору вирішили відкласти.

У центрі міста знаходилася велика базарна площа, де у Марії просто розбігалися очі від розмаїття. В кінці літа тут були дешеві кавуни, дині, виноград, яблука, груші, горіхи, гарбузи та інші дари землі.

Молода пара купила фрукти і поверталася додому.

– Подобається тобі тут, Марієчка? – запитав Фелікс, обіймаючи дружину.

– Дуже подобається, краще, ніж в Перекопі, ти не переживай, – посміхнулася вона.

– І мені подобається, – сказав трирічний Володя, кусаючи соковиту грушу.

– Марія, у нас на першому поверсі є агентство компанії «Надія», вони мені пропонують роботу.

– А чим вони займаються?

– Це Санкт-Петербурзька компанія. Займаються страхуванням майна від вогню, а також багажу від пошкодження або втрати при доставці морем, річками або сухопутним транспортом.

– А як же аптека?

– Аптеку я не кину, ось закінчу реставрацію, поповню запаси кращими медикаментами та інструментами і заживемо. Але я б ще хотів спробувати себе в якості агента. Що ти скажеш?

– Фелікс, ти так мало відпочиваєш.

– Головне, щоб ти справлялася з домашніми справами, щоб не втомлювалася.

– За мене не турбуйся, мені домашні клопоти в радість, а крім того, мені Катруся допоможе. Впораємося.

– Моя ти люба, – Фелікс поцілував дружину в щоку.

– І мене, тато, і Сашка, – сказав син.

Батьки засміялися. Фелікс поцілував дітей:

– Хороші ви мої.

Конец ознакомительного фрагмента.

Текст предоставлен ООО «ЛитРес».

Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.

Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.