Күп еллар дәвамында Идел-Урал регионының төрки һәм фин-угор халыклары этник-мәдәни һәм социаль-сәяси үсешен өйрәнүгә зур көч куйган күренекле галим Михаил Худяковның (1894–1936) бу хезмәте тулысынча Казан ханлыгы тарихына багышланган.
Хезмәт кыскартылган вариантта тәкъдим ителә.
Данная работа, автором которой является выдающийся учёный Михаил Худяков (1894–1936), многие годы своей жизни отдавший изучению этнокультурного и социально-политического развития тюркских и финно-угорских народов Волго-Уральского региона, представляет собой научно-монографическое исследование, посвящённое истории Казанского ханства.
Работа предлагается в сокращении.
This work, its author being Mikhail Khudyakov (1894–1936), an outstanding scientist, who devoted many years of his life to the study of ethno-cultural and socio-political development of the Turkic and Finno-Ugric peoples of the Volga-Ural region, represents a scientific monographic study of history of the Kazan Khanate.
The work is offered in an abtidged version.
Книга на татарском, русском и английском языках.
В формате PDF A4 сохранен предоставленный правообладателем макет книги.
Эта книга поможет вам стать ближе к многогранной культуре Китая, всегда иметь под рукой важные понятия и чувствовать себя уверенно в деловом или личном общении.
Над ее созданием работали китайские и российские ученые, доктора филологических и гуманитарных наук, преподаватели.
В словаре собрано более 1000 основных понятий, раскрывающих культурные особенности страны от философии и истории до спорта, моды и кулинарии.
В формате PDF A4 сохранен издательский макет.
«Етнографічні групи українців Карпат. Гуцули» – науково-публіцистична праця, підготовлена досвідченими вченими відомого у світі академічного Інституту народознавства НАН України під керівництвом академіка НАН України професора Степана Павлюка. Монографія присвячена вивченню усіх аспектів життя гуцулів. Гуцульські звичаєві, правові й етичні нормативи, вірування, забобони, демонологія, звичаї, обряди представляють складний і надзвичайно цінний для науки матеріал. У ньому простежуються відбитки духовного життя різних епох починаючи від первіснообщинного ладу, поєднання давніх язичницьких і пізніших християнських елементів, фантастичних ірраціональних уявлень із практичним досвідом, набутим і перевіреним упродовж віків.
Багатий реліктовими елементами і гуцульський фольклор, особливо обрядові пісні, казки, легенди, замовляння, пов’язані з віруваннями і забобонами. В народній поезії гуцулів набули особливого розвитку такі пісенні жанри, як коломийка, співанка-хроніка. Неповторною своєрідністю відзначаються мелодика народного співу, інструментальна музика, традиційні танці, самобутнє народне мистецтво та ін.
Ще в минулому Гуцульщина славилася своїм багатим ужитково-декоративним мистецтвом: керамікою, різьбою по дереву, чудо-писанкою, художнім ткацтвом, вишивкою, художньою обробкою металу, шкіри, виробами із рогу. Неповторною колористичною гамою і художньою орієнтацією відзначається традиційний гуцульський одяг із властивими йому прикрасами і доповненнями (згардами, чересами, тобівками тощо).
Видання стане у нагоді як науковцям, так і широкому загалу зацікавлених культурним спадком гуцулів.
У форматі PDF A4 збережено видавничий макет.
«Етнографічні групи українців Карпат. Лемки» – науково-публіцистична праця, підготовлена досвідченими вченими відомого у світі академічного Інституту народознавства НАН України під керівництвом академіка НАН України професора Степана Павлюка. У цьому монографічному дослідженні відображено своєрідність буття лемків, ґрунтовним аналізом охоплено увесь спектр їхньої матеріальної традиційної культури – народне зодчество, одяг, харчування, основні й допоміжні заняття, промисли та ремесла тощо, а також духовну культуру з її обрядово-звичаєвим багатством вірувань від язичництва до християнства, традиційні знання, фольклор та ін.
Лемки, як одна з найпомітніших етнографічних груп українців, заслуговують на безумовне всебічне вивчення історико-соціального буття та культурної традиційності. Саме лемкам випала особливо важка доля через політичну ситуацію: бути уярмленими упродовж кількох століть не тільки одним окупантом, але й перебувати одночасно у складі декількох чужих держав, але не скоритися, не втратити своєї української самобутності, зберігши при цьому моральну велич і силу духу національного самоусвідомлення у найскладніших історичних випробуваннях.
Лемків і Лемківщину слід розглядати не у загальноприйнятому руслі як українську діаспору, а як українське зарубіжжя, населення якого продовжує жити на своїй історичній батьківщині, але в політичних умовах іншої держави.
Видання розраховане на наукових гуманітаріїв, а також усіх тих, хто цікавиться культурним багатством українського народу.
У форматі PDF A4 збережено видавничий макет.
Володимир Шухевич (1849–1915) – визначний український етнограф, фольклорист, публіцист, педагог, культурно-освітній і громадський діяч, дійсний член Наукового товариства ім. Т. Шевченка, дід головного командира У ПА генерала Романа Шухевича.
Найбільшим результатом його багаторічної етнографічної праці стала п'ятитомна монографія «Гуцульщина», присвячена дослідженню матеріальної і духовної культури галицьких гуцулів, видана у 1899–1908 роках Науковим товариством імені Шевченка у Львові й надрукована у чотирьох томах. «Гупульщину» високо оцінили вітчизняні й зарубіжні діячі науки і культури, а Іван Франко відзначав, що про вартість праці В. Шухевича найкраще свідчить те, що вона іще в рукописі була перекладена польською.
Четвертий том цієї монументальної праці має один розділ під назвою «Обряди церковні». Дотримуючись церковного календаря, Володимир Шухевич розкриває релігійну суть гуцулів, дотримання ними християнських свят у поєднанні з місцевими віруваннями, звичаями. Значну частину книги займає опис найвеличнішого дійства на Гуцульщині – вихід колядників, які надають особливого колориту Різдвяним святам.
Володимир Шухевич (1849—1915) – визначний український етнограф, фольклорист, публіцист, педагог, культурно-освітній і громадський діяч, дійсний член Наукового товариства ім. Т. Шевченка, дід головного командира УПА генерала Романа Шухевича.
Найбільшим результатом його багаторічної етнографічної праці стала п’ятитомна монографія «Гуцульщина», присвячена дослідженню матеріальної і духовної культури галицьких гуцулів, видана у 1899—1908 роках Науковим товариством імені Шевченка у Львові й надрукована у чотирьох томах. «Гуцульщину» високо оцінили вітчизняні й зарубіжні діячі науки і культури, а Іван Франко відзначав, що про вартість праці В. Шухевича найкраще свідчить те, що вона іще в рукописі була перекладена польською.
У третій частині п’ятитомної праці В. Шухевича описано гуцульські обряди і родинні звичаї, танці, музичні інструменти. Також тут вміщено тексти пісень і нотні записи – для скрипки, сопілки, трембіти та ін.
Володимир Шухевич (1849—1915) – визначний український етнограф, фольклорист, публіцист, педагог, культурно-освітній і громадський діяч, дійсний член Наукового товариства ім. Т. Шевченка, дід головного командира УПА генерала Романа Шухевича.
Найбільшим результатом його багаторічної етнографічної праці стала п’ятитомна монографія «Гуцульщина», присвячена дослідженню матеріальної і духовної культури галицьких гуцулів, видана у 1899—1908 роках Науковим товариством імені Шевченка у Львові й надрукована у чотирьох томах. «Гуцульщину» високо оцінили вітчизняні й зарубіжні діячі науки і культури, а Іван Франко відзначав, що про вартість праці В. Шухевича найкраще свідчить те, що вона іще в рукописі була перекладена польською.
До видання увійшли перша та друга частини «Гуцульщини». Перша частина, яку редагував І. Франко, містить вісім розділів: фізіографічний, етнологічний, статистичний огляди, гуцульське село, оседок, ноша, церква, харч. У другій частині докладно описані звичайні заняття гуцулів (сінокоси, рибарство, стрілецтво), а також домашні промисли (бондарство, столярство, кушнірство, ткацтво та ін.).
Відома журналістка, авторка телевізійних проектів: документального циклу «Відкрита зона» (соціальні, історичні, культурологічні явища та персони), «Майстер-клас» (народні ремесла та майстри), «ПроОбраз» (видатні діячі культури), Наталка Фіцич майже рік подорожувала Україною, записуючи та за допомогою фото- і кінокамери фіксуючи старовинні обряди і традиції різних регіонів нашої країни. Ця книжка – результат роботи багатьох людей, яким не байдужа спадщина наших предків.
Китайская традиционная живопись – это особая художественная система с особыми жанровыми законами. В книге автор рассказывает краткую историю этого вида искусства: от наскальных
рисунков до шедевров средневековых мастеров. Вы прочтете об особенностях живописи каждой эпохи, познакомитесь с наиболее известными художниками, их техниками и творениями.
Издание предназначено для широкого круга читателей.
Когда вы впервые приедете в Китай, многое может вас удивить. Чтобы понять, почему китайцы ведут себя так или иначе, нужно познакомиться с их традициями.
Книга «Китайские традиции и обычаи» расскажет вам, как китайцы отмечают традиционные праздники, встречают весну и осень, провожают старый год и вступают в новый. Вы узнаете, почему нужно есть арбуз в начале осени, как полынь спасает от злых духов и многое другое.
Издание предназначено для широкого круга читателей.
В формате a4.pdf сохранен издательский макет.