0
Всем знакомы волшебные повествования о Золушке, Спящей красавице и Коте в сапогах, но мало кто знает, что своё начало эти истории берут в сборнике «Сказка сказок». Его составил неаполитанский придворный поэт кавалер Джован Баттиста (или Джамбаттиста) Базиле (1566–1632). Сборник не предназначался для печати; после смерти автора он был обнаружен среди его рукописей и издан пятью томами в 1634–1636 гг. в Неаполе под псевдонимом Джан Алессио Аббатутис.
Впоследствии эта книга, переведённая на ряд европейских языков, оказала большое влияние на творчество Шарля Перро, братьев Гримм, Клеменса Брентано, благодаря которым сюжеты неаполитанских сказок стали известны и русскому читателю. Их отголоски различимы и в «Сказке о царе Салтане» А. С. Пушкина, и в «Коньке-горбунке» П. П. Ершова, и даже в «Уральских сказах» П. П. Бажова. Подзаголовок сборника «Забава для малых ребят» не стоит понимать буквально: книга рассчитана, несомненно, на взрослого читателя.
В этих сказках, как и в их литературных переработках, известных нам по детской классике, утверждаются вечные человеческие ценности, но приключения героев и их диалоги изложены без прикрас, по-уличному ярко и грубо. Никого не оставит равнодушным красочный, сочный язык неаполитанских сказок, с множеством словечек и выражений, не принятых в светских салонах. Их лексическое и фразеологическое богатство бережно сохранил в своём переводе Пётр Епифанов. Предлагаем всем, кто уже вышел из детского возраста, прослушать волшебные истории для взрослых в блестящем исполнении мастеров художественного слова.
Исполняют: заслуженный артист РФ Сергей Чонишвили и актриса Московского академического театра сатиры Ольга Кузнецова
Вступление Сказка про орка (Забава первая первого дня) Миртовая ветка (Забава вторая первого дня) Перуонто (Забава третья первого дня) Вардьелло (Забава четвертая первого дня) Блоха (Забава пятая первого дня) Кошка-Золушка (Забава шестая первого дня) Купец и его сыновья (Забава седьмая первого дня) Козья морда (Забава восьмая первого дня) Волшебная лань (Забава девятая первого дня) Ободранная старуха (Забава десятая первого дня) Капель. Эклога
Перевод – Петр Епифанов © Издательство Ивана Лимбаха ©&℗ OOO «1С-Паблишинг»
0
"Кодекс Бусидо", или "Хагакурэ" ("Сокрытое в листве"), был написан Ямамото Цунэтомо (1659–1719) – самураем клана Сага на острове Кюсю. После смерти своего господина Набэсима Наосигэ, Ямамото стал монахом и всю свою оставшуюся жизнь посвятил обобщению принципов Пути самурая, чести и верности своему господину.
0
Сей-шьонаґон (966 – 1017) – відома японська письменниця. Її «Записки в узголів’ї» – один з кращих творів доби Хейан (794 – 1185), написаний у жанрі дзуйхіцу – філософського ліричного есе, сповіді. Особливістю цього оригінального есеїстичного жанру літератури середньовічної Японії була необмежена свобода авторського письма, без будь-якого заздалегідь складеного плану – своєрідне «слідування пензлю», коли автор записував в окремих, не пов’язаних єдиним стилем, темою та сюжетом розділах (данах) особисті переживання, почуття, емоції, різноманітні роздуми, власні філософські міркування, цікаві спостереження тощо. Перекладений багатьма мовами, цей геніальний твір «золотої доби» японської класичної літератури вже понад тисячу років викликає захоплення багатьох поколінь читачів у всьому світі, до числа яких відтепер мають змогу долучитися й українці.
0
«Повість про Ґендзі», створена на рубежі X–XI ст. Мурасакі Сікібу, придворною дамою імператриці Сьосі, вважається одним з найвизначніших творів японської літератури. І не тільки японської – по суті, це перший психологічний роман у світі. Розповідаючи історію життя головного героя – Блискучого Ґендзі, сина імператора Кіріцубо, та його нащадків, авторка ділиться з читачами своїми спостереженнями і роздумами. Докладні описи повсякденного життя, любовних та інших людських відносин, пройнятих «сумним чаром речей» (моно-но аваре), створюють враження зустрічі з живими людьми, близького знайомства з їхніми почуттями, думками, радощами і печалями, за якими постає епоха Хейан, її культура, побут аристократії, вірування та звичаї.
До видання увійшла перша частина «Повісті про Ґендзі».
0
Древний китайский трактат «Искусство войны» написан более двух тысячелетий назад воином и философом Сунь-цзы (VI—V вв. до н. э.). Будучи первым из всех трактатов по военному искусству, это классическое руководство содержит четко сформулированные принципы ведения боевых действий и подготовки к ним, стратегии и тактики поведения военачальника и его армии в военных конфликтах. Кроме того, автор дает краткие представления о человеческой природе, способах разрешения конфликтных ситуаций без грубого насилия, указывает, как можно побеждать еще до начала открытого противостояния. Труд Сунь-цзы, впервые переведенный французским миссионером около двух столетий назад, высоко оценил Наполеон. И сегодня, спустя века, книга по-прежнему интересна, причем не только военным, но и политологам, бизнесменам, психологам. Издание сопровождается множеством уникальных иллюстраций.
0
«Повість про Ґендзі», створена на рубежі X–XI століття Мурасакі Сікібу, придворною дамою імператриці Сьосі, вважається одним з найвизначніших творів японської літератури. І не тільки японської – по суті, це перший психологічний роман у світі. Розповідаючи історію життя головного героя – Блискучого Ґендзі, сина імператора Кіріцубо, та його нащадків, авторка ділиться з читачами своїми спостереженнями і роздумами. Докладні описи повсякденного життя, любовних та інших людських відносин, пройнятих «сумним чаром речей» (моно-но аваре), створюють враження зустрічі з живими людьми, близького знайомства з їхніми почуттями, думками, радощами і печалями, за якими постає епоха Хейан, її культура, побут аристократії, вірування та звичаї.
У цьому виданні представлена друга частина роману (розділи 21–38), в якій ідеться про розплату за гріхи молодості, вчинені під час пошуку ідеальної жінки, що описано в першій частині (розділи 1—20), яка вийшла друком у видавництві «Фоліо» 2018 року.
0
Луцій Анней Сенека (4 р. до н. е. – 65 р.) – давньоримський письменник, державний діяч, оратор, філософ, перший представник філософії стоїцизму в Римі. Він був впродовж кількох років наставником майбутнього імператора Нерона, а в перші і кращі роки його правління – найближчим радником імператора.
«Моральні листи до Луцилія» – останній твір Сенеки. Це своєрідний підсумок усіх його філософських роздумів про життя, людину і суспільне благо як таке, можна сказати, що в цих листах він викладає систему стоїчної етики. Філософ на прикладах із життя пояснює своєму учневі Луцилію, що життя кожної людини цінне настільки, наскільки в ньому є моральна основа.
0
Луцій Анней Сенека (4 р. до н. е. – 65 р.) – давньоримський письменник, державний діяч, оратор, філософ, перший представник філософії стоїцизму в Римі. Він був впродовж кількох років наставником майбутнього імператора Нерона, а в перші і кращі роки його правління – найближчим радником імператора.
«Моральні листи до Луцилія» – останній твір Сенеки. Це своєрідний підсумок усіх його філософських роздумів про життя, людину і суспільне благо як таке, можна сказати, що в цих листах він викладає систему стоїчної етики. Філософ на прикладах із життя пояснює своєму учневі Луцилію, що життя кожної людини цінне настільки, наскільки в ньому є моральна основа.
0
Платона (427—347 рр. до н. е.) вважають не тільки філософом, але й великим письменником античності. Найбільш він прославився як майстер діалогу. У видання ввійшли вибрані діалоги, а також монологічний твір «Апологія Сократа». Розмову в більшості діалогів веде вчитель Платона Сократ, який невимушено приводить співбесідників до глибоких філософських висновків і водночас надає читачеві можливість самостійного пошуку істини.
0
Приключенческий роман, который был признан «величайшей книгой всех времен и народов»!
Мигель де Сервантес (1547 – 1616) – испанский писатель, драматург, поэт, военный.
Роман «Хитроумный идальго Дон Кихот Ламанчский» – одно из наиболее популярных произведений мировой литературы, увлекательная книга о приключениях мелкого дворянина Алонсо Кехана, вообразившего себя средневековым рыцарем. Начитавшись рыцарских романов, Алонсо Кехана берёт себе рыцарское имя Дон Кихот, выбирает даму сердца Дульсинею из Тобосса, облачается в рыцарские доспехи, седлает старого коня Росинанта и вместе со своим оруженосцем – пастухом Санчо Панса – отправляется на поиски настоящих рыцарских приключений.
Изначально роман задумывался как пародия на рыцарские романы. Но постепенно превращается в историю о надежде и отчаянии, мудрости и сумасбродстве. А имена главных героев – Дон Кихот или Рыцарь Печального Образа, Санчо Панса, Дульсинея Тобосская становятся нарицательными.
Дон Кихот не боится показаться смешным в своем стремлении сделать мир лучше. «Все мои стремления всегда были направлены к благородной цели – к тому, чтобы всем делать добро и никому не делать зла».
© Савченков И.Ю., ил. на обл., 2023© ООО «Издательство АСТ», 2023
