Книги жанра зарубежная литература
«Найкраща поезія» Янки Купали – це добірка віршів видатного білоруського поета, до якої увійшли найвідоміші твори автора, присвячені проблемам долі рідного народу і соціальної несправедливості***. Переклад поезій був здійснений видатним українським митцем Дмитром Павличком.
«Купований розум» Григорія Квітки-Основ’яненка – це сатирично-гумористичне оповідання, в якому автор порушує питання справжнього інтелекту***. Для твору характерний бурлескно-реалістичний стиль викладу. Оповідання «Купований розум» належить до низки анекдотичних творів Квітки-Основ’яненка, таких як «Салдацький патрет», «Пархімове снідання», «Підбрехач» тощо.
«Палійка» Панаса Мирного – психологічне оповідання про тяжку долю скаліченої дитини, її хворобливе дорослішання і спроби помститися за знущання над нею***. Перу автора належать й інші твори, написані у жанрі малої прози, зокрема, «Як ведеться, так і живеться, «Серед степів» та ін.
«Мертвецький великдень» Григорія Квітки-Основ’яненка – це оповідання про пригоди селянина на святкуванні Великодня***. У творі багато уваги приділено гастрономічному аспекту – численні описи їжі доповнюють напружений сюжет. Найвідомішими творами автора є повісті «Сердешна Оксана», «Щира любов», «Козир-дівка», п’єси «Шельменко-денщик» та «Сватання на Гончарівці» тощо.
«Пархімове снідання» Григорія Квітки-Основ’яненка – це анекдотичне оповідання про нерозсудливого чоловіка, який став жертвою глузування владної дружини і наївся хріну. «Бачили очі, що купували – їжте, хоч повилазьте» - українське народне прислів’я є лейтмотивом твору, який складає низку сатирично-гумористичних оповідань Квітки-Основ’яненка разом з такими як «Підбрехач», «Салдацький патрет» та ін. …
«Підбрехач» Григорія Квітки-Основ’яненка – це гумореска, у якій дотепно описано історію кумедного сватання кульгавого хлопця до дівчини***. Легкий гумор, народна мова формують у творі фольклорний колорит. «Підбрехач» належить до низки анекдотичних оповідань автора поруч з такими як «Пархімове снідання», «Салдацький патрет» та ін.
«Салдацький патрет» Григорія Квітки-Основ’яненка – це сатиричне оповідання, в якому автор висміює різні соціальні верстви населення***. Кузьма Трохимович – маляр, який вирішив перевірити свою майстерність у нестандартний спосіб. Солдат, намальований ним, сприймається людьми за живого, що утворює низку кумедних ситуацій. Найвідомішими творами автора є повісті «Сердешна Оксана», «Козир-дівка»…
«Сердешна Оксана» Григорія Квітки-Основ’яненка – це сентиментальна повість про тяжку долю дівчини***. Закохана Оксана знівечила своє життя через гарного «копитана», який лише грався з нею, натомість чесний парубок Петро врятував її і запропонував одружитися. Автор підкреслює порядність простих людей, який вміють любити по-справжньому. Найвідомішими творами автора є повісті «Козир-дівка», «Щира лю…
«Мишка» Богдана Лепкого – твір, який правомірно названий «казкою для дітей, для малих і великих». Мишка жила у хаті, в якій відбувалися темні справи. Скрізь війна та бідність, її ж господарі мали повну скриню грошей. Вони не пошкодували худої нещасної жінки, яка просила лише трохи молока. Мишка, бачачи, скільки зла від тих грошей, знищила їх. Саме проблема людської жадібності та ненаситності і є…
У казці Івана Липи «Близнята» розповідається про двох братів, яким доля подарувала можливість приносити щастя людям. Хоч і близнята, брати мали абсолютно різну вдачу: один був допитливим і веселим, інший – мовчазним і замисленим. Їхні життєві шляхи теж склалися по-різному: перший веселив людей, а другий – пішов мандрувати світом. Саме другий брат приніс людям визволення і щастя. Душевна глибина і …
«У невідому путь» Івана Липи – філософська притча, в основу якої покладена глибинна ідея. Образ черепахи, яка все життя витратила на довгий шлях до омріяної вершини, є символічним. Чи часто ми вміємо задовольнятися тим, що в нас є? Яка природа вічного шукання і неспокою? Чи завжди наші прагнення приводять до бажаного результату? Автор залишає відкритими ці питання у своїй притчі «У невідому путь».…
«Вибрані сонети» Стефана Малларме – добірка, яка складається з чотирьох поезій вищезазначеного жанру***. Вони представляють собою меланхолійно-настроєві роздуми про кохання. Переклад поезій був здійснений видатним українським митцем Дмитром Павличком.
«Лихі люди» Панаса Мирного – повість, присвячена темі боротьби кращих верств населення за інтереси народу***. Для твору характерна контрастність образів: чесні інтелігенти Петро Телепень і Тимофій Жук протиставляються підступним і лицемірним Шестірному і Григорію Попенку. Перу автора належать й інші прозові твори, зокрема, роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні», повісті «Голодна воля», «Лихо давн…
«Лови» Панаса Мирного – сатирична новела, для якої характерний сюжетний динамізм***. Головний герой, охвачений лихоманкою кар’єризму, відправляється ловити небезпечного злочинця, та замість того ловить на зраді свою дружину. Перу автора належать й інші шедеври малої прози, зокрема, оповідання «Лихий попутав», «Серед степів» та ін.
«Морозенко» Панаса Мирного – оповідання про хлопчика, який у лютий мороз відправився до хрещеного батька посипати на Новий рік, аби щось дістати їстівного для родини, і змерз***. Проблема селянської бідноти гостро звучить у творі, перу автора належать й інші оповідання, зокрема, «Як ведеться, так і живеться», «Серед степів» тощо.