Магiя особистостi Шваба запрацювала на повну силу, але що було бiльш важливим, то це те, що вiн виклав Моргану свою повноцiнну i чiтку програму роботи корпорацii «Юнайтед Стейтс Стiл». Багато хто намагався зацiкавити Моргана iдеею створення сталевого тресту. Промисловець Джон Гейтс, вiдомий також як «гравець на мiльйон», довго «обробляв» Моргана, але той не довiрився йому. Брати Бiлл i Джим Мур, чиказькi бiржовi маклери, яким вдалося «склепати» сiрниковий трест i корпорацiю з виробництва крекеру, теж набридали Моргану, i теж зазнали невдачi. Елберт Г. Герi, якого Морган вважав лицемiрним сiльським юристом, також не справив належного враження на великого фiнансиста.
До того, як красномовство Шваба вiдкрило очi Дж. П. Моргану на всю потенцiйну вигоду цього проекту i надихнуло його на таке, не побоюся цього слова, смiливе фiнансове починання, вся ця затiя здавалася йому лише божевiльноi мрiею про легкi грошi.
То була ера «фiнансового магнетизму», яка об'еднувала тисячi маленьких i часом неефективно керованих компанiй у великi i конкурентоспроможнi дiловi комбiнацii. І не останню роль у цьому всьому зiграв Джон Гейтс, який був справжньою акулою бiзнесу. На той час Гейтс вже створив з ряду невеликих концернiв велику компанiю з виробництва колючого дроту пiд назвою «Американ Стiл енд Вайер», а разом з Морганом вони створили сталеливарну компанiю «Федерал Стiл». Морган, у свою чергу, володiв ще двома великими концернами.
Але у порiвняннi з гiгантським, так званим «вертикальним», трестом Ендрю Карнегi, яким володiли i керували п'ятдесят три партнери, всi iншi об'еднання i компанii здавалися просто нiкчемними. Як не крути, нiхто не мiг зрiвнятися з пiдприемствами Карнегi, i Морган знав про це.
Карнегi, цей ексцентричний старий шотландець, теж це знав. Зi свого шикарного замку Скiбо (Шотландiя) вiн дивився, спочатку з розвагою, а потiм iз роздратуванням на спроби невеликих компанiй Моргана залiзти «на його територiю». Коли цi спроби стали занадто зухвалими, Карнегi охопив гнiв i жага вiдплати. Вiн вирiшив створити «конкурента-двiйника» для кожного пiдприемства своiх суперникiв. До цього моменту його не цiкавили нi дроти, нi труби, нi обручi, нi листове залiзо. Його цiлком влаштовувало продавати компанiям необроблену сталь, а тi вже хай роблять з нею, що хочуть. А зi Швабом на посадi голови правлiння свого сталевого концерну «Карнегi стiл компанi» вiн планував просто-напросто загнати своiх ворогiв у кут.
Таким чином, саме у промовi Шваба Морган побачив вирiшення своеi проблеми. Трест без Карнегi – це як сливовий пудинг без слив.
Промова Шваба ввечерi 12 грудня 1900 року, безсумнiвно, несла у собi рiшення, хоч i не давала гарантiй, що величезне пiдприемство Карнегi можна перенести пiд керiвництво Моргана. Шваб говорив, що за сталевим бiзнесом майбутне, про те, що для пiдвищення ефективностi виробництва потрiбна реорганiзацiя. Вiн говорив про необхiднiсть спецiалiзацii виробництва i про утилiзацiю невдалих пiдприемств. Вiн говорив про концентрацiю зусиль на процвiтаючих напрямках, про економiю на транспортуваннi металу i про захоплення iноземних ринкiв збуту.
Бiльш того, вiн вказав цим акулам бiзнесу на iх помилки. Шваб вважав, що створення монополiй, пiдвищення цiн i отримання надприбуткiв – це те, що тягне ринок донизу. Недалекогляднiсть такоi полiтики, казав вiн своiм слухачам, полягае в тому, що вона заганяе ринок у суворi рамки, тодi як все навколо прагне розширення. Вiн стверджував, що зниження цiни на сталь сприятиме економiчному розвитку та розширить можливостi ринку, з'явиться бiльше сфер застосування сталi, що дозволить захопити досить великий сектор свiтовоi торгiвлi. Насправдi, тодi, ще цього не усвiдомлюючи, Шваб став «апостолом» сучасного масового виробництва.
Вы ознакомились с фрагментом книги.
Для бесплатного чтения открыта только часть текста.
Приобретайте полный текст книги у нашего партнера:
