Послання з підземелля

Тимчасовий притулок

Модуль швидко набирав швидкість, віддаляючись від головного корабля, якому залишилося жити лічені хвилини. Це вже знали всі члени екіпажу. Хоча в слух цього не говорили. Поки що не було випадків, щоб Навігатор помилився і перебільшив ризики. Хіба що Навігатор щось придумає і корабель трохи протримається. Але те, що реактор вийшов з – під контролю, було доведеним фактом. Хоча реактор і не був основним енергорушієм, але він давав енергію для роботи гравітатора. І, незважаючи на відлагоджену систему захисту, реактор був найслабшою ланкою космоплана. Його робота залежала від концентрації нейтронів у активній зоні. Коли вона стабільна, реактору ніщо не загрожує. Але із збільшенням концентрації нейтронів реактор міг перейти у неконтрольований режим роботи. Хоча реактор і був захищений декількома антинейтронними екранами, але саме тут була найслабша ланка цього рушія. І ця найслабша ланка якраз і підвела. Хоча вірогідність появи такої концентрації нейтронів, яка цього разу зустрілася на шляху космоплана, була досить мізерна, але вона трапилася.

Третя слідкувала за траєкторією руху головного корабля. Навігатор вів корабель у сторону третьої від Сонця планети. Корабель вже слабо слухався команд Навігатора. Під дією тяжіння планети швидкість збільшувалася. Перший намагався через системи телеметрії модуля відновити зв’язок із Навігатором, але марно. На екрані телеметра було видно, як космоплан наближається до диска планети, проходить до центру круга. І ось!..

Екіпаж космоплана довго проходив тренування та відбір для польоту. Всі параметри кандидатів були відскановані та приведені до одного рівня. Такі поняття як жалість, переживання, біль за втраченим не спостерігалися під час проведення випробувань. Але тут! На екранах модуля, наведених на третю планету, стало видно, як у одному місці на поверхні виник яскравий спалах. За ним піднялася темна хмара, яка закрила майже половину видимої поверхні планети. Всі члени екіпажу прикипіли до екранів. Сяйво над місцем падіння трималося ще деякий час, потім стало спадати. Натомість темна хмара попелу та пилу все дужче і дужче накривало планету. Аж поки весь круг молодої планети не сховався під сірою пеленою пилу.

– Перший, це все? – Аса підняла потемнілі очі на командира корабля.

– Третя, стабілізуй свої емоції! – наказав Перший. – Ти у Космосі. Це не все. Просто деякий час ми не зможемо покинути межі цієї Сонячної системи. До того часу, поки на Третій планеті не відшукаємо Навігатора.

– А він не знищився від вибуху? – перепитав Другий.

– Навігатор запрограмований на самозбереження у будь – якій ситуації. Тому він за момент від контакту з поверхнею повинен був від’єднатися від корабля та самостійно законтактувати з поверхнею планети. Як тільки ми його відскануємо на поверхні, то зможемо підлетіти і забрати на борт. А далі Навігатор трансформує наш модуль у повноцінний космоплан. Для цього нам лише потрібна тверда поверхня та деякі матеріали. Третя, чи є можливості сісти на поверхню Третьої планети?

– У даний час ні, – Аса продивилася параметри планети. – Високий рівень радіації, який, можливо і був причиною виходу з ладу реактора. Нестабільна поверхня та висока температура. Потрібно, щоб ця планета перейшла у наступний етап стабілізації розвитку. А поки що нам необхідно відшукати іншу планету.

Перший запросив інформацію про планети, які Третій вдалося відсканувати до моменту катастрофи. Перша, друга і третя планети були дуже близько від Сонця, яке мало досить великий вплив на них. Четверта мала порівняно малі розміри та розріджену атмосферу. Вибрали для зупинки п’яту планету, яка більш – менш підходила для тимчасового пристанища.

Поки Перший стабілізував швидкість модуля до швидкості обертання планети, Аса робила дослідження поверхні.

– Доповідаю, – Третя передавала інформацію на телепортал Першого. – Радіація в нормі. Поверхня стабілізована. Температура в нормі. Трохи турбує стан атмосфери, велика концентрація водню, азоту та кисню. Існує загроза атмосферних пожеж та вибухів суміші цих газів. Але можемо висадитися на стороні, яка схована від Сонця. Справа в тому, що ця планета досить повільно обертається навколо своєї осі. А може і геть не обертається. Поки що точно визначити неможливо. Тому пропоную висадитися на затіненій стороні. Там більше азоту, ніж інших газів. Будемо дрейфувати на лінії світла.

Конец ознакомительного фрагмента.

Текст предоставлен ООО «ЛитРес».

Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.

Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.