banner banner banner
Том 1. Круговерть. Зимові дерева. Веселий цвинтар
Том 1. Круговерть. Зимові дерева. Веселий цвинтар
Оценить:
 Рейтинг: 0

Том 1. Круговерть. Зимові дерева. Веселий цвинтар

скорботна i розiрвана на шмаття.
І видалося на едину мить,
що нiч горить, i ми горим, i небо,
розпечене, вже рятувати треба,
бо спалахне й одразу догорить.
Що нiч, мов магма проплива розплавлена,
що й ти, схилившись на мое плече,
шукаеш iнших i чужих ночей
i з них у снi, мов риба, виринаеш,
чужа i рiдна. Загаса вогонь.
І я один. І нiч самотня тлiе…
Боронь мене, печаль моя, боронь
того, хто боронитись не умiе.
Похолоднiло. В тебе сон пройшов,
зчорнiла нiч нас разом огортае.
– Я так бажаю…
– Завше ти бажаеш, – вiдповiла, —
i все не знати що.

* * *

Ти мене не жури.
Не треба.
Я не знаю, чи змiг би
Пожурити колись тебе…
А тепер угорi
Стiльки скорбного неба,
У провалля котрого
Лиш дуб почорнiлий пограбiлi руки простер.
Тiльки ж холодно. Холодно.
Тiльки ж рук йому не зогрiти,
Хоч би вiн дотягнувся
До найдальшоi аж зорi…
Ти мене не жури.
Заблукав я у ночi. Забувся…
Нахоплюся – i тихну,
А стану —
І горлом вiдчую: не можна
Нiч зволожену
На юначих плечах до свiтання удвох донести.
Ти мене не жури,
Не кажи, що розлукою
Пахне листя i вiтер,
Пахне стежка i лiс…
Хочеш – радiстю буду,
Хочеш – буду твоею мукою.
Лиш не треба, благаю,
Тепер —
Анi слiв, анi слiз.
Лиш тепер – я не знаю,
Що зi мною, з тобою – не знаю.
Хто печальний ночами
Пише тушшю скорботу мою.
Мiсяць дуб розколов
І пильнуе за нами,
Бо згубити стежину
Я з тобою боюсь.
Тихо. Тепло. І темно.
Увiходиш ти, щемна,
В груди, в очi, у серце,
Як осiннiй терпкий настiй.
Ну, не сердься! Не сердься!
Недаремно,
О, недаремно,
Розпросторивши крила, вересень
Нас уже наздогнав.
Настиг.

ЕССЕ НОМО!

Нiяк не можу зросту я дiйти,
І в зростi зупинитися несила..
Я можу все —
Квiтчати повеснi,
Мов молоду,
Воскреслу землю,
Можу
Спинити рiчку,
Видовжить життя
Чи вкоротить його —
На все зугарен!
Я можу неба вимiрять глибiнь,
Як людськi груди вимiряють кулями.
Пiзнать непiзнане,
Щоби потому
Його навiки заховати в землю…
Менi життям даровано безсмертя
І вiчну молодiсть.
Я виростав. З землi.


Вы ознакомились с фрагментом книги.
Для бесплатного чтения открыта только часть текста.
Приобретайте полный текст книги у нашего партнера:
Полная версия книги
(всего 10 форматов)