Сталiна не було
Борис Григорьевич Херсонский
Сафарi
Борис Херсонський – один з провiдних росiйськомовних поетiв Украiни, лауреат численних мiжнародних премiй, в останнi роки пише не тiльки росiйською, але й украiнською мовою та перекладае украiнською своi росiйськомовнi вiршi. У збiрку «Сталiна не було» ввiйшли як новi твори, написанi украiнською, так й автопереклади, зробленi у 2016–2017 р.
Тематика та стилiстика вiршiв типова для автора – сюрреалiстичнi спроби осмислити iсторiю тоталiтаризму, «бiографiчна лiрика», нариси побуту п’ятдесятих-шiстдесятих рокiв минулого сторiччя, у якi несподiвано вторгаються образи середньовiччя, вiдлуння вiйни на Донбасi, монстри юрського перiоду… Значну долю у збiрцi займають бiблiйнi мотиви. Тобто у своiх украiнських вiршах поет залишаеться сам собою. Але уважний читач знайде тут й вiдгуки класичних зразкiв украiнськоi поезii.
Борис Херсонський
Сталiна не було
? ? ?
Що було нещодавно? Сталiна не було.
Й Ленiна не було. Минуле прозоре, як скло.
Але не побачиш нiчого, як не дивись у вiкно,
Вiкно – не пляшка, i де ж у просторi дно?
Де ти, штучний спутниче, не памятаю рис
твого обличчя, лиш гавкiт собаки сумний.
Й чому я ношу слов’янське iм’я Борис,
а не юдейске Берка? Хто я взагалi такий?
І народився я не в Одесi, а в Чернiвцях,
i як цю провину вибачить менi городянин?
Минулий рiк – що в домовину цвях.
Треба iхати звiдсi, не чекаючи дня уродин.
Монолог
? ? ?
менi тринадцятий минало
у школi я вивчав Тараса
життя складалося невдало
хрущовський рiк порожня каса
за бiлим хлiбом в довгiй черзi
як у москвi до мавзолею
стоять похмурi люди змерзлi
в гастрономiю бакалею
де ж за селом пасуть ягняток
десь на пiдручника сторiнцi
привiт Тарасе дня початок
сиджу з млинцями наодинцi
холоднi сiрi як обличчя
старих сусiдiв з пiвпiдвалу
двадцяте тужнее сторiччя
спiва тиранам пiснь зухвалу
менi тринадцятий минало
i Боже як давно минуло
i смерть свое готуе жало
як кат до скронi тулить дуло
о думи моi дiти моi
повсякдень з вами лихо й лихо
десь у приймальному покоi
душа моя зiтхае тихо
а там десь розуму палата
залiзне лiжко без матраца
там ковдра як життя строката
там школа де вивчав Тараса
? ? ?
у перспективi кожне дерево полiно колода чи плаха
а поки що мiж гiлок клацае мала птаха
в перспективi всi ми пригорща праху
навiть ти козаче впертий не знаеш жаху
навiть ти ледаче шабля люлька-бандура
кiнь прив’язаний неподалiк у коняки губа не дура
щипае травичку дивиться чорноокий в козацьку спину
а козак спiвае-волае на всю Украiну
а вся Украiна чуе-слухае бо не почути не можна
повна пляшка у перспективi пляшка порожня
тому-то i ридае-плаче верба бiла бурхливо
що iй не до вподоби загальна ота перспектива
що охолоне земля покриеться крижаною корою
нiчого не росте анi на горi анi пiд горою
i що залишаеться тут герою зi спiвом i грою
тому-то смутно часом навiть герою
? ? ?
не кажiть свiт зловив нас в мережу
тому що ми самi е мережа
що впiймала свiт
живий
надзвичайно зворушливий
ми зловили свiт i тепер не знаемо
як ним розпорядитися
? ? ?
