Премудрий гідальго Дон Кіхот з Ламанчі. Ч. 2

Конец ознакомительного фрагмента.

Текст предоставлен ООО «ЛитРес».

Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.

Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.

1

Граф Лемоський – Педро Фернандес де Кастро (1576–1622) – іспанський державний діяч і відомий меценат, якому Сервантес присвятив кілька своїх праць.

2

Збірка драматичних творів Сервантеса «Вісім комедій і вісім інтермедій» вийшла того ж року, що й друга частина «Дон Кіхота».

3

Йдеться про видане в Таррагоні 1614 р. продовження першої частини сервантесівського «Дон Кіхота». Автор його назвався Алонсо Фернандес Авельянеда, але чи це справжнє його ім’я – невідомо, й уроженцем арагонського містечка Тордесільяса, тому Сервантес часто називає його тордесільянцем.

4

Китайський імператор.

5

Граф Лемоський у 1576–1622 рр. був віце-королем Неаполя.

6

Рицарський роман Сервантеса «Персилес і Сигізмунда» був завершений і вийшов друком 1517 р., після смерті письменника.

7

Авельянеда

8

Найголосніша битва – битва при Лепанто, в якій Сервантеса було тяжко поранено.

9

Коментатори вважають, що йдеться про іспанського драматурга Лопе де Вегу, який дійсно з 1609 р. служив в інквізиції, а 1614-го отримав духовний сан.

10

«Мінго-Ревульго» – сатиричні куплети про Іспанію (після 1464 р.) часів правління короля Енріке ІV.

11

Перша частина пасторального роману Сервантеса «Ґалатея» вийшла 1585 р., друга дописана так і не була.

12

Напівлегендарний Лікург – автор конституції Спарти. Солон (640-й чи 630 р. до н. е. – 559 р. до н. е.) – афінський державний діяч.

13

Праця Турпіна (див. прим. до розд. VI 1-ї частини) під такою назвою невідома. Деякі коментатори припускають, що Сервантес навмисно примушує Дон Кіхота говорити дурниці, демонструючи хворобливий стан його свідомості.

14

Тут і далі всі вірші в перекладах М. Лукаша (ред.).

15

Андалузький – Луїс Бараона де Сото (1548–1595), автор поеми «Сльози Анжеліки» (1586); кастильський – Лопе де Вега, який написав поему «Краса Анжеліки» (1602). Обидві поеми розвивають сюжет «Несамовитого Роланда» Аріосто.

16

Обігрується те, що Самсоном звуть біблійного персонажа великого на зріст і сильного, а герой Сервантеса інший на вигляд.

17

Студенти й дрібне духовенство носили однаковий одяг.

18

У дуже похилому віці. Біблійний патріарх Мафусаїл прожив майже тисячу років.

19

Тостадові твори – алюзія на приказку, яка має негативний зміст: «Писати більше, ніж Тостадо». Алонсо Тостадо де Мадригаль (між 1400 і 1409–1455) – іспанський теолог, єпископ Авільський, у першій половині ХVІ ст. його твори було видано у 13 томах, згодом їх кількість суттєво зросла.

20

Буває, що й добрий Гомер дрімає (лат.).

21

Дурнів на світі безліч (лат.).

22

Злодій Брунель – спритний персонаж «Несамовитого Роланда» Аріосто, який вкрав у Сакріпанта коня «таким самим робом», що й Хінес де Пасамонте віслюка у Санчо Панси.

23

У Сараґосі на День святого Юра змаганнями відзначали річницю звільнення міста від маврів (у 1096 р.).

24

Кастильські катрени формуються з двох полустроф з чотирьох чи п’яти восьмискладових рядків.

25

Редондилья – строфа з чотирьох чи п’яти (кінтилья) восьмискладових рядків. Десима – строфа з десяти восьмискладових рядків, де кінтильї утворюють дві полустрофи.

26

Санчова жінка має ім’я Хуана-Тереза.

27

Складовою імен в Іспанії могло бути ім’я батька, часом в його зменшувальній чи жіночій, як у цьому випадку, формі.

28

Апокрифічний – сумнівний, несправжній, підроблений.

29

Уррака (1033 чи 1034–1101) – одна з доньок короля Фернандо І Кастильського, який передав їй у спадок Самору. Слова Санчо відсилають не до реальної історії королівни, а до романсу, в якому Уррака, обійдена батьком у заповіті, вирішує торгувати власним тілом, віддаючи зароблені гроші на упокій його душі.

30

Гарсілас Ласо де ла Вега (1500 чи 1503–1536), знаменитий іспанський поет з Толедо, послідовник італійських гуманістів, особливо Петрарки. Його творчість започаткувала течію «гарсіласизму», представники якої цуралися суспільної проблематики, були суто ліриками. Один з улюблених поетів Сервантеса, мав значний вплив на його становлення.

31

Святу великомученицю Аполлонію піддавали тортурам, вириваючи зуби; з цим пов’язане повір’я, що варто звернутися до святої з молитвою, і зубний біль мине.

32

То добре (лат.).

33

Гарсіласа де ла Веги; опис чотирьох німф з «чертогів кришталевих» взятий з його еклоги.

34

Римський Пантеон (пантеон у перекладі з грецької означає «храм Усіх Богів»). Збудований при імператорі Адріані 126 р., у 609 р. він був освячений як християнська церква, названа згодом церквою Всіх Святих, оскільки освячення відбулося на День Всіх Святих. Ротонда – кругла споруда, зазвичай увінчана куполом.

35

Публій Горацій Коклес – напівлегендарний римський герой (кінець VІ ст. до н. е.), який стримував навалу етрусків (етруски – давнє італійське плем’я) на вузькому дерев’яному мосту через Тибр, поки римляни руйнували його з іншого боку, по тому стрибнув у річку. За цей подвиг у храмі Вулкану поставили його статую.

36

Гай Муцій Корд Сцевола (тобто шульга) – легендарний римський герой, який під час війни римлян з етрусками 509 р. до н. е. спробував вбити етруського царя, але його схопили, та він не видав інших учасників змови, а щоб продемонструвати стійкість до тортур, сам поклав праву руку на вогонь і тримав, допоки вона не обвуглилась.

37

Марк Курцій – легендарний герой Риму. Після землетрясіння 362 р. до н. е. на форумі (площа у середмісті Давнього Риму разом з прилеглими до неї будівлями) відкрилася прірва; оракул сповістив, що вона не закриється, допоки боги не отримають найцінніше, що є в Римі. Тоді молодий солдат Марк Курцій зі словами, що найцінніше у Римі – це зброя і мужність, стрибнув із конем у прірву, й вона за ним замкнулась.

38

49 р. до н. е., всупереч забороні римського сенату, Юлій Цезар зі своїм військом перейшов Рубікон, вигукнувши «Жереб кинуто!» Громадянська війна, яка стала результатом цього рішення, зробила його правителем Риму. Рубікон – невелика річка, яка впадає в Адріатичне море.

39

Ернан Кортес (1485–1547) – знаменитий конкістадор (учасник конкісти – завоювання земель в Америці, яка припала на кінець ХV – поч. ХVІ ст.). Коли екіпажі його суден відмовилися йти в глиб невідомої землі, він наказав спалити кораблі, щоб перекрити шлях до відступу.

40

Те, що попіл Юлія Цезаря замуровано в урну – легенда; шпиль Святого Петра – обеліск, привезений з Єгипту до Риму в І ст. і встановлений навпроти собору Св. Петра.

41

Андріянова махиня (лат.).

42

Йдеться про побудований імператором Адріаном (117–138) мавзолей, який служив місцем поховання римських імператорів, дійсно величезний: сторона квадрату в його основі – 84 м. У середні віки споруду використовували у військових цілях, тоді ж перейменували в замок Св. Ангела.

43

Початок відомого іспанського романсу про битву в Ронсенвальській ущелині.

44

Старовинний романс розповідає про знатного мавра Калаїноса, який заради доньки халіфа Сараґоси кинув виклик трьом французьким перам, але Роланд вбив його. Існує вираз: пісенька про Калаїноса (coplas de Calaіnos) – щось невчасне, сумнівне, що ні для кого не має цінності й значення.

45

Рядки, що зустрічаються в двох романсах, зрештою, стали розмовним зворотом.

46

Рядок з еклоги вже не раз згадуваного Гарсіласа де ла Веги.

47

Харонів човен – у давньогрецькій міфології Харон перевозив човном через підземну річку Стікс душі померлих до царства тіней.

48

Тіло Боже (Свято Тіла й Крові Христових) у католицькій церкві святкується у четвер тижня, наступого після Зелених свят.

49

Приклади вірної дружби, здатності до самопожертви заради товариша.

50

Рядки з романсу, які стали приказкою зі значенням: починається грою, закінчується сваркою. Камишовими списами билися під час військових ігор.

51

Джерело не ідентифіковане, вважається, цей вираз був рефреном до вірша. Вживається у значенні: друг на вигляд не завжди є другом насправді.

52

Приклади взяті зі знаменитої «Природничої історії» римського письменника Плінія Старшого (23–79), яка стала праобразом європейських енциклопедій.

53

Сонет є пародією на гарсіласизм (стиль, започаткований Гарсіласо де ла Вегою), скомпільований з його виразів.

54

Касільдея Вандальська – вигадане за аналогією з Дульсінеєю Тобоською ім’я; вандальська – андалузька (поширеною є версія, що назва Андалусія пішла від назви германського племені вандалів, які певний час нею володіли).

55

Перли оріянські – перли Сходу.

56

Геркулес, він же Геракл у давніх греків, син Зевса й Алкмени. Тому Лісовий Рицар іронічно називає Геру, ревниву дружину Зевса, мачухою Геркулеса. Вона переслідувала Геракла, тому ім’я, дане йому оракулом, означає «той, хто звершує подвиги через утиски Гери».

57

Мається на увазі чотириметрова бронзова статуя Віри зі стягом у руках, яка стоїть на кулі й виконує функцію флюгера (ісп. Giralda – флюгер), вона увінчує майже стометрову вежу кафедрального собору в Севільї, вибудовану 568 р. Зараз Хіральдою звуть усю дзвонарню.

58

Вирізьблені з граніту фігури звірів, схожих на биків, ймовірно, культового призначення (приблизно ІІ ст. до н. е.); Гісандо – пагорб в Авілі, Іспанія.

59

Кабра – містечко між Кордобою та Малагою в Андалусії. Згадане провалля (глибока печера) фігурує у багатьох відомих творах; за повір’ям, воно сполучається з пеклом.

60

Початок першої пісні «Араукани» Ерсільї.

61

Йдеться про вагу трохи менше, ніж двічі по півкіло (дві лібри), міра відкупу, яку вносили ченці за порушення уставу.

62

Глоса – популярна в іспанській поезії середніх віків і Відродження форма, містить кілька строф, заключні рядки яких, складаючись у самостійну строфу, формулюють основну ідею. Ця строфа називається мотто і розміщується поперед усього вірша. Класична глоса складалася з чотирьох віршорядків мотто і чотирьох десятирядкових строф (десим). Далі у тексті наведений приклад глоси (с. 123).

63

Аби на хліб заробити (лат.).

64

Живе в нас Бог (лат.).

65

Натяк на Овідія, якого імператор Октавіан Август заслав у Томи – грецьку колонію біля гирла Дунаю, зараз це територія Румунії. Понт – Чорне море.

66

Рядки із сонета Гарсіласа де ла Веги.

67

Морські собаки – тюлені; вважалось, що вироби з їх шкіри допомагають при хворих нирках.

68

Закони дистрибутивного й комутативного права… – терміни середньовічного права. Дистрибутивне передбачає розподіл благ і кар згідно вчинків певної особистості; комутативне право – заміну однієї кари іншою, зазвичай у бік її пом’якшення.

69

Богопохвальні та кардинальні чесноти – у купі складають відомі сім чеснот, які протистоять семи гріхам. Богопохвальні – віра, надія й милосердя; кардинальні – мужність, поміркованість, справедливість, розважливість.

70

Людина-риба Ніколас – персонаж фольклорних творів, міг проводити багато днів у морі й глибоко пірнати.

71

Ченці картезіанці давали зарок мовчання.

72

Хуан Баутіста де Вівар, один з найвідоміших іспанських письменників «золотого віку», сучасник Сервантеса, згодом призабутий. Гаєта – місто в Італії.

73

Тісба – вавилонська красуня, кохана Пірама, свого сусіда. Батьки не дозволяли їм спілкуватися, але закохані знайшли шпарину в стіні, через яку перемовлялися. Йдучи на побачення, Тісба зустріла левів і втекла, Пірам вирішив, що вони її розірвали, й наклав на себе руки. Повернувшись, Тісба побачила мертвого коханого й собі заподіяла смерть. Ця сумна історія розказана Овідієм у «Метаморфозах». Дуже популярний сюжет у добу Відродження.