Ти знаєш, що ти – людина? (збірник)

40

Над ними чвалить вранці і вночі.

Чвалить – рухається дуже швидко, навскач. (Прим. Т. Ю. Блєдних)

41

Мовчать над ними голубі хорали…

Хорал – хвалебна церковна пісня. Тут: небесна височінь. (Прим. Т. Ю. Блєдних)

42

Носить лантухи настанов…

Лантух – великий мішок із грубої тканини. (Прим. Т. Ю. Блєдних)

43

На милицях за часом біжить…

Милиця – висока палиця з перекладками, на яку спираються пахвами і якою користуються при ходінні хворі на ноги або безногі люди. (Прим. Т. Ю. Блєдних)

44

Вірити і ждати – поготів.

Поготів – тим більше. (Прим. Т. Ю. Блєдних)

45

І моє прокляття очманіле…

Очманіле – тут: сповнене ненависті, презирства. (Прим. Т. Ю. Блєдних)

46

Ходить байда споконвічний та у вікна загляда.

Байда – тут: гульвіса. (Прим. Т. Ю. Блєдних)

47

Помитарствую, поб’юся та й засну колись навік.

Помитарствую – попоневіряюся. (Прим. Т. Ю. Блєдних)

48

І вовтузиться думка, мов квочка…

Вовтузиться – не сидить спокійно; совається. (Прим. Т. Ю. Блєдних)

49

Свою чорну чадру підніма.

Чадра – легке покривало, яким жінки-мусульманки запинаються з голови до ніг, лишаючи відкритими лише очі. (Прим. Т. Ю. Блєдних)

50

Ураганний тайфун стихій.

Тайфун – ураган величезної руйнівної сили. (Прим. Т. Ю. Блєдних)

51

Дотліває холод мій у ватрі…

Ватра – вогнище, багаття. (Прим. Т. Ю. Блєдних)

52

На гальорці в третьому ряду.

Гальорка – верхні яруси в театрі, де місця коштують дешево. (Прим. Т. Ю. Блєдних)

53

Ніжні струни квилили внизу…

Квилили – жалібно стогнали. Тут: грали жалібну мелодію. (Прим. Т. Ю. Блєдних)

54

Галантно – чемно, люб’язно. (Прим. Т. Ю. Блєдних)

55

І коли химерною габою…

Габа – тут: покривало. (Прим. Т. Ю. Блєдних)

56

Я гомерично, тупо засміюсь.

Гомеричний – незвичайної сили, величезний. (Прим. Т. Ю. Блєдних)

57

Площу Богдана, вогні інституту.

Йдеться про Софійську площу в Києві, на якій стоїть пам’ятник Богдану Хмельницькому. (Прим. Т. Ю. Блєдних)