Україна самостійна
Я не думаю входити в подрібний розбір брошури Ю. Бачинського. Для мене вона важна як факт нашого політичного життя, як прояв національного почуття і національної свідомості, хоч прояв цей і прибраний наразі в доктринерську тогу. Будь-що-будь, є це перша на галицько-руськім ґрунті проба синтезу певних поглядів і наукового обставлення того, що автор відчув яко потребу свого розуму і своєї душі. Може прогрішуся проти матеріалістичного світогляду, коли скажу, що такі потреби так само, як і потреби життя матеріального, родять великі історичні події. А раз відчута буде – у кого з національних, у кого з економічних причин – потреба політичної самостійності України, то справа ця війде на порядок дневний політичного життя Європи і не зійде з нього, поки не осущиться. Звісно, термін «політична самостійність» не треба розуміти зараз як цілковитий сепаратизм від Росії, як конечність сотворення окремої української держави. Політична самостійність можлива і в зв’язку з Росією, при федеральнім її устрою. До такого устрою пруть власне факти економічного життя, от хоч би те, чого не хотів добачити Ю. Бачинський, що промисли різних територій Росії доповнюють себе взаємно, а коли між ними в деяких галузях іде боротьба, то головно між промислами Конгресівки і Московщини, а далеко менше між цими двома і Україною. Власне задля того, що вважаю брошуру Ю. Бачинського більше проявом національної свідомості української, ніж науковим викладом порушених в ній питань, я й попробував у придовгім вступі до її обговорення подати від себе коротенький і певно недостатній нарис еволюції нашої національної свідомості, особливо в Галичині. В історії тої еволюції брошура Ю. Бачинського певно займе видне місце. До автора її нехай мені буде вільно обернутися з бажанням, щоб він не покидав праці в тім напрямі. Я не сумніваюся, що сам він швидко виросте з соціал-демократичного, простолінійшого доктринерства, що вдасться в старанніші студії над конкретними фактами. При безсумнівнім таланті, який видно в тій першій його пробі, при бистроті обсервації і звичці окидати оком широкі горизонти думок і життя (це безсумнівна користь соціалістичної школи) ми можемо від нього надіятися щораз цінніших і дозріліших праць.
Конец ознакомительного фрагмента.
Текст предоставлен ООО «ЛитРес».
Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.
Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.
1
Володимир Вікторович Дорошенко (1879, Петербург – 1963, Філадельфія) – видатний бібліограф, знавець української історії, літературознавець, перекладач, літературний критик, громадсько-політичний діяч, член НТШ. З 1909 року проживав у Львові, де увійшов до складу Наукового товариства ім. Т. Шевченка. Під час Першої світової війни емігрував до Відня, де працював редактором кількох видань «Союзу визволення України». До Львова Володимир Дорошенко повернувся у 1916 році і продовжив свою діяльність у Бібліотеці НТШ з невеликими перервами до 1944 року. Відтак емігрував на Захід, а в 1949 році до Америки.
Стаття про Франка публікувалася в газеті «Краківські вісті» (24.05.1942 і 26.05.1942).
2
Відносно.
3
Де добре, там і батьківщина (лат.).
4
Свого роду (лат.).
5
Жереб кинуто (лат.)
6
Священне бажання (лат.).
7
«Балада, яких багато»
8
Добра є наука, але хто її шукає не з пихи – чи не так, мій пане? (Пол.)
9
Хто багато доводить, нічого не доводить (лат.).
10
Через банк (нім.).
11
Насамперед (давньогрецьк.)
12
Походженням українець руської нації (лат.).
13
Як редактор ЛНВ і один із редакторів видань Українсько-руської видавничої спілки, де містяться також переклади з німецької мови, я дуже часто маю нагоду діставати до рук переклади наших молодих студентів із німецької мови і мушу тут заявити, що ті переклади з двома-трьома виїмками – просто скандальні і друкувати їх можна, хіба доконавши таких численних та основних поправок, що первісний скрипт не раз зовсім щезає під ними. Просто жаль робиться хлопців, що не раз над такими перекладами задають собі немало праці, надіючися заробити дещо і, очевидно, й самі не підозрівають того, як мало вони розуміють перекладане. Додайте до того, що вони, особливо ті, що повиходили з руських гімназій, звичайно так само мало володіють руською мовою і виявляють цілковитий брак вправи – думати нею і передавати чужі думки. Се таке соромне свідоцтво теперішнього стану нашої середньої освіти, що попросту не знаєш, що й думати про неї. (Прим. автора.)
14
Ігнорую (лат.)
15
тим самим (лат.)
16
Внутрішнє протиріччя (лат.)
17
Для минулого (лат.).
18
Для майбутнього (лат.).
19
Поза межами можливого (лат.).
20
Польща на безвладді стоїть (пол.) – приказка, що стосувалася династії Сасів, коли панувала анархія.
21
«Кріпосних (нім.).
22
Безумовно (фр.)
Вы ознакомились с фрагментом книги.
Для бесплатного чтения открыта только часть текста.
Приобретайте полный текст книги у нашего партнера:
Полная версия книги