– До речi, графе, буваючи в наших землях, ви колись брали участь у полюваннi на вовкiв?
– Нi, Ваша Імператорська Величнiсть, я жодного разу не мав честi брати участь у подiбнiй розвазi.
– Що ж, доведеться виправити настiльки прикру помилку: за тиждень я накажу влаштувати зимовi лови цих хижакiв – тодi побачите, як ми розважаемося. На той час, сподiваюся, ви зумiете вилiкувати смарагд у моему перснi. Отодi й почуете мою думку щодо можливостi одруження Петра Федоровича й Софii-Фредерiки-Августи Анхальт-Цербстськой. Ви мене зрозумiли?
Сен-Жермен мовчки вклонився.
* * *
Як i було обiцяно, через тиждень граф узяв участь у зимовому полюваннi на вовкiв, по завершеннi якого Тi Імператорська Величнiсть повiдомила свое рiшення: ясновидцевi належить негайно вiдправитися в европейський вояж: з метою пошуку нареченоi для Великого князя Петра Федоровича, звернувши особливу увагу на пруссько-литовськi князiвства (на якi настiльки переконливо вказали зiрки).
Вы ознакомились с фрагментом книги.
Для бесплатного чтения открыта только часть текста.
Приобретайте полный текст книги у нашего партнера:
