Депресiя
Juan Moisеs De La Serna
У життi трапляються подii, позитивнi i негативнi, якi впливатимуть на наш спосiб мислення та поведiнку, а також на те, як ми себе почуваемо. Почуття смутку зазвичай виникае через втрату або подiю, яку ми переживаемо як негативну, або просто через те, що нашi очiкування не справдились. Цей смуток може бути тимчасовим, тривати декiлька годин, днiв, а то й тижнiв, але коли це почуття подовжуеться у часi i змiнюе те, як ми вiдчуваемо, думаемо та дiемо, ми можемо зiткнутися з бiльш серйозною проблемою — Депресiею.
ДЕПРЕСІЯ
Коли почуття смутку стае патологiчним
Доктор Хуан Мойсес де ла Серна
Переклад Єлизавета Чийпеш
Тектiм редакцiйний
2019
“ДЕПРЕСІЯ: КОЛИ ПОЧУТТЯ СМУТКУ СТАЄ ПАТОЛОГІЧНИМ”
АВТОР:ДОКТОР ХУАН МОЙСЕС ДЕ ЛА СЕРНА
Переклад Єлизавета Чийпеш
1-е видання: жовтень 2019 року
© ДОКТОР ХУАН МОЙСЕС ДЕ ЛА СЕРНА, 2019
© Видання Tektime, 2019
Всi права захищенi
Поширюеться Tektime
https://www.traduzionelibri.it
Повне або часткове вiдтворення цiеi книги, ii включення до iнформацiйноi системи, ii передача в будь-якiй формi або будь-якими способами (електронне, механiчне або фотокопiювання, запис чи iншi способи) не допускаеться без попереднього письмово дозволу редактора. Порушення вищезазначених прав може бути злочином у сферi iнтелектуальноi власностi (стаття 270 та наступнi статтi Кримiнального кодексу).
Звернiться до CEDRO (Іспанський центр репрографiчних прав), якщо вам необхiдно скопiювати або вiдсканувати фрагмент цього твору. Ви можете зв’язатися з CEDRO через веб-сайт www.conlicencia.com або за телефоном 91 702 19 70 / 93 272 04 47.
ПОДЯКА
Хочу скористатися цiею можливiстю подякувати людям, якi зробили свiй внесок та сприяли втiленню цього тексту в життя, а особливо панi Майцi Марiн Валеро, психологу та вiдповiдальнiй за навчання в Іспанськiй Федерацii Паркiнсона, а також пану Феррану Падросу Блазкесу, професору Унiверситету Мiчоакана де Сан Нiколас де Ідальго (Мексика).
ПЕРЕДМОВА
У життi трапляються подii, позитивнi i негативнi, якi впливають на наш спосiб мислення та поведiнку, а також на те, як ми себе почуваемо.
Почуття смутку зазвичай виникае через втрату або подiю, яку ми переживаемо як негативну, або просто через те, що нашi очiкування не справдились.
Цей смуток може бути тимчасовим, тривати декiлька годин, днiв, а то й тижнiв, але коли це почуття подовжуеться у часi i змiнюе те, як ми вiдчуваемо, думаемо та дiемо, ми можемо зiткнутися з бiльш серйозною проблемою — Депресiею.
Присвячуеться моiм батькам
Змiст
РОЗДІЛ 1. СМУТОК (#ulink_ad29f773-707b-54de-ba1c-e037f4d812fe)
РОЗДІЛ 2. СКОРБОТА (#ulink_31a13cb6-09ba-54cd-a07f-3ad9b2896e20)
РОЗДІЛ 3. ДИСТИМІЯ (#ulink_e1154bb3-746f-5240-bd09-8388bd666e53)
РОЗДІЛ 4. СЕЗОННА ДЕПРЕСІЯ (#ulink_2c351355-942e-5ed2-96d4-b82105fb49bd)
РОЗДІЛ 5. ПІСЛЯПОЛОГОВА ДЕПРЕСІЯ (#litres_trial_promo)
РОЗДІЛ 6. КЛІНІЧНА ДЕПРЕСІЯ, ВИЗНАЧЕННЯ ТА СИМПТОМИ (#litres_trial_promo)
РОЗДІЛ 7. ПОХОДЖЕННЯ КЛІНІЧНОЇ ДЕПРЕСІЇ (#litres_trial_promo)
РОЗДІЛ 8. ЛІКУВАННЯ КЛІНІЧНОЇ ДЕПРЕСІЇ (#litres_trial_promo)
РОЗДІЛ 9. ДОГЛЯД ЗА БЛИЗЬКИМИ З ДЕПРЕСІЄЮ (#litres_trial_promo)
ПРО АВТОРА (#litres_trial_promo)
РОЗДІЛ 1. СМУТОК
Одна з проблем, з якою найчастiше можна стикнутися на консультацiях, стосуеться емоцiй, чи то через iх надмiрну активнiсть (у випадку стресу та тривоги), чи то через iх пригнiчення (у випадку смутку та депресii).
Але справа не лише в тому, що люди бiльш чутливi до цих проблем i тому частiше ходять на психотерапiю, а i в тому, що цi проблеми е найпоширенiшими серед усiх iнших проблем у галузi психiчного здоров’я.
Смуток — це стан, коли людина перестае вiдчувати себе “повноцiнною” або, принаймнi, “нормальною”. Вiн вважаеться однiею з основних емоцiй, разом iз щастям чи страхом.
Існуе багато причин, якi можуть породжувати смуток — вiд втрати коханоi людини до недосягнення бажаноi мети. Та, напевне, найбiльш серйозною е наявнiсть захворювання, особливо якщо воно невилiковне або хронiчне.
Взаемозв’язок мiж фiзичним та психiчним здоров’ям давно перестав бути темою для суперечок. Коли людина страждае вiд фiзичноi хвороби, це буде прямим чином вливати на ii настрiй, а це, в свою чергу, i на iншi аспекти характеру людини, включаючи ii вiдношення до себе та iнших.
Коли людина погано себе почувае, наприклад, страждае вiд хронiчноi хвороби, це може iстотно змiнити ii настрiй, i навiть ввести пацiента у стан депресii.
Але коли проявляються симптоми депресii, ситуацiя погiршуеться, оскiльки вони значним чином впливають на здоров’я, адже знижують якiсть життя людини, погiршують настрiй, а також послаблюють iмунну систему. І так пацiент потрапляе у порочне коло.
Чим гiрше ви почуваете себе фiзично, тим гiрше вам психологiчно, i чим бiльше депресивних симптомiв ви вiдчуваете, тим гiрше буде реагувати ваш органiзм. І тому замiсть того, щоб полегшити процес одужання, вiн буде йому перешкоджати.
Наслiдками цього порочного кола стануть загострення симптоматики та погiршення якостi життя пацiента, що знизить його здатнiсть перенести те, що з ним вiдбуваеться, i тим самим погiршить прогноз для даного пацiента порiвняно з тим, у котрого немае цих симптомiв депресii.
Саме тому дуже важливо виявити першi симптоми депресii, щоб мати можливiсть лiкувати iх якомога швидше i не дозволити депресii прогресувати i завдати подальшоi шкоди здоров’ю пацiента. Одна з проблем тут полягае саме у лiкуваннi, оскiльки iнодi фармакологiчне лiкування несумiсне з хронiчним захворюванням, тому потрiбно орiентуватися саме на психологiчну проблему, але скiльки людей, що страждають вiд хронiчного захворювання, мають депресiю?
Вiдповiдь саме на це питання шукали факультет охорони здоров’я населення коледжу Аль-Фарабi в Ер-Рiядi, а також вiддiл психiчного здоров’я факультету молодшого медичного персоналу Йорданського унiверситету Амману та вiддiл психiчного здоров’я онкологiчного центру iменi Короля Хусейна в Амманi разом з коледжем Аль-Фарабi, що у Ер-Рiядi та медико-хiрургiчним департаментом коледжу медичних сестер унiверситету iменi Короля Сауда в Ер-Рiядi (Саудiвська Аравiя). З цього приводу вони провели дослiдження, результати якого були опублiкованi в науковому журналi “Психологiя” [1].
У даному дослiдженнi взяли участь 806 пацiентiв, 45% з яких — жiнки, а iншi 55% — чоловiки. Усi вони страждали вiд хронiчного захворювання протягом мiнiмум останнiх шести мiсяцiв, хай то дiабет другого типу, ревматоiдний артрит, серцево-судиннi захворювання, рак або хвороби легенiв.
