Ксенія Олександрівна Глущенко - Шепіт крил метелика

Я знаю, що в глибині твоєї душі порожнеча. Саме та, яку сам не в змозі подолати. Я знаю, що вночі, захоплений думками, ти заварюєш каву та годинами стоїш на балконі, просто мріючи про те, щоб все змінилося. Ти просто складаєшся з невизначеності, розчарувань та болю. Але ти сподіваєшся. Сподіваєшся, що завтра ти прокинешся і отримаєш той бажаний подарунок долі, ту іскорку, яка запалить твоє полум'я. Однак... Можливо ти сам і є та іскорка?