Коли у первісної людини з’явилась можливість думати не тільки про виживання, вона замислилася про те, для чого вона прийшла в цей світ і хто створив усе, що її оточує, – саме тоді, можна стверджувати, і народилася філософія як така. За первинною етимологією термін «філософія» означає «любов до знання». Людина завжди хотіла знати: Чи є в цьому світі справедливість? Чому потрібно страждати? Чи існує…
Коли у первісної людини з’явилась можливість думати не тільки про виживання, вона замислилася про те, для чого вона прийшла в цей світ і хто створив усе, що її оточує, – саме тоді, можна стверджувати, і народилася філософія як така. За первинною етимологією термін «філософія» означає «любов до знання». Людина завжди хотіла знати: Чи є в цьому світі справедливість? Чому потрібно страждати? Чи існує…
Коли у первісної людини з’явилась можливість думати не тільки про виживання, вона замислилася про те, для чого вона прийшла в цей світ і хто створив усе, що її оточує, – саме тоді, можна стверджувати, і народилася філософія як така. За первинною етимологією термін «філософія» означає «любов до знання». Людина завжди хотіла знати: Чи є в цьому світі справедливість? Чому потрібно страждати? Чи існує…
Коли у первісної людини з’явилась можливість думати не тільки про виживання, вона замислилася про те, для чого вона прийшла в цей світ і хто створив усе, що її оточує, – саме тоді, можна стверджувати, і народилася філософія як така. За первинною етимологією термін «філософія» означає «любов до знання». Людина завжди хотіла знати: Чи є в цьому світі справедливість? Чому потрібно страждати? Чи існує…
Коли у первісної людини з’явилась можливість думати не тільки про виживання, вона замислилася про те, для чого вона прийшла в цей світ і хто створив усе, що її оточує, – саме тоді, можна стверджувати, і народилася філософія як така. За первинною етимологією термін «філософія» означає «любов до знання». Людина завжди хотіла знати: Чи є в цьому світі справедливість? Чому потрібно страждати? Чи існує…
Коли у первісної людини з’явилась можливість думати не тільки про виживання, вона замислилася про те, для чого вона прийшла в цей світ і хто створив усе, що її оточує, – саме тоді, можна стверджувати, і народилася філософія як така. За первинною етимологією термін «філософія» означає «любов до знання». Людина завжди хотіла знати: Чи є в цьому світі справедливість? Чому потрібно страждати? Чи існує…
Коли у первісної людини з’явилась можливість думати не тільки про виживання, вона замислилася про те, для чого вона прийшла в цей світ і хто створив усе, що її оточує, – саме тоді, можна стверджувати, і народилася філософія як така. За первинною етимологією термін «філософія» означає «любов до знання». Людина завжди хотіла знати: Чи є в цьому світі справедливість? Чому потрібно страждати? Чи існує…
Коли у первісної людини з’явилась можливість думати не тільки про виживання, вона замислилася про те, для чого вона прийшла в цей світ і хто створив усе, що її оточує, – саме тоді, можна стверджувати, і народилася філософія як така. За первинною етимологією термін «філософія» означає «любов до знання». Людина завжди хотіла знати: Чи є в цьому світі справедливість? Чому потрібно страждати? Чи існує…
Коли у первісної людини з’явилась можливість думати не тільки про виживання, вона замислилася про те, для чого вона прийшла в цей світ і хто створив усе, що її оточує, – саме тоді, можна стверджувати, і народилася філософія як така. За первинною етимологією термін «філософія» означає «любов до знання». Людина завжди хотіла знати: Чи є в цьому світі справедливість? Чому потрібно страждати? Чи існує…
«Человек – существо общественное», – утверждал Аристотель. Жить вне общества может лишь изгой, отщепенец, или «сверхчеловек», но большинство людей нуждается в объединении, высшей формой которого является государство. Вслед за своим учителем Платоном, Аристотель подробно описывает, каким оно должно быть, какие основные формы имеет – демократию, олигархию, тиранию и другие, – почему демократия часто…
Все життя Нікколо Мак'явеллі (1469—1527), видатного італійського мислителя, історика, письменника і комедіографа, було пов'язано з політикою. У 29 років його обрали другим канцлером Флорентійської республіки, і він впродовж 14 років займався її внутрішніми справами. А коли його позбавили можливості бути політиком-практиком, став політиком-теоретиком – так з'явився його знаменитий «Державець» (1513…
Иммануил Валлерстайн – американский геополитик, один из основателей мир-системной теории. По мнению Валлерстайна, миросистема представляет собой пространство, которое охватывает многие политические и культурные единицы, но в то же время является единым организмом. Оценивая современное состояние миросистемы, он утверждал, что она находится в глубоком кризисе, пути выхода из которого могут быть неож…
Огюст Конт (1798-1857) – французский философ и социолог, основоположник позитивизма и социологии как самостоятельной науки. Основной закон социологии Конта – «любовь как принцип, порядок как основание, прогресс как цель». В идеальном обществе, которое Конт называл позитивистским или положительным, царит солидарность различных групп и классов, а государство предупреждает «фатальную склонность к кор…
Перемещаясь по городу, зачастую мы полагаемся на зрение, не обращая внимания на то, что нас постоянно преследует колоссальное разнообразие повседневных шумов. Предлагая довериться слуху, американский культуролог Брэндон Лабелль показывает, насколько наш опыт и окружающая действительность зависимы от звукового ландшафта. В предложенной им логике «акустических территорий» звук становится не просто ф…
Эта книга одновременно и учебное пособие, и краткий путеводитель, где читатель сам выбирает стратегию прочтения: либо двигаться вслед за авторами, либо выбрать свой путь прочтения и освоения философского знания, что-то при этом пропуская в пособии, а что-то углубленно изучая. Пособие рассчитано на то, чтобы, с одной стороны, целостно и систематично представить философское знание, а с другой – сдел…