Книги жанра литература XIX века
«Голка» Олекси Стороженка – оповідання про кмітливого чоловіка Кондратовича, який помстився поляку Потоцькому за знущання тим же самим способом***. Твір належить до серії анекдотичних оповідань Олекси Стороженка, серед яких також «Вуси», «Се така баба..» та ін.
«Чумак» Марка Вовчка – оповідання про нещасливу долю закоханих, яких розлучили***. Гриць чумакував і закохався у Марину, та її віддали силоміць за нелюба. Змарнів парубок, і єдина втіха йому була – чумацькі мандри. Перу автора належать також й інші оповідання, зокрема, «Сон», «Чари» тощо.
«Дев’ять братів і десята сестриця Галя» – героїко-романтична повість, яка за стилістикою нагадує казку***. У центрі твору – тяжке життя багатодітної вдови, сини якої не спромоглися вийти зі злиднів і встали на шлях розбійництва. «Дев’ять братів і сестриця Галя» є яскравим прикладом повісті-казки, у цьому ж жанрі написано твір «Кармелюк» Марка Вовчка.
«Іграшечка» Марка Вовчка – це російськомовна соціально-побутова повість, у якій авторка продовжує характерну для її творчості тему тяжкого життя поневолених людей***. «Жаліслива» поміщиця відібрала в матері-кріпачки шестирічну донечку Груню і, давши їй нове ім’я, перетворила на свою іграшку. Перу авторки належать й інші твори, у яких розкривається схожа проблематика, зокрема, повість «Інститутка…
«Кармелюк» Марка Вовчка – героїчна повість-казка, у якій автор романтизує та возвеличує національного українського героя, керівника повстанського руху на Поділлі у 1813-1835 рр.*** Устим Кармелюк – гарний і мужній, чесний і безкорисливий, він полишає спокійне сімейне життя заради боротьби за правду. «Кармелюк» є яскравим прикладом повісті-казки, у цьому ж жанрі написано твір «Дев’ять братів і сест…
«Максим Гримач» Марка Вовчка – оповідання, написане в дусі романтизму. Сила кохання і невідворотність фатуму поєдналися в трагічних образах молодої дівчини і парубка, яким не судилося дочекатися весілля. Домовина стала весільною постіллю, і лише вічний біль у серці буде нагадувати батькові про його старшу доньку. Глибокий психологізм, акцент на почуттях і ліричність є характерними для оповідання …
«В дальних водах и странах»- произведение русского прозаика и поэта Крестовского Всеволода Владимировича (1840-1895).*** «В дальних водах и странах» - это путевые заметки, созданные Всеволодом Крестовским во время его путешествия из Одессы на Дальний Восток. Автор знакомит читателя не только с особенностями Черного и Средиземного морей, Индийского океана, но и со своими впечатлениями от Суэцкого к…
«Горпина» Марка Вовчка – це соціально-побутове психологічне оповідання, написане в дусі експресіонізму***. В Горпини помирає єдина улюблена донечка, злий пан не дозволив матері бути з хворою дитиною. У творі продовжується тема згубної влади панів, яка також виразно звучить і в інших оповіданнях, серед яких «Одарка», «Отець Андрій», «Викуп».
«… Он объяснялся в любви на катке. Она порхала по льду с легкостью перышка, а он, гоняясь за ней, дрожал, млел и шептал. На лице его были написаны страдания… Ловкие, поворотливые ноги подгибались и путались, когда приходилось вырезывать на льду какой-нибудь прихотливый вензель… Вы думаете, он боялся отказа? Нет, Елена Гавриловна любила его и жаждала предложения руки и сердца…»
«Золотий жук» – пригодницький твір класика американської літератури Едгара Алана По (англ. Edgar Allan Poe, 1809-1849). *** Головний герой на ім’я Вільям Легран розшифровує секретне повідомлення, яке має привести його до захованого скарбу… Едгар По відомий як автор численних оповідань. Серед них – «Тінь», «Падіння дому Ашерів», «Сон», «Побачення», а також вірші «Ворон» і «Лінор». Едгара Аллана По …
Серия очерков «На Алтае» была впервые опубликована в московском издании «Природа и охота» (1893). История заселения края, появление горнозаводской промышленности, быт и обычаи местного населения – это и многое другое упоминается в увлекательных повествованиях А. А. Черкасова (1834 – 1895). Он сумел соединить в себе таланты управленца, инженера, охотника и наблюдательного рассказчика.
«… Впрочем, ежели взглянуть на это с точки зрения, то Иван Николаич поступил весьма существенно. Он хорошо сделал, что женился. Будь ты хоть профессор, хоть гений, а ежели ты не женат, то ты и гроша медного не стоишь. Ни ценза в тебе, ни общественного мнения… Кто не женат, тот не может иметь в обществе настоящий вес. Возьмем хоть меня для примера…»
«… Федор Петрович, директор народных училищ N-ской губернии, считающий себя человеком справедливым и великодушным, принимал однажды у себя в канцелярии учителя Временского. – Нет, г. Временский, – говорил он, – отставка неизбежна. С таким голосом, как у вас, нельзя продолжать учительской службы. Да как он у вас пропал? – Я холодного пива, вспотевши, выпил… – прошипел учитель…»
«…– Послушайте, милейший! – набросилась на хозяина багровая и брызжущая жилица 47-го номера, полковница Нашатырина. – Или дайте мне другой номер, или же я совсем уеду из ваших проклятых номеров! Это вертеп! Помилуйте, у меня дочери взрослые, а тут день и ночь одни только мерзости слышишь! На что это похоже? День и ночь! Иной раз он такое выпалит, что просто уши вянут! Просто как извозчик! Хорошо е…
«… – Эй, ты, фигура! – крикнул толстый белотелый господин, завидев в тумане высокого и тощего человека с жиденькой бородкой и с большим медным крестом на груди. – Поддай пару! – Я, ваше высокородие, не банщик, я цирульник-с. Не мое дело пар поддавать. Не прикажете ли кровососные баночки поставить? Толстый господин погладил себя по багровым бедрам, подумал и сказал: – Банки? Пожалуй, поставь. Спеши…