«Робота» Панаса Мирного – це філософський нарис-роздум, в якому автор міркує над шляхом людини, над плинністю років***. Працювати, аби зробити хоч щось для рідного краю – ця мета була і є для Панаса Мирного сенсом і радістю всього життя. Перу автора також належать й інші медитативні твори, зокрема, нарис «Рідна мова».
«Рід» Панаса Мирного – психологічне оповідання про хлопця, якого наука завела у моральне зубожіння***. Батьки догоджали йому в усьому, аби вчився і став паном, в результаті чого пиха виросла в хлопця настільки, що він відцурався рідної матері. Перу автора належать й інші твори, написані у жанрі малої прози, зокрема, «Серед степів», «Морозенко» тощо.
«Серед степів» Панаса Мирного – ліричний нарис, для якого характерні імпресіоністичні елементи***. Автор акцентує увага на почуттях героя, який, лишившись наодинці з природою, захоплюється її красою і гармонією. Перу Панаса Мирного належать й інші твори, написані у жанрі малої прози, зокрема, «Палійка», «Морозенко» тощо.
«Спокуса» Панаса Мирного – п’єса, у якій дійовими особами є відомі біблійні персонажі: Адам, Єва та ін.***. Перу автора належать й інші драматичні твори, зокрема, «Лимерівна», «Згуба» та ін.
«Апокаліпсична картина в Києві» Івана Нечуя-Левицького – прозова замальовка картини вечірньої пожежі в Києві***. Твір позначений імпресіоністичними штрихами, для нього характерна яскрава візуалізація. До подібних описових творів також належить невеличке оповідання «Сокільська гора».
«Без пуття» Івана Нечуя-Левицького – сатирична повість-пародія на декадентство***. Головними героями твору є егоїстичні й гонорові Павлусь і Настуся – діти багатих людей, які ведуть богемний спосіб життя і яким глибоко байдужа доля рідного народу. Перу автора належать також й інші соціально-психологічні твори, зокрема, «Дві московки», «Бурлачка», «Кайдашева сім’я» та ін.
«Біда бабі Палажці Солов’їсі» Івана Нечуя-Левицького – оповідання, наповнене картинами з життя селянської сім’ї***. Родинні взаємини описані з легким гумором, для твору характерний фольклорний колорит і жива народна мова. Перу автора належить низка подібних за тематикою і стилем творів, зокрема, «Біда бабі Парасці Гришисі», «Кайдашева сім’я» та ін.
«Біда бабі Парасці Гришисі» Івана Нечуя-Левицького – соціально-побутове оповідання, в якому читач порине в атмосферу родинних стосунків простих українських селян***. Взаємини невістки зі свекрухою, побутові сварки і мир подані у творі з легким гумором та сатирою. Перу автора належать й інші твори на подібну тематику, зокрема, «Кайдашева сім’я», «Старі гультяї» тощо.
«Дві милі» Івана Нечуя-Левицького – соціально-побутове оповідання про дівчину, яка завагітніла від парубка, а коли він посватав іншу, намагалася силоміць обвінчатися з ним і відіпхнути суперницю***. У творі діють ті самі персонажі, що й в оповіданні Івана Нечуя-Левицького «Старі гультяї».
«Пригода з Кобзарем» Панаса Мирного – оповідання, присвячене темі сприйняття поезії Тараса Шевченка різними людьми***. Герої твору діляться на тих, хто захоплюється нею (пан, його донька, покоївка Марта) і тих, хто проявляє недоброзичливе ставлення (пані поміщиця та вихователі пансіону). Перу автора належать й інші твори, написані у жанрі малої прози, зокрема, «Палійка», «Серед степів» тощо.
«Подруги юности и молодых желаний! Лазурь лучистых глаз и золото волос! Объятий аромат, благоуханье кос И дерзость робкая пылающих лобзаний!..»
«Стада больших свиней – и самки и самцы – Угрюмым хрюканьем переполняли поле; Толпились на дворе и бегали по воле, Тряся молочные, отвислые сосцы…»
«Да не прогневаются наши умники, но, по-моему, нет ничего скучнее посвящений, и, буде на то соизволение Вашего высочества, я не стану подражать слогу этих господ и не воспользуюсь теми двумя-тремя жалкими мыслями, которые уже столько раз повторялись на все лады, что истерлись со всех сторон. Имя великого Конде – славное имя, и с ним нельзя обходиться, как с другими именами. Это блистательное имя с…