«Купований розум» Григорія Квітки-Основ’яненка – це сатирично-гумористичне оповідання, в якому автор порушує питання справжнього інтелекту***. Для твору характерний бурлескно-реалістичний стиль викладу. Оповідання «Купований розум» належить до низки анекдотичних творів Квітки-Основ’яненка, таких як «Салдацький патрет», «Пархімове снідання», «Підбрехач» тощо.
Японские сказки - жемчужина народного творчества, их колорит и своеобразие сделали их одними из самых известных и любимых сказок в мире. В данный сборник вошли десять самых популярных сказок Страны восходящего солнца. Их особенность - одухотворение и обожествление природы, тонкое понимание ее законов, осмысление добра как духовности, аскетизма и жертвенности.
«Песни о неграх» — цикл стихотворений талантливого американского поэта Генри Уодсуорта Лонгфелло (англ. Henry Wadsworth Longfellow, 1807 – 1882).*** В книгу входят восемь произведений, в которых автор описывает тяжелую жизнь темнокожих рабов. Это вклад поэта в американское движение за отмену рабства. Уже при жизни Генри Лонгфелло пользовался большой популярностью среди читателей. Он известен не т…
«Палійка» Панаса Мирного – психологічне оповідання про тяжку долю скаліченої дитини, її хворобливе дорослішання і спроби помститися за знущання над нею***. Перу автора належать й інші твори, написані у жанрі малої прози, зокрема, «Як ведеться, так і живеться, «Серед степів» та ін.
«Мертвецький великдень» Григорія Квітки-Основ’яненка – це оповідання про пригоди селянина на святкуванні Великодня***. У творі багато уваги приділено гастрономічному аспекту – численні описи їжі доповнюють напружений сюжет. Найвідомішими творами автора є повісті «Сердешна Оксана», «Щира любов», «Козир-дівка», п’єси «Шельменко-денщик» та «Сватання на Гончарівці» тощо.
«Пархімове снідання» Григорія Квітки-Основ’яненка – це анекдотичне оповідання про нерозсудливого чоловіка, який став жертвою глузування владної дружини і наївся хріну. «Бачили очі, що купували – їжте, хоч повилазьте» - українське народне прислів’я є лейтмотивом твору, який складає низку сатирично-гумористичних оповідань Квітки-Основ’яненка разом з такими як «Підбрехач», «Салдацький патрет» та ін. …
«Підбрехач» Григорія Квітки-Основ’яненка – це гумореска, у якій дотепно описано історію кумедного сватання кульгавого хлопця до дівчини***. Легкий гумор, народна мова формують у творі фольклорний колорит. «Підбрехач» належить до низки анекдотичних оповідань автора поруч з такими як «Пархімове снідання», «Салдацький патрет» та ін.
«Салдацький патрет» Григорія Квітки-Основ’яненка – це сатиричне оповідання, в якому автор висміює різні соціальні верстви населення***. Кузьма Трохимович – маляр, який вирішив перевірити свою майстерність у нестандартний спосіб. Солдат, намальований ним, сприймається людьми за живого, що утворює низку кумедних ситуацій. Найвідомішими творами автора є повісті «Сердешна Оксана», «Козир-дівка»…
«Сердешна Оксана» Григорія Квітки-Основ’яненка – це сентиментальна повість про тяжку долю дівчини***. Закохана Оксана знівечила своє життя через гарного «копитана», який лише грався з нею, натомість чесний парубок Петро врятував її і запропонував одружитися. Автор підкреслює порядність простих людей, який вміють любити по-справжньому. Найвідомішими творами автора є повісті «Козир-дівка», «Щира лю…
«Вибрані сонети» Стефана Малларме – добірка, яка складається з чотирьох поезій вищезазначеного жанру***. Вони представляють собою меланхолійно-настроєві роздуми про кохання. Переклад поезій був здійснений видатним українським митцем Дмитром Павличком.
«Лихі люди» Панаса Мирного – повість, присвячена темі боротьби кращих верств населення за інтереси народу***. Для твору характерна контрастність образів: чесні інтелігенти Петро Телепень і Тимофій Жук протиставляються підступним і лицемірним Шестірному і Григорію Попенку. Перу автора належать й інші прозові твори, зокрема, роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні», повісті «Голодна воля», «Лихо давн…
«Лови» Панаса Мирного – сатирична новела, для якої характерний сюжетний динамізм***. Головний герой, охвачений лихоманкою кар’єризму, відправляється ловити небезпечного злочинця, та замість того ловить на зраді свою дружину. Перу автора належать й інші шедеври малої прози, зокрема, оповідання «Лихий попутав», «Серед степів» та ін.
«Морозенко» Панаса Мирного – оповідання про хлопчика, який у лютий мороз відправився до хрещеного батька посипати на Новий рік, аби щось дістати їстівного для родини, і змерз***. Проблема селянської бідноти гостро звучить у творі, перу автора належать й інші оповідання, зокрема, «Як ведеться, так і живеться», «Серед степів» тощо.
«П’яниця» Панаса Мирного – соціально-психологічна повість, присвячена темі викриття гнилої основи чиновницької служби в Україні***. Перу автора належать й інші прозові твори, зокрема, роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні», повісті «Голодна воля», «Лихо давнє й сьогочасне» тощо.
«Робота» Панаса Мирного – це філософський нарис-роздум, в якому автор міркує над шляхом людини, над плинністю років***. Працювати, аби зробити хоч щось для рідного краю – ця мета була і є для Панаса Мирного сенсом і радістю всього життя. Перу автора також належать й інші медитативні твори, зокрема, нарис «Рідна мова».