Книги жанра зарубежная классика
«Пархімове снідання» Григорія Квітки-Основ’яненка – це анекдотичне оповідання про нерозсудливого чоловіка, який став жертвою глузування владної дружини і наївся хріну. «Бачили очі, що купували – їжте, хоч повилазьте» - українське народне прислів’я є лейтмотивом твору, який складає низку сатирично-гумористичних оповідань Квітки-Основ’яненка разом з такими як «Підбрехач», «Салдацький патрет» та ін. …
«Підбрехач» Григорія Квітки-Основ’яненка – це гумореска, у якій дотепно описано історію кумедного сватання кульгавого хлопця до дівчини***. Легкий гумор, народна мова формують у творі фольклорний колорит. «Підбрехач» належить до низки анекдотичних оповідань автора поруч з такими як «Пархімове снідання», «Салдацький патрет» та ін.
«Салдацький патрет» Григорія Квітки-Основ’яненка – це сатиричне оповідання, в якому автор висміює різні соціальні верстви населення***. Кузьма Трохимович – маляр, який вирішив перевірити свою майстерність у нестандартний спосіб. Солдат, намальований ним, сприймається людьми за живого, що утворює низку кумедних ситуацій. Найвідомішими творами автора є повісті «Сердешна Оксана», «Козир-дівка»…
«Сердешна Оксана» Григорія Квітки-Основ’яненка – це сентиментальна повість про тяжку долю дівчини***. Закохана Оксана знівечила своє життя через гарного «копитана», який лише грався з нею, натомість чесний парубок Петро врятував її і запропонував одружитися. Автор підкреслює порядність простих людей, який вміють любити по-справжньому. Найвідомішими творами автора є повісті «Козир-дівка», «Щира лю…
До книги увійшла збірка «Сад божественних пісень» – неперевершені вірші Григорія Савича Сковороди, самобутнього мислителя XVIII сторіччя, музиканта та педагога, родоначальника російської релігійної філософії. Вислови Сковороди з різних його творів здобули популярність, з них складено чимало збірок афоризмів. Деякі влучні афоризми, що вийшли з-під пера цієї дивної людини, також представлено на стор…
«Поезії та сонети» Юліуша Словацького – добірка, в яку увійшли найвідоміші твори автора***. Провідними мотивами у них є переживання за долю рідного народу та особисті настроєві роздуми ліричного героя. Переклад поезій був здійснений видатним українським митцем Дмитром Павличком.
«Не судилось» Михайла Старицького – соціально-психологічна п’єса, в якій автор порушує тему протиставлення панського болота і чесних селян***. Кохання щирої селянки Катрі і панича Михайла обертається трагедією, конфлікт існує також і між батьком Михайла та сільською громадою. Найвідомішими творами автора є «Талан», «За двома зайцями», «Ой не ходи, Грицю», «Маруся Богуславка», «Молодость Мазепы», «…
Роман «Облога Буші» Михайла Старицького розповідає про події історичного минулого, коли український народ відстоював свою гідність, обороняючись від поляків. Відвага та незламна воля українських селян вражає: аби не здатися, коли сили стають нерівними, вони підпалюють бочки з порохом, знищуючи і ворогів, і себе. У романі гостро поставлені проблеми війни та миру, через кохання польського князя Анто…
Новели Василя Стефаника правомірно відносять до українського експресіонізму. Вони вражають своєю правдивістю, соціальною гостротою і надзвичайним психологізмом. Тяжка доля простих селян, тема матері і дитини, проблема самотньої старості і злиднів зображуються в новелах письменника тонко і зворушливо. «Як коротко, сильно і страшно пише ця людина», – так описав свої враження від прочитання новели «Н…
«Мірошник» Олекси Стороженка – оповідання, в якому поєдналися гумористичні елементи з трагічно-містичним сюжетом***. У мірошника Сидора Кравченка помирають улюблений старший син та жінка, а згодом і він сам. Твір належить до кращих зразків малої прози автора разом з такими оповіданнями як «Закоханий чорт», «Скарб» тощо.
«Скарб» Олекси Стороженка – філософське оповідання про справжні цінності. Павлусь – єдиний улюблений син, вередливий і ледачий, пещений батьками. Він живе у своє задоволення, ні про що не турбується, не засмучується, коли не стає його батьків. Навіть кинутий до нього у вікно здохлий хорт перетворюється на монети. У чому ж щастя, і чому так щастить нездарам? Ці питання в оповіданні Олекси Сторожен…
«Вуси» Олекси Стороженка – гумористичне оповідання про чоловіка, якому на службі наказали поголити вуса, через що усі від нього відцуралися***. Твір належить до анекдотичних оповідань автора разом з такими як «Голка», «Се така баба…» та ін.