i бiльшого не слiд вiд Господа нам ждати.
57
Життя твое промчить, як в горах талi води.
Його цiнуй i джбан пiдстав для насолоди.
Як жити вмiеш ти, то так воно й мине,
старайся менше всiх собi завдати шкоди.
58
Все – суета сует. Ця iстина вiдома.
Доводиться життям, хоча i аксiома.
Минуле вже пройшло. Майбутне ще гряде.
Не плаче нi за чим iстота лиш свiдома.
59
Вiд черева Землi i до кiлець Сатурна
в тлумаченнях своiх всi стали на котурни.
Розгадую i я велику таiну:
якi настануть днi, коли минуть безжурнi?
Вы ознакомились с фрагментом книги.
Для бесплатного чтения открыта только часть текста.
Приобретайте полный текст книги у нашего партнера:
