Стратегії життя, або Як з’їсти тістечко і далі його мати

1

Чесної гри (англ.). – Тут і далі прим. перекл.

2

Владислав Татаркевич (1886–1980) – польський філософ, історик філософії, історик мистецтв, дослідник естетики та етики. Його праця, про яку згадує Кшиштоф Зануссі, так і називається – «Про щастя» (1947).

3

Фатос Любонья (нар. 1951 р.) – албанський письменник, політв’язень, борець за права людини.

4

Максиміліан Марія Кольбе (1894–1941) – польський релігійний діяч, мученик і святий католицької церкви. У 1941 році, потрапивши до Авшвіца, добровільно погодився вмерти голодною смертю замість іншого в’язня, Францішека Ґайовнічека, який потрапив у десятку приречених на смерть (таким чином керівництво табору збиралося покарати в’язнів за втечу одного з них). Канонізований 1982 року Папою Іваном Павлом ІІ. Далі в цій книжці Кшиштоф Зануссі докладніше торкається особи Кольбе.

5

Цитата з вірша Адама Міцкевича «Полились мої сльози…» (пер. Максима Рильського).

6

Ельжбєта Ідалія Ґрохольська-Зануссі (нар. 1940 р.) – представниця старовинного графського роду, дружина Кшиштофа Зануссі.

7

«Майстер польської мови» – польська громадська ініціатива, метою якої є популяризація польської мови і нагородження людей, які заслуговують на відповідне звання. Кшиштоф Зануссі здобув це звання 2003 року.

8

Ян (Зенон) Сузін (1930–2012) – популярний польський телеведучий, за освітою архітектор.

9

Будьмо! (Нім.).

10

Козлик Матолек (Koziołek Matołek) – персонаж одного з перших і найвідоміших польських коміксів, створеного 1933 року. Нині – культовий образ польської дитячої літератури.

11

Баншутц (Bahnschutz) – німецький військовий підрозділ часів Другої світової війни, основна мета якого – охорона залізничних шляхів. Тут – службовці цього підрозділу.

12

Повернені землі (Ziemie Odzyskane) – термін, що ввійшов у вжиток після Другої світової війни і позначає західні та північні землі сучасної Польщі, які перейшли під польську юрисдикцію згідно з ухвалами Потсдамської конференції (1945).

13

Життєвий простір (нім.).

14

Войцєх Ґурський (1849–1935) – польський педагог, засновник відомої середньої школи у Варшаві, яка й після його смерті носила його ім’я.

15

Владислав Ґомулка (1905–1982) – генеральний секретар Центрального комітету Польської об’єднаної робітничої партії (польського аналогу КПРС) у 1956–1970 рр. Був відомий насаджуванням радянських порядків.

16

Становище (високе) зобов’язує (фр.).

17

«Ленін» – роман польського письменника Фердинанда Оссендовського (1876–1945), який уперше розвінчав міф про Леніна як улюбленця робітничо-селянських мас. Роман був виданий 1930 року і ще до початку Другої світової війни був перекладений на кілька іноземних мов. Завдяки цій книжці Західна Європа почала пізнавати правду про Жовтневу революцію в Росії. У ПНР книжка була заборонена, перше перевидання припало аж на 1990 р.

18

Numerus clausus (досл. лат. «закрите число») – принцип, за яким із політичних або суто практичних причин обмежувалося число студентів вищих навчальних закладів.

19

Міністрант – у католицькій церкві – людина, яка під час служби допомагає ксьондзові виконувати літургійні дії.

20

Леопольд Стафф (1878–1957) – один з найвидатніших польських поетів ХХ століття, есеїст, перекладач. У перші два десятиліття ХХ сторіччя був пов’язаний з модерністським літературним об’єднанням «Молода Польща». У міжвоєнні роки на нього орієнтувалися представники поетичного кола «Скамандер». Стаффа ще за його життя сприймали як взірець літератора-класика і митця-мислителя.

21

«Рокі» (1976) – художній фільм Джона Евілдсена, в якому головну роль – талановитого і наполегливого боксера – зіграв Сильвестр Сталлоне.

22

Рембо – герой фільму «Перша кров» Теда Котчеффа (1982) і багатьох сиквелів, мужній боєць і авантюрист, зіграний Сильвестром Сталлоне.