І Олег заявив, що слухатися Ярополка не буде. Ба, навіть перестав посилати йому данину. Це вже був початок бунту проти Ярополка, як старшого князя і владаря Русі…
Аби прикінчити смуту-котору в зародку, треба було негайно провчити Олега. Бо де це бачено, де це чувано, щоб менший не корився старшому і навіть намагався стати вище нього?
Щоб провчити зарозумілого брата (не провчиш Олега, Володимир у своєму Новгороді почне кувати зраду та непокору), року 977-го Ярополк із дружиною пішов війною на брата Олега в Древлянську землю.
І міжусобиця закрутилася.
Покнязював і годі буде, а Древлянська земля Києву – як знахідка. Правда, Олег брат йому по крові. Але там, де влада, – там братам не до миру, бо на всіх влади не настачиш і всі князями не стануть…
І велів воєводам своїм, а найперше старшому, Блуду:
– Готуйте дружину, мостіть дороги в Древляндію.
«Повість врем’яних літ»:
«В літо 6485 [977].Пішов Ярополк на брата свого Олега у Деревську землю,І виступив против нього Олег і ополчився.І була битва між військами,І переміг Ярополк Олега.І побіг Олег із воями своїми в город Вручий,І був міст через греблю до воріт городських,І в тісняві, спихаючи один другого, зіпхнули Олега із мосту в рів.І падало багато людей з мосту,І душилися і коні, і люди.І ввійшов Ярополк у город Олегів,І захопив волость його,І послав шукати брата свого.І шукали його і не знайшли.І сказав один древлянин:«Я бачив учора, як із мосту його зіпхнули».І послав Ярополк шукати його.І витягали трупи із рову від ранку і до обіду,І знайшли Олега насподі під трупами,І, внісши, поклали його на килимі.І прийшов Ярополк і плакав над ним,І сказав Свингельду: «Дивись, ти цього хотів».І похоронили Олега у полі біля города Вручого,І є могила його біля Вручого і до сьогодні.І успадкував волость його Ярополк».Вважається, що звичай убивати претендентів на престол увів султан Османської імперії Мехмед II Завойовник, і відтоді жодна країна не могла перевершити в цьому Туреччину. Він першим (у світі чи в імперії османів?) велів задушити свого шестимісячного братика. Після цього майже кожен султан, який ставав на трон, починав з убивства рідних. Баязид II отруїв двох своїх синів, Селім I Грізний стратив трьох синів і шістьох племінників, за наказом Мурада III було задушено п’ятьох його молодших братів (найменший на той час був ще немовлям). Далі – більше. Мехмед III убив двох синів і 19 молодших братів (найстаршому на той час було 11 років), а коли дві наложниці попереднього султана, вагітні на час страти, народили потенційних претендентів на престол, Мехмед наказував утопити новонароджених, як кошенят. Всього за чотири з половиною століття правління династії Османів було вбито 78 принців. І це при тім, що в гаремі дитяча смертність сама по собі була спустошливою: в Ахмеда III народилося 52 дітей, з них 34 померли в дитинстві, а в Абдул-Меджида I померли 25 немовлят. А тих, які вціліли, топили у відрах з помиями і викидали на звалище.
Конец ознакомительного фрагмента.
Текст предоставлен ООО «ЛитРес».
Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.
Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.
Примечания
1
Стилобат (стереобат) – в античній архітектурі – цоколь будівлі або колонади.
2
Османська (Оттоманська) імперія – офіційна назва Туреччини до 1922 року (походить від імені Османа I). Склалася в XV–XVI ст. в результаті турецьких завоювань в Азії, Європі і Африці. Припинила своє існування після Першої світової війни 1914–1918 рр., юридично – 1922 р., після ліквідації султанату.
3
Півострів на півночі Європи в межах Данії (більша частина) та Німеччини. Омивається Північним морем та протоками Скагеррак та ін.
4
Скандинави – загальна назва норвежців, шведів, датчан, ісландців, фарерців.
5
Прізвище Багрянородний походить від Багряної (Порфирної) зали імператорського палацу, де імператриці зазвичай народжували нащадків трону. Ім’я Костянтин латиною означає постійний, стійкий – таким він і був. І як імператор, і як людина.
6
Усобиця (міжусобиця) – незлагода, внутрішній розбрат, війна між суспільними групами однієї країни або особами в державі (переважно у феодальній).
Вы ознакомились с фрагментом книги.
Для бесплатного чтения открыта только часть текста.
Приобретайте полный текст книги у нашего партнера:
Полная версия книги