Розрита могила. Голод 1932—1933 років у політиці, пам’яті та історії (1980-ті – 2000-ні)

130

Заява депутатів Дніпропетровської обласної ради «Зупинимо фальсифікацію історії», 29 січня 2008 року, http://oblrada.dp.ua/press/news/2008—01/722 (дата звернення 17 серпня 2016 р.).

131

Симоненко І. М. Меморіальний простір України: кризовий стан та шляхи оздоровлення, с. 58.

132

Україна вшановує День пам’яті жертв комуністичних репресій, http://www.ra-diosvoboda.org/a/1733626.html

133

Там само.

134

В. Наливайченко. Розслідування кримінальної справи за фактом геноциду українського народу – невідворотній процес // www.sbu.gov.ua (дата звернення 4 червня 2009 р.).

135

Василенко В. Кримінальна справа «Голодомор – 1932—1933»: правові колізії чи нехтування пам’яттю жертв? // Дзеркало тижня. – 2009. 20—26 червня. Власне, так і сталося: кримінальну справу, яка нараховувала більше 200 томів, СБУ передала до Апеляційного суду м. Києва. 13 січня 2010 р. Суд «визнав сам факт геноциду, розкрив механізми, що були використані для масового вбивства селян. Організаторами злочину визнано Сталіна Й. В., Молотова В. М., Кагановича Л. М., Постишева П. П., Косіора С. В., Чубаря В. Я. і Хатаєвича М. М.» Цікаво, що В. Ющенко наголосив на тому, що «рішення суду є додатковим аргументом для українського парламенту щодо запровадження кримінальної відповідальності за заперечення злочинів проти людства (Підкреслено мною. – Г. К.). Адже виправдання таких злочинів є формою співучасті у них» // http://www.president.gov.ua/news/16407.html. Зміна формулювання стосовно змісту заперечення, можливо, є результатом переосмислення попередніх спроб.

136

Переговори закінчилися крахом – з них вийшов лідер Партії регіонів В. Янукович.

137

http://www.memory.gov.ua:8080/ua/509.htm (дата звернення 1 травня 2016 р.).

138

Цікаво, що опоненти В. Ющенка також вживали слово «очищення» та навіть «зачистка»: перший термін я почув від В. Семиноженка, який ненадовго обійняв посаду віце-прем’єр-міністра з гуманітарних питань в уряді М. Азарова, другий – від В. Колесніченка.

139

В іншому «делікатному» питанні – про позбавлення С. Бандери звання Героя України, наданого йому В. Ющенком, В. Янукович додтримався «нейтралітету» – проблему розв’язав донецький суд, скасувавши відповідний указ В. Ющенка.

140

Янукович сказав депутатам ПАРЄ, що Голодомор – не геноцид, http://eunews. unian.net/ukr/detail/193461 (дата звернення 30 квітня 2012 р.).

141

http://www.president.gov.ua/news/18809.html

142

Володимир Волосюк судиться з Віктором Януковичем, http://gazeta.ua/index. php?id=343385

143

Суд за дві хвилини виправдав Януковича у справі про Голодомор – «Свобода», http://www.pravda.com.ua/news/2010/12/8/5654370/ (дата звернення 5 березня 2016 р.).

144

Янукович признал Голодомор Геноцидом // https://focus.ua/country/172318/ (дата звернення 9 червня 2016 р.).

145

Слово Президента у День вшанування пам’яті жертв голодоморів в Україні 22 листопада 2014 року, http://www.president.gov.ua/news/slovo-prezidenta-u-den-vshanuvannya-pamyati-zhertv-golodomor-34103 (дата звернення 4 січня 2018 р.).

146

Виступ Президента на церемонії вшанування пам’яті жертв Голодоморів в Україні 27 листопада 2015 року. http://www.president.gov.ua/news/vistup-prezidenta-na-ceremoniyi-vshanuvannya-pamyati-zhertv-36377 (дата звернення 2 січня 2018 р.).

147

Виступ Президента України у День пам’яті жертв голодоморів в Україні 26 листопада 2016 року http://www.president.gov.ua/news/vistup-prezidenta-ukrayini-u-den-pamyati-zhertv-golodomoriv-38850 (дата звернення 20 січня 2018 р.).

148

Указ Президента України від 26 листопада 2016 року «Про заходи у зв’язку з 85-ми роковинами Голодомору 1932—1933 років в Україні – геноциду Українського народу», http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/523/2016 (дата звернення 17 січня 2018 р.).

149

В адміністрації Президента можуть і не знати, що така система вже існує у проекті Гарвардського украінського дослідницького інституту.

150

Виступ Президента України під час вшанування пам’яті жертв Голодомору 1932—33 років в Україні, http://www.president.gov.ua/news/vistup-prezidenta-ukrayini-pid-chas-vshanuvannya-pamyati-zhe-44698 (дата звернення 26 березня 2018 р.).

151

Див.: http://www.memory.gov.ua/page/proekt-nezlamni.

152

Див.: http://uinp.gov.ua/news/25-listopada-ukraina-vshanue-zhertv-golodomoru.

153

Див.: http://www.memory.gov.ua/page/lyudi-pravdi-materiali-dlya-zavantazhennya.

154

Розпорядження Кабінету Міністрів України від 6 грудня 2017 року «Про схвалення ескізного проекту «Реконструкція I черги Меморіального комплексу пам’яті жертв Голодоморів в Україні з будівництвом II черги Національного музею “Меморіал жертв Голодомору” Меморіального комплексу пам’яті жертв Голодомору в Україні по вул. Лаврській, 3 у Печерському районі м. Києва», http://zakon3.rada.gov. ua/laws/show/866—2017-р (дата звернення 10 січня 2018 р.).

155

Концепція Національного музею «Меморіал жертв Голодомору» // http://mincult. kmu.gov.ua/document/245241973/ Концепція Національного музею «Меморіал жертв Голодомору»_last.docx.

156

Науковці просять, аби концепцію музею Голодомору розробили в НАН // https://www.ukrinform.ua/rubric-society/2401594-naukovci-prosat-abi-koncepciu-muzeu-golodomoru-rozrobili-v-nan.html (дата звернення 20 березня 2018 р.).

157

Bilefsky D. EU adapts measures outlawing Holocaust denial, New York Times, 2007, 19 April, http://www.nytimes.com/2007/04/19/world/europe/19iht-eu.4.5359640. html?_r=2 (дата звернення 18 квітня 2016 р.).

158

Маніпулятивність в цьому разі означає політично вмотивоване, зазвичай упереджене трактування фактів і подій з метою введення в оману, керування реакціями, досягнення бажаного результату.

159

Цікавий огляд наявних практик на рівні міжнародного права і суспільних реакцій на них див.: Hayden Robert M. «Genocide Denial» Laws as Secular Heresy: A Critical Analysis with Reference to Bosnia // Slavic Review 67. – no. 2 (Summer 2008). – Р. 384—407.

160

http://www.lph-asso.fr/index1307.html?option=com_content&view=article&id=47&Itemid=14&lang=en.

161

Закон України «Про Голодомор 1932—1933 років в Україні», http://zakon3.rada. gov.ua/laws/show/376—16 (дата звернення 16 червня 2016 р.).

162

http://gska2.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=29140 (дата звернення 20 жовтня 2007 р.).

163

http://gska2.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=29753 (дата звернення 20 жовтня 2007 р.).

164

Пояснювальна записка до проекту Закону України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України» // Архів автора. – С. 2. Документ було скопійовано з офіційного сайту Верховної Ради України (www.gska2.rada.gov.ua/pls/zweb_n?webproc4_1?id=&pf3511=29881) у жовтні 2007 року, однак зараз доступу до цього документа немає.

165

Неоподаткований мінімум доходів громадян складав 17 гривень на місяць, отже, розмір штрафу складав від 1700 до 5100 гривень, або $340—$1020 (обмінний курс 5.05 грн за долар США).

166

Пояснювальна записка до проекту Закону України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України» // Архів автора. – С. 2.

167

Варто зауважити, що в ініціаторів відозви не було якихось явних заперечень щодо кваліфікації конретної події – депортації вірмен у 1915 році в Османській імперії, яка фактично перетворилася на фізичне знищення частини депортованих. Заперечення викликало намагання частини політиків запровадити на державному рівні покарання за інтерпретацію історичної події, що, по-перше, створювало загрозу для свободи слова, по-друге, засадничо обмежувало можливості наукового пошуку, по-третє, узаконювало ситуацію, в якій певна політична сила при владі могла нав’язувати свою позицію щодо свободи висловлювань усьому суспільству загалом і професійним історикам зокрема. «Історія, – йшлося у відозві, – не може бути служницею поточної політики, так само як вона не може писатися на догоду конкуруючим версіям пам’яті. У вільній державі жодна політична сила не має права визначати історичну правду та обмежувати свободу істориків загрозою кримінального переслідування.

Ми пропонуємо урядам визнати, що хоч вони несуть відповідальність за збереження колективної пам’яті, вони не мають встановлювати певну офіційну істину за допомогою законів, застосування яких може мати серйозні наслідки для професії історика і для інтелектуальної свободи в цілому. У демократичному суспільстві свобода для історії – це свобода для всіх» http://www.lph-asso.fr/index.php?option=com_ content&view=article&id=47&Itemid=14&lang=en

У 2012 році Конституційний суд Франції скасував згаданий закон як такий, що обмежує конституційне право громадян на свободу слова.

Якщо брати до уваги вже згаданий парадигматичний приклад щодо криміналізації заперечення Голокосту (Holocaust denial), то неважко помітити, що критика цих практик – здебільшого справа ліберальної чи ліво-ліберальної інтелігенції, переважно з університетів, засобів масової інформації. Ця критика не стосується історичної події як такої, вона спрямовується політичної інструменталізації історії як загрози свободі слова. Вся подальша історія спроб криміналізації «заперечення Голодомору» з посиланням на «європейскі» чи «світові» практики виглядає як вибірковий підхід до цих практик: згадуються (у найзагальніший спосіб) відповідні практики «заперчення Голокосту» і покарання за це, взагалі не згадуються дискусії і критика цих практик.

Важливою визначальною рисою цих спроб є те, що на відміну від «європейських практик», які пов’язують заперечення Голокосту з поширенням ксенофобії, виправданням чи тривіалізацією злочинів проти людяності, українські законодавці намагаються криміналізувати певну інтерпретацію історичної події. Іноді в одному й тому самому проекті закону можна побачити формулювання, які стосуються і заперечення факту голоду 1932—1933 років, і заперечення його інтерпретації як геноциду. Важко з’ясувати – чи це робиться навмисно, чи це прояв низької правової культури українських законодавців.

Не меншою «цікавинкою» цих спроб є практика урівнювання Голодомору і Голокосту шляхом криміналізації їх заперечення як рівнозначних подій. У цих випадках згадка про Голокост виконує легітимуючу фукцію для криміналізації «заперечення Голодомору», але і зраджує певні політичні інтереси. Це урівнювання також створює певні «незручності» в контексті імплементації «меморіальних законів» квітня 2015 року. Один з них забороняє «зневажливі» висловлювання щодо учасників боротьби за незалежність і зобов’язує громадян вшановувати їх. Відповідно, згадка про співучасть деяких борців за незалежність у Голокості чи у співпраці з режимом, який вчинив Голокост, може бути потрактована як «зневага».

168

Пояснювальна записка до проекту Закону України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України» // Архів автора.

169

Самоназва парламентської коаліції (Партії регіонів, комуністів і соціалістів), яка виникла в червні 2006 р. як альтернатива «помаранчевій коаліції», що так і не утворилася. Створення «антикризової коаліції» призвело до формування парламентської більшості та уряду з опонентів президента В. Ющенка.

170

Визнання голодомору 1932—1933 років актом геноциду Українського народу // Офіційне Інтернет-представництво Президента України http://www.prezident. gov.ua/content/p_150_18.html (дата звернення 31 жовтня 2007 р.).

171

Висновок на проект Закону України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України» // Архів автора. – С. 1—2.

172

Ющенко вніс до ВР законопроект про встановлення кримінальної відповідальності за заперечення Голодомору // Кореспондент.net. – 2007. – 28 березня. – http://ua.korrespondent.net/main/69866.

173

Ющенко перезавантажив матрицю // Українська правда. – 2007. – 25 квітня. – http://www.pravda.com.ua/news/2007/4/25/58014.htm.

174

Українська народна партія (УНП) створена під проводом Ю. Костенка на основі одного з уламків Народного руху України (що розколовся 1999 р.). Партія існує під цією назвою з січня 2003 р., її провід складається з ветеранів-засновників НРУ (Ю. Костенко, І. Драч, М. Горинь, Д. Павличко). УНП репрезентує себе як право-центристську партію, в її ідеологічних настановах простежуються очевидні ознаки культурницького націоналізму зразка ХІХ ст.

175

Ганна Скрипник закликала якнайшвидше узаконити кримінальну відповідальність за заперечення Голодомору // http://www.unp-ua.org Сайт Української народної партії (дата звернення 20 листопада 2007 р.).

176

Пояснювальна записка до проекту Закону України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України» // http://gska2.rada.gov. ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=30993 (дата звернення 24 січня 2008 р.)

177

http://gska2.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=31473 // (дата звернення 24 січня 2008 р.).

178

Там само.

179

В історії спроб «криміналізації» заперечення голоду 1932—1933 років простежується ще один вельми показовий з погляду політичної і правової культури українських політичних еліт нюанс. Наприкінці 1980-х років одним з найпотужніших аргументів на користь «відновлення історичної справедливості» була теза про заборону теми як такої радянською владою. Після приходу до влади політичних сил, які позиціонували себе як носіїв справжньої демократії, знову виникла спокуса заборони, хоча цього разу – випереджувальної заборони небажаних способів інтерпретації теми. Морально-етична аргументація такої заборони корумпується її політичною вмотивованістю і фактичним поверненням практик, пов’язаних з обмеженням свободи слова, нехай і часткових, до того ж таких, що суперечать Конституції.

180

Проект Закону про внесення змін до статті 1 Закону України «Про Голодомор 1932—1933 років в Україні», http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511= 37774 (дата звернення 15 січня 2016 р.).

181

Проект Закону про внесення змін до статті 1 Закону України «Про Голодомор 1932—1933 років в Україні» (щодо визнання Голодомору 1932—1933 років в Україні геноцидом Українського народу – злочином Всесоюзної комуністичної партії (б) та її філіалу – Комуністичної партії (б) України проти Українського народу), http://w1. c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=37888 (дата звернення 15 січня 2016 р.).

182

Проект Закону про внесення змін до статті 2 Закону України «Про Голодомор 1932—1933 років в Україні» (щодо відповідальності за публічне заперечення факту Голодомору 1932—1933 років як геноциду Українського народу), http: // w1.c1.rada. gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=39189; Проект Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо відповідальності за публічне заперечення факту Голодомору 1932—1933 років як геноциду Українського народу), http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=39189 (дата звернення 15 січня 2016 р.).

183

Проект Закону про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України (щодо встановлення відповідальності за публічне заперечення Голодомору 1932—1933 років в Україні як факту геноциду Українського народу, Голокосту як факту геноциду єврейського народу), http://w1.c1.rada.gov.ua/ pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=52360 (дата звернення 16 січня 2016 р.).

184

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА до проекту закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо кримінальної відповідальності за заперечення Голодомору та Голокосту)», http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_ 1?pf3511=54987 (дата звернення 16 січня 2016 р.).

185

Див. докладніше: Касьянов Г. Past continuous: історична політика 1980-х – 2000-х. Україна та сусіди. – К., 2018. – С. 293—321. On-line: Касьянов Г. Історична політика і меморіальні закони в Україні. Початок ХХІ ст., http://kennankyiv.org/wp-content/uploads/2016/12/Kasianov.pdf.

186

Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки, http://zakon5. rada.gov.ua/laws/show/317—19.

187

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо кримінальної відповідальності за заперечення Голодомору, Голокосту, геноциду кримськотатарського народу), http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=58243 (дата звернення 29 грудня 2017 р.).

188

Від 34 до 170 000 гривень (тобто від $1,4 do $6300).

189

Див.: Порівняльна таблиця до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері засудження тоталітарних режимів щодо приведення їх у відповідність до вимог статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511= 59178 (дата звернення 1 березня 2017 р.).

190

http://www.president.gov.ua/news/vistup-prezidenta-ukrayini-pid-chas-vshanuvannya-pamyati-zhe-44698 (дата звернення 1 грудня 2017 р.).

191

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо кримінальної відповідальності за заперечення Голодомору», http://w1.c1.rada.gov. ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=62982 (дата звернення 29 грудня 2017 р.).

192

У центральному друкованому органі Комуністичної партії України, газеті «Комуніст», періодично друкувались листи і звернення пенсіонерів, статті та гуморески (!), у яких тема голоду 1932—1933 рр. подавалася у контексті сучасного становища більшості українського населення, перш за все, пенсіонерів. Під час підготовки комуністами публічних акцій 2000 р. одним з гасел було: «Ні розпродажу землі та голодомору 2000!». Більш детально див.: Костилева С. Новітня компартійна преса України про сторінки радянського минулого // Геноцид українського народу: історична пам’ять та політико-правова оцінка. – С. 573—582.

193

За результатами загальнонаціональних соціологічних опитувань, проведених 4 соціологічними службами (фонд «Демократичні ініціативи», Інститут соціології НАН України, Київський міжнародний інститут соціології, Інститут соціальних досліджень ім. О. Яременка) у червні 2007 – лютому 2008 президентові (як інституту влади) «цілком довіряли» 9,8% респондентів, «переважно довіряли» 26,6%, «переважно не довіряли» 22,3% і «цілком не довіряли» 32,2%. Місцевій владі «цілком довіряли» 4,0%, «переважно довіряли» 28,6%, «переважно не довіряли 27,3%, і «цілком не довіряли» 26,7% (дані фонду «Демократичні ініціативи»). Головам обласних державних адміністрацій «скоріше не довіряли, ніж довіряли» 54% респондентів, і «скоріше довіряли, ніж не довіряли» 33%. Головам районних державних адміністрацій – відповідно 52% і 36% (дані Інституту соціальних досліджень ім. О. Яременка). Див.: Довіра громадян до органів влади та базових соціальних ін-ституцій www.niss. gov.ua/Monitor/april08/6.htm (дата звернення 24 лютого 2009 р.).

194

Думки населення України щодо визнання Голодомору геноцидом, http://www. kiis.com.ua/?lang=rus&cat=reports&id=448 (дата звернення 29 грудня 2017 р.).

195

Динаміка ставлення до Голодомору, листопад 2017, http://ratinggroup.ua/ research/ukraine/dinamika_otnosheniya_k_golodomoru_noyabr_2017.html (дата звернення 30 грудня 2017 р.).

196

Ця тема висвітлювалася в уже згадуваній доповіді Конгресові США та в деяких наукових розвідках. Див.: Папуга Я. Західна Україна і голодомор 1932—1933 років. Морально-політична і матеріальна допомога постраждалим. – Львів, 2008; Ковальчук О., Марусик Т. Голодомор 1932—1933 років в УСРР і українська діаспора Північної Америки. – К., 2010.

197

Пропозиції щодо вшанування 60-х роковин голодомору в Україні (Асоціація дослідників голоду-геноциду 1932—1933 рр. в Україні». – С. 1. Документ без дати. Архів автора.

198

United States House of Representatives Washington, D. C., Tuesday, October 21, 2003, RES. 356 “Expressing the sense of the House of Representatives regarding the man-made famine that occurred in Ukraine in 1932—1933; 108th Congress, 1st Session, S. RES. 202. A resolution expressing the sense of the Senate regarding the genocidal Ukraine Famine of 1932—33 (28.07.2003).

199

Постанова Верховної Ради України від 28 листопада 2002 року «Про 70-ті роковини голодомору України», http://zakon2.rada.gov.ua/laws/card/258—15 (дата звернення 6 січня 2018 р.).

200

Рекомендації парламентських слухань щодо вшанування пам’яті жертв голодомору 1932—1933 років, http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/607-15 (дата звернення 28 серпня 2007 р.).

201

President Leonid Kuchma makes speech at UN GA 58th session’s general debates, https://www.ukrinform.net/rubric-other_news/142246president_leonid_kuchma_makes_ speech_at_un_ga_58th_sessions_general_debates_21326.html (дата звернення 8 січня 2018 р.).

202

Joint statement by the delegations of Azerbaijan, Bangladesh, Belarus, Benin, Bosnia and Herzegovina, Canada, Egypt, Georgia, Guatemala, Jamaica, Kazakhstan, Mongolia, Nauru, Pakistan, Qatar, the Republic of Moldova, the Russian Federation, Saudi Arabia, the Sudan, the Syrian Arab Republic, Tajikistan, Timor-Leste, Ukraine, the United Arab Emirates and the United States of America on the seventieth anniversary of the Great Famine of 1932—1933 in Ukraine (Holodomor). United Nations General Assembly. Fifty-eighth session. Third Committee. Agenda item 117 (b). Human rights questions: human rights questions, including alternative approaches for improving the effective enjoyment of human rights and fundamental freedoms. Doc. A/C.3/58/9 // http://repository.un.org/ bitstream/handle/11176/246001/A_C.3_58_9-EN.pdf.

203

Про цей вплив говорить багато: і те, що міжнародні акції здійснювалися під очевидним впливом і за активної співучасті Світового конгресу українців (СКУ), і відчутна присутність представників українських діаспорних організацій в створених президентом тимчасових органах з підготовки 75-ї річниці голоду 1932—1933 років, і офіційний та неофіційний рівень спілкування в Україні. Наприклад, на червневій нараді 2008 р. в Кіровограді, яка тривала 5 днів, представники СКУ спілкувалися з президентом, головою СБУ, головою Ради національної безпеки і оборони, міністрами освіти, культури, молоді і спорту, закордонних справ, першими особами Секретаріату Президента.

Звернемо увагу на те, що в першому обіжникові Міжнародного координаційного комітету СКУ (МКК СКУ) в розділі, пов’язаному із завданнями МКК, першим пунктом позначено: «Навколо питання Голодомору політизувати та українізувати суспільство в діяспорі та в Україні» (виокремлено мною. – Г. К.) Див.: Міжнародний координаційний комітет для планування відзначення 75-ліття Голодомору в Україні 1932—33 рр. Обіжник 2007—1. – С. 3. http://www.ukrainianworldcongress.org/ Holodomor/Komitet_Holodomor/Newsletters/Newsletter_1.pdf.

204

http://www.president.gov.ua/documents/8682006-4939 (дата звернення 27 серпня 2007 р.).

205

Про діяльність Міжнародного Координаційного Комітету СКУ можна дізнатися з його обіжників: http://www.ukrainianworldcongress.org/Holodomor/Komitet_ua.html.