Цей масив спогадів (ще 5 тис. інших листів) є надзвичайно цікавим джерелом, яке вже майже 20 років залишається поза увагою дослідників голоду 1932—1933 років.
57
Дослідження участі громадськості у відновленні та інтерпретації теми голоду 1932—1933 років не є предметом цієї книги. Можна впевнено засвідчити одне: мотивація ентузіастів теми – сотень і тисяч учителів, учнів, працівників клубів, бібліотек, архівних установ, науковців, краєзнавців – контрастує з мотивацією політиків і чиновників. Тут справді можна говорити про мотивацію етичного порядку. Створена влітку 1992 р. Асоціація дослідників голоду-геноциду 1932—1933 років в Україні (з 1996 р. під іншою назвою) існує вже 16 років справді на громадських засадах, витрачаючи добродійні кошти та внески на публікації та заходи в регіонах. Центральна влада – ані «патріотичні» Л. Кравчук чи В. Ющенко, ані «прагматичний» Л. Кучма – не спромоглася на підтримку асоціації. Можна не погоджуватися з інтерпретаціями новітньої історії України, що домінують в настановах асоціації, але не можна не віддати належне безкорисливій багатолітній праці її членів з вшанування пам’яті загиблих.
58
Авторові неодноразово доводилося обговорювати проблему голоду 1932— 1933 років з дуже різними людьми: професійними істориками, політиками, бізнесменами, освітянами, таксистами, випадковими попутниками в поїздах і літаках тощо. Незалежно від того, виникала розмова спонтанно чи була предметом цілеспрямованого «інтерв’ю», майже щоразу емоційна напруга розмов виходила за рамки невимушеної бесіди про погоду.
59
Зрозуміло, припущень (які власне формулюються як директивні висновки) щодо наслідків голоду 1932—1933 років зокрема і «злочинів комунізму» взагалі не бракує, особливо на рівні публіцистики та метафоричних вправ. Найпопулярнішими ідеологемами можна вважати ті, що пояснюють сучасні негаразди «генетичними втратами» 1930-х років.
60
Докладніше див. розділ ІІІ, глава 1.
61
«Ліві» ніколи не мали вирішальної більшості для блокування невигідних їм дій виконавчої чи президентської влади, але завжди використовували парламент для організації показових акцій.
62
У березні 1996 р. за ініціативою Всеукраїнського товариства політичних в’язнів та репресованих, Асоціації дослідників голодоморів та Меморіалу ім. В. Стуса був створений Український національний комітет з організації міжнародного суду над КПРС «Нюрнберг-2». Суспільний трибунал був проведений у 2000 р. в Литві і вже не мав якого-небудь серйозного резонансу в Україні.
63
Найбільш показова фігура у цьому сенсі – Леонід Кравчук. У 1980—1988 рр. він був завідуючим відділу агітації та пропаганди Центрального Комітету Комуністичної партії України, брав участь у контрпропагандистських заходах з приводу 50-річчя голоду 1932—1933 рр. У 1989 р. він став завідуючим ідеологічним відділом ЦК КПУ та до зміни курсу брав активну участь у дебатах з націонал-демократами. У 1991 р. він став президентом України, далеко випередивши свого конкурента від «націонал-демократичних» сил В. Чорновола. У 1993 році Микола Плав’юк, Президент Української Народної Республіки в екзилі та керівник Організації українських націоналістів (мельниківців), передав Л. Кравчуку повноваження Президента УНР – таким чином було продемонстровано символічний зв’язок між владою УНР і сучасною українською владою. Переважна більшість організацій української діаспори відкрито чи опосередковано підтримали цю ідею, йдучи на співпрацю з представником компартійної номенклатури для підтримки ідеї державного будівництва.
64
Назвемо деяких із них: Микола Жулинський, у 1993 р. – віце-прем’єр-міністр України; Іван Дзюба, міністр культури; Дмитро Павличко, голова Комісії Верховної Ради з іноземних справ; Іван Драч, голова ради Товариства зв’язків з українцями за межами України. Див.: Указ Президента України «Про заходи у зв’язку з 60-ми роковинами голодомору в Україні» // Голос України. – 1993. – 20 березня.
65
За складом осіб, які увійшли до організаційного комітету з підготовки і проведення заходів у зв’язку з 60-річчям голодомору, в Україні можна визначити організації, думки яких озвучували представники «національно-демократичних» сил: Український Конгресовий Комітет Америки, Українська народна допомога (США), Конгрес українців Канади, Світовий конгрес вільних українців, Українська народна рада (США), Спілка українських організацій Австралії.
66
Указ Президента України від 19.02.1993 «Про заходи у зв’язку з 60-ми роковинами голодомору в Україні» // www.zakon.rada.gov.ua
67
До групи підготовки трибуналу ввійшли все ті ж представники колишньої опозиції, які перебрались до влади з рядів Руху: І. Драч, П. Мовчан, В. Яворівський. Комунізм збиралися судити люди, які процвітали саме за комуністичної влади.
68
Протокол наради у Віце-прем’єр-міністра України, Голови Оргкомітету з підготовки та проведення заходів у зв’язку з 60-ми роковинами голодомору в Україні (17 травня 1993 р.); План основних заходів у зв’язку з 60-ми роковинами голодомору в Україні (2 червня 1993 року) // Документи з особистого архіву С. В. Кульчицького.
69
Кошторис витрат, пов’язаних з проведенням Днів Скорботи і Пам’яті жертв голодомору в Україні 1932—1933 рр. // Архів автора.
70
Леонід Кравчук (Президент України). Ми не маємо права знехтувати уроками минулого! // Голодомор 1932—1933 рр. в Україні: причини і наслідки. Міжнародна наукова конференція. Київ, 9—10 вересня 1993 р. Матеріали. – К., 1995. – С. 10.
71
Докладніше див.: Литвин В. Украина: политика, политики, власть. На фоне политического портрета Л. Кравчука. – К., 1997. – С. 98—101.
72
Асоціацію створено у червні 1992 р.
73
Пропозиції щодо вшанування 60-х роковин голодомору в Україні. Машинодрук. Без дати // Архів автора.
74
Документ без назви за підписом тодішнього директора Інституту історії НАН України Ю. Кондуфора. Титул «Президія АН України» // Архів автора.
75
Постанова Кабінету Міністрів України від 10 вересня 1993 р. № 718 «Про вшанування пам’яті жертв голодомору в Україні у 1932—1933 роках» // www.zakon.rada. gov.ua/laws/show/718-93-п
76
Середа В. Особенности репрезентации национально-исторических идентичностей в официальном дискурсе президентов Украины и России, Социология: теория, методы, маркетинг. 2006, № 3, с. 93.
77
Постанова Кабінету Міністрів України «Про 65-ті роковини голодомору в Україні» № 1696 від 26 жовтня 1998 р. // www.zakon.rada.gov.ua/laws/show/1696-98-п
78
Указ Президента України «Про встановлення Дня пам’яті жертв голодоморів» № 1310/98 від 26.11.1998 р. // www.zakon.rada.gov.ua/laws/show/131 о/98 (дата звернення 31 березня 2008 р.
79
Там само.
80
Про заходи у зв’язку з 70-ми роковинами голодомору в Україні: указ Президента України від 20 березня 2002 р. № 275/2002 // Урядовий кур’єр. – 2002. – 29 березня.
81
Документ має доволі докладні вказівки щодо організації заходів, навіть до таких деталей, як покладання квітів до пам’ятників, пам’ятних знаків і місць поховання жертв голодомору. Привертає особливу увагу та частина указу, яка пропонує місцевим органам влади «посилити увагу до повсякденних потреб громадян, які пережили голодомор, покращити їх медичне, соціально-побутове обслуговування, сприяти їм у веденні присадибного господарства, знайти можливість для надання матеріальної допомоги таким особам» – жодних юридичних підстав для виконання цієї настанови не було, оскільки ідентифікація та облік тих, «хто пережив голодомор», не відбулася.
82
Було навіть проведено конкурс проектів (архітектурних і скульптурних) – про смаки не сперечаються, але на загал естетична складова запропонованих проектів викликала щонайменше сумне здивування.
83
Постанова Верховної Ради України від 28 листопада 2002 року «Про 70-ті роковини голодомору України», http://zakon2.rada.gov.ua/laws/card/258—15 (дата звернення 6 січня 2018 р.).
84
http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radan_gs09/ns_arh_golos?g_id=217304&n_skl=4 (дата звернення 6 січня 2018 р.). Серед тих, хто не голосував за постанову, був депутат від фракції «Наша Україна» П. Порошенко.
85
Досить часто місцева влада просто виконувала наказ, населення «інформували», проводилися формальні заходи для звіту. Наприклад, у Харківській області 20 листопада 2003 р. владою було проведено «День інформування населення». У звіті про нього повідомлялося, що у заході «брали участь заступники голови облдержадміністрації, голови та заступники голів райдержадміністрацій та міськвиконкомів, а також керівники підприємств, установ та організацій регіону» // http:// www.president.gov.ua/authofstate/prezidlist/localrada/diyalcommonely21/209325915. html. Доволі цікавим є те, що ця гнітюча бюрократична стилістика доволі точно відображає загальне ставлення місцевої влади до ініціатив центру, які мають не менш формальне значення. В інших випадках розпорядження центральної влади просто саботувалися.
86
Варто згадати про те, що у 2003 р. відзначалася ще одна знакова дата – річниця українсько-польського конфлікту 1943—1944 рр. Це також був серйозний привід для президента Л. Кучми виступити в ролі національного лідера, який прагне примирення у важких питаннях минулого.
87
Однією з додаткових причин такої стриманості можна вважати небажання загострювати стосунки з Росією, особливо у 2003 р., проголошеним роком Росії в Україні, бо в ідеологічній риториці доволі часто повторювалися конструкції на кшталт «організований Москвою голод», чи посилання до віковічної імперської (читай – московської, російської) політики в Україні.
88
Слід зазначити, що В. Ющенко звертався до цієї теми ще будучи прем’єр-міністром, у 2001 р.
89
Парламентські слухання «Щодо вшанування пам’яті жертв голодомору 1932— 1933 років» 12 лютого 2003 року.
90
Там само.
91
Там само.
92
Фракція комуністів бойкотувала засідання. Характерно і те, що дане засідання проігнорувала і парламентська пропрезидентська більшість. За звернення проголосували 226 депутатів.
93
Звернення до Українського народу учасників спеціального засідання Верховної Ради України щодо вшанування пам’яті жертв голодомору 1932—1933 років // http:// zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=789%2D15 (дата звернення 20 жовт–ня 2007 р.).
94
Справді безпрецедентні зусилля президента викликали нарікання його опонентів і ширших кіл щодо надмірів кампанії 2006—2008 рр. Пояснення його наполегливості коливаються між двома полюсами: особисті мотиви морально-етичного характеру і практичні міркування (використання теми для особистого піару і для боротьби з політичними опонентами). На конференції в Торонто в листопаді 2007 р. перший погляд відстоював відомий український літератор М. Рябчук, про прагматичні мотиви В. Ющенка згадував канадський дослідник Д. Арель. Див.: Біленький С. Конференція про Голодомор в Торонто // www.utoronto.ca/jacyk/Holod%20ukr.doc (дата звернення 25 лютого 2009 р.).
Аналіз інтерв’ю В. Ющенка з цього приводу засвідчує, що морально-етичні мотиви справді мали серйозне значення в мотивації президента. Водночас, практичні дії, зокрема, та обставина, що питання Голодомору постійно висувалися президентом на передній план саме в моменти загострення політичної кризи 2006—2008 років і боротьби за перерозподіл влади, свідчать на користь «прагматичних» міркувань. Спосіб організації кампанії 2006—2008 рр. за допомогою адміністративно-бюрократичних важелів, повне ігнорування, іноді доволі агресивне, інших поглядів на голод 1932—1933 років, нехтування науковими даними про кількість загиблих, вибір місця для меморіалу жертвам голоду 1932—1933 років, який довершує започатковану в радянські часи ліквідацію історичного ландшафту Києва над Дніпром – усе це дає підстави говорити не лише про певний рівень політичної культури В. Ющенка – президента, а й про стійку наявність радянських інстинктів і звичок в пострадянської політичної еліти і бюрократії. В. Ющенко долав радянську спадщину радянськими методами.
95
Указ Президента України «Про додаткові заходи щодо увічнення пам’яті жертв політичних репресій та голодоморів в Україні» // www.zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/ laws/main.cgi?nreg=1087%2F2005. Загалом В. Ющенко присвятив Голодоморові більше сорока указів і розпоряджень.
96
Указ Президента України «Про вшанування жертв та постраждалих від голодоморів в Україні» // www.zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1544%2F2005
97
Автори, зокрема, заперечували об’єднання під однією датою жертв голодоморів та політичних репресій, оскільки жертвами останніх були також і партійно-державні діячі, відповідальні за голод 1932—1933 років. Див.: Звернення наукової громадськості до Президента України Віктора Ющенка про запровадження постійної календарної дати вшанування пам’яті жертв Голодомору 1932—1933 рр. в Україні // www.prezident.gov.ua/content/p_150_23.html (дата звернення 29 листопада 2006 р.).
98
Указ Президента України «Про відзначення у 2006 році Дня пам’яті жертв голодоморів та політичних репресій» від 12 жовтня 2006 р. // www.zakon.rada.gov.ua/ cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=868%2F2006.
99
Сам термін «політико-правова оцінка» хоч і виглядає явним оксюмороном, досить адекватно відтворює панівний тип правосвідомості в Україні – право змішується з політикою і визначається нею. Це де-факто нівелює юридичну якість нормативно-правових актів і водночас підважує законність. Утім, саме в цей час, в період кризи влади весни 2006 – літа 2007 політики та державні достойники продемонстрували крайню неповагу до закону і права, на словах постійно апелюючи до них.
100
Звернення учасників круглого столу «Голодомор 1932—1933 років – геноцид в Україні» // www.prezident.gov.ua/content/p_150_5.html. Цікаво, що деякі «автори» звернення, зокрема деякі професійні історики (тобто ті, чиї підписи стояли під документом), не знали ані про саме звернення, ані про його зміст. Учасників «круглого столу» автоматично зарахували до «підписантів» – стандартна бюрократична витівка.
101
Президент України вніс на розгляд парламенту проект Закону України «Про Голодомор 1932—1933 років в Україні» // www.president.gov.ua/news/data/print/ 11457.html.
102
Це не виключає того, що на «місцевому рівні» траплялися і трапляються досі випадки заперечення, іноді досить огидні. Найвідоміший, який набув найбільшого розголосу, мав характер провокації. В листопаді 2010 року, наприклад, на всю країну уславилася депутат Луганської міської ради від КПУ Н. Максимець, яка в персональному блозі повідомила, що в День пам’яті жертв голодомору вона з приятельками влаштує «пиршество» с шашликами і співами. Див.: За зневагу над жертвами Голодомору не посадять // Укр. правда, 1 грудня 2010, http://www.istpravda.com.ua/short/ 2010/12/1/7080/ (дата звернення 29 грудня 2017 р.). Н. Максимець померла в 2017 році від інсульту.
103
www.ukrainianworldcongress.org/holodomor/Ukraine/Plenary-meeting28.11. 06.pdf
104
Закон України «Про Голодомор 1932—1933 років в Україні» // http://zakon1. rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi
105
Голодомор був не єдиним «яблуком розбрату». До «чутливих тем» належали історія Другої cвітової війни, трактування подій більш віддаленого минулого (Конотопська битва 1659 р., Батуринська різанина 1708 р., Полтавська битва 1709 р.), оцінка діяльності окремих організацій (ОУН, УПА) і постатей (І. Мазепа, Р. Шухевич, С. Бандера). Див. докладніше: Касьянов Г., Смолій В., Толочко О. Україна в російському історичному дискурсі: проблеми дослідження та інтерпретації / НАН України. Інститут історії України, К.: Інститут історії України, 2013.
106
Міжнародні сюжети кампанії представлено в главі 3.
107
Указ Президента України «Про заходи у зв’язку з 70-ми роковинами Великого терору – масових політичних репресій 1937—1938 років» № 431/2007 від 21.05.2007 // www.zakon.rada.gov.ua/lоws/show/431/2007.
108
В інструктивному листі Міністерства освіти і науки України від 06 листопада 2007 р. обласним управлінням освіти пропонувалося організовувати дослідницьку роботу учнів шкіл за такими тематичними напрямками: Голодомор в історії моєї родини; Моє село/місто/вулиця та Голодомор 32—33 років; Пам’ятний знак Голодомору; Голодомор в колективній пам’яті мого села; Відображення Голодомору у фольклорі – піснях, віршах, приказках, навіть переказах, які, передаючись через покоління, змінювались, набирали нових рис. Інформація з сайту Одеського обласного інституту вдосконалення учителів: http://www.osvita.od.ua/help/golodomor.doc (дата звернення 28 липня 2008 р.).
У недавньому дослідженні американського соціолога П. Роджерса, яке здійснювалося зокрема через опитування учителів, згадується те, що шкільні учителі зі східних регіонів України висловлювали занепокоєння двома аспектами впровадження теми голоду 1932—1933 років в шкільні курси: надмірною політизацією теми та її антиросійськими обертонами. Див.: Rogers P. Compliance or Contradiction? Teaching ‘History’ in the ‘New’ Ukraine. A View from Ukraine’s Eastern Borderlands // Europe-Asia Studies. – 2007 (May). – Vol. 59. – № 3. – Р. 511—512.
109
Ющенко дал открытый урок на тему Голодомора // http://www.NEWSru.ua (дата звернення 20 листопада 2007 р.).
110
Показники про виконання Указу Президента від 28 березня 2007 року № 250 «Про заходи у зв’язку з 75-ми роковинами Голодомору 1932—1933 років». Полтавська область, станом на 01.07.08 // www.adm-pl.gov.ua/politics/data/upload/publication/ main/ua/129/pokazniki.doc (дата звернення 25 вересня 2008 р.).
111
Там само.
112
Довідка щодо стану виконання Плану заходів на 2007—2008 роки у зв’язку із 75-ми роковинами Голодомору 1932—1933 років в Україні, станом на квітень 2008 р. // www.president.gov.ua/content/golodomor_dov_04.html (дата звернення 27 жовтня 2008 р.).
113
Аналітична довідка про виконання Указу Президента України «Про заходи у зв’язку з 75-ми роковинами Голодомору 1932—1933 років» № 250 від 28.03.2007 // www.kharkivoda.gov.ua (дата звернення 27 жовтня 2008 р.).
114
Кульчицький С. Не можна перетворити пам’ять про Голодомор на «кампанійщину» // День. – 2008. – 22 березня.
115
В. Ющенко в одній з промов назвав Харків «столицею Голодомору», що, мабуть, не сприяло позитивному сприйняттю його ініціатив у місті.
116
Журженко Т. Вшановуючи голод як геноцид: суперечливі значення меморіалів жертвам Голодомору, Україна модерна, http://uamoderna.com/md/zhurzhenko-holodomor-memorials (дата звернення 28 липня 2016 р.).
117
Гуманітарна українсько-російська рада – напівміфічна організація, нібито створена за ініціативою луганської обласної ради (депутатами Партії регіонів), російський фонд «Історична пам’ять», відомий діяльністю, спрямованою на «викриття націоналізму» в сусідніх з Росією країнах, Федеральна архівна агенція Російської Федерації. Див.: Российский политолог о Голодоморе, фальсификации и лживой концепции, https://www.unian.net/politics/164432-rossiyskiy-politolog-o-golodomore-falsifikatsii-i-ljivoy-kontseptsii.html (дата звернення 22 січня 2018 р.).
118
Ющенко просят не спекулировать темой Голодомора // https://www.segodnya. ua/ukraine/jushchenko-procjat-ne-cpekulirovat-temoj-holodomora.html (дата звернення 20 січня 2018 р.).
119
Цей епізод наводиться за: О. Гайдай, М. Кавун, Е. Петровський, С. Посохов, О. Репан, І. Склокіна, С. Терно, Ф. Турченко, В. Хмарський. Політика пам’яті на півдні і сході Південного Сходу України: Дніпро, Одеса, Запоріжжя і Харків як регіональні столиці. Комп’ютерний рукопис, 2017, С. 44 (Архів автора).
120
Інформація про підсумки соціально-економічного розвитку Хмельницької області за 9 місяців 2007 року, http://adm.km.ua/doc/directions/2007/10/347_311007_1. docx (дата звернення 10 січня 2018 р.).
121
Аби зрозуміти «хід думки» президента та атмосферу державної кампанії 2007— 2008 рр., варто згадати спостереження одного з учасників засідання Координаційної ради з підготовки заходів у зв’язку з відзначенням 75-х роковин Голодомору 1932— 1933 років (23 жовтня, 2007 р., Харків). За його свідченням, президент у доволі брутальній, образливій манері давав публічну нагінку тим губернаторам, які, на його думку, надавали надто малі цифри з кількості встановлених жертв і постраждалих від голоду і вимагав активізації роботи в цьому «напрямку». Згаданий учасник наради, людина найвищої наукової кваліфікації і бездоганної дослідницької репутації, зауважив: «Тепер я розумію, як був організований Голодомор. В такий самий спосіб – досягти правильних показників».
122
Розпорядження Президента України «Про притягнення до персональної відповідальності посадових осіб за незадовільний стан підготовки заходів у зв’язку з 75-ми роковинами Голодомору 1932—1933 років в Україні» від 4 лютого 2008 року, http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/36/2008-рп (дата звернення 17 серпня 2016 р.).
123
Список партійних і радянських керівників, керівних співробітників ОДПУ та ДПУ УСРР, а також документів, що стали організаційно-правовою підставою для проведення в Україні політики Голодомору-Геноциду та репресій // www.sbu.gov.ua Сайт Служби безпеки України, відвідано 2 лютого 2009 р. Стилістика назви документа є досить прикметною.
124
«Запали свічку» – щорічна акція, що за задумом організаторів мала стати національною. Вперше проведена ще у 2003 році. У день поминання жертв голоду 1932—1933 рр. (щорічно, четверта субота листопада) всі охочі виставляють у вікнах запалену свічку. «Незгасима свічка» – сніп колосків висотою близько 1,5 метра і вагою близько 200 кг, зроблений з найкращих сортів бджолиного воску, зібраного в усіх областях України. Протягом 2008 року він передавався від країни до країни (загалом побував у 33 країнах – їхня кількість мала збігатися з датою трагедії), в кожній з них після його прибуття проводилися панахиди і мітинги. До осені 2008 року цей символ також об’їхав всі області України. «Незгасима свічка» закінчила свій шлях у Меморіалі пам’яті жертв Голодомору, що відкрився у листопаді 2008 року в Києві, ставши одним із перших експонатів. «33 хвилини» – публічна акція, що тривала від червня до листопада 2008 року і полягала у тому, що в публічних місцях (на площах або біля пам’ятників і пам’ятних знаків «діячам тоталітарного режиму») кожен вихідний день протягом 33 хвилин вголос зачитувалися імена і прізвища померлих від голоду 1932—1933 років.
125
Калиновий гай – понад дві сотні кущів калини, що були висаджені під керівництвом В. Ющенка депутатами парламенту у 2007 році на схилах Дніпра неподалік від Києво-Печерської Лаври.
126
Веселова О. Меморіальні знаки і пам’ятники жертвам голоду-геноциду 1932— 1933 рр. в Україні // Краєзнавство – 2009. – № 1—2. – С. 177.
127
http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/ru/364-2008-p (дата звернення 27 лютого 2009 р.).
128
Указ Президента України «Про заходи у зв’язку з 75-ми роковинами Голодомору 1932—1933 років в Україні від 28 березня 2007 року № 250, http://zakon4.rada. gov.ua/laws/show/250/2007 (дата звернення 17 серпня 2016 р.).
129
Указ Президента України «Про додаткові заходи щодо вшанування пам’яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні» від 12 червня 2009 року № 432, http://zakon4. rada.gov.ua/laws/show/432/2009 (дата звернення 17 серпня 2016); Кабінет Міністрів України. Розпорядження від 25 листопада 2009 р. N 1429-р «Про затвердження плану заходів на 2009—2010 роки із вшанування пам’яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні, дальшого дослідження теми голодоморів в Україні», http://zakon4.rada.gov. ua/laws/show/1429—2009-р (дата звернення 17 серпня 2016 р.).