21 сiчня 1934 р.
Запитання. Розкажiть докладнiше, що ви знаете про терор, що його мала застосовувати Ваша контр-революцiйна запiльна органiзацiя.
Вiдповiдь. Само собою розумiеться, що всяка контр-революцiйна органiзацiя, яка ставить своею метою повалення Радянськоi Влади, тоб-то знищення Влади примусовим способом, способом зброi, не може, здiйснюючи цю свою мету, не вживати терору, як от повстання, збройноi боротьби i т. п. Це – зрозумiло. Інша справа – iндивiдуальний терор, атентати на окремих представникiв партii i Влади, що iх органiзацiя вважала за найголовнiших винуватцiв запровадження полiтики, ворожоi полiтицi контр-революцiйноi органiзацii.
Наскiльки я можу собi пригадати тепер i бiльш-менш уявити справу про терор – бо балачки про iндивiдуальний терор почалися при менi i зо мною в той перiод (пiсля смерти Хвильового) мого життя, який (перiод) я не можу вважати для себе за нормальний (паталогiчний, хоробливий стан психiчноi депресii, фiзичноi хоробливостi, iстерiчностi, нервовоi неурiвноваженостi) – справа виглядала так.
Органiзацiя провалилась. Це було ясно. Арешт Ялового, самогубство Хвильового i т. д. – все це ознаки, що органiзацii вже нема, що позалишалися поодинокi ii члени, якi також чекали на викриття й на арешти – треба було довести i членам органiзацii i Владi, що, мовляв, хоч органiзацiя i провалилася, та все ж таки – ми ще в силi, ми ще маемо i силу, i можливiсть «гримнути дверима» востанне, подаючи тим самим надiю, що ще не все загинуло.
Такi балачки провадились нами на помешканнi в Ірчана, коли був присутний Ткачук. Про це говорив менi i Досвiтний, i я з цими балачками погоджувався.
Правду, казавши я ходив увесь час тодi в якомусь туманi, байдужий до всього i до всiх, з повсякчасними головними болями, з незовсiм координованими й нормальними вчинками, викликаючи у близьких своiх i в лiкарiв, що мене лiкували, побоювання за мiй психiчний стан.
Я не вдумувався глибоко в те, що говорилося, я погоджувався з усим i на пропозицiю членiв органiзацii (Озерський, Досвiтнiй, Ірчан) погодився бути виконавцем замаху на т. П. П. Постишева. Говорилося про те, що П. П. Постишев мае невдовзi прийняти (балачка вiдбувалася в жовтнi м-цi) делегацiю письменникiв i в цей саме час я мав учинити на його замах. Як саме, з чого стрiляти, як стрiляти – у цi деталi я не вдавався, i чи були цi деталi розробленi, я не пам’ятаю. Револьвера в мене нiколи не було – хто мав менi дати револьвера – не пам’ятаю. Взагалi ж, – я кажу, – в той час ота сама психiчна депресiя позбавляла мене можливостi пригадати зараз усi деталi.
Коли б менi хтось нагадав тi часи, нагадав подробицi тих балачок, мiркувань i т. i., що тодi проводилися, можливо б – я й пригадав би все детальнiше.
Із осiб, яких iще називали тодi, як об’ектiв атентатiв нашоi органiзацii, вказувалося на В. Я. Чубаря й на В. А. Балицького. Смутно пригадую, що на В. Я. Чубаря мав заподiяти замах Гжицький, а на В. А. Балицького – не знаю хто. Мiсцем для цих атентатiв було обрано майдан iм. Дзержинського пiд час святкування Жовтневоi Революцii.
З густою фарбою сорому згадую я все це, i нiчого цi спогади не викликають у мене, крiм призирства до себе, до товаришiв, до органiзацii, що плекала в себе цi пiдлi й мерзеннi думки.
Хотiлося б, щоб i Партiя, i Влада дали менi змогу не на словах, а на дiлi, на роботi доказати, що ворогом робочого класу я нiколи не буду.
21. I.33[14 - Мае бути 34.]Остап Вишня
Допросил Бордон
Лист Губенка В. П. до Остапа Вишнi
Сiчень 1934 р.
Сiчень 1934 р., Харкiв
Любий тато!
Як ти там живеш. Як себе почуваеш. Варвара Олексiiвна казала, що в тебе маленька кiмнатка й ти почав вивчати нiмецьку мову. В школi все гарно. Вчуся добре. Ось тобi приклад моеi характеристики за 1-ше пiврiччя.
1) Мова. Дуже добре.
2) Арифметика. Добре.
3) Суспiльствознавство. Добре.
4) Географiя. Добре.
5) Природознавство. Добре.
6) Полiтехнiзацiя. Задовiльно.
7) Рос. мова. Дуже добре.
8) Муз. виховання. Дуже добре.
Взагалi все хараш-ш-о!
Цiлую тебе!
Вячко.
Лист Маслюченко В. О. до Остапа Вишнi
8 лютого 1934 р.
Харкiв 8.ІІ.1934 рiк
Дорогий наш татулько!
Пересилаю тобi книжки, газети й картки. 4 шт. фотокарток. Так мене схвилювало вчорашне побачення, що не можу й досi заспокоiтися. Чого ти сумний такий? Не журися! Скоро зустрiнемося i будемо жити всi вкупi.
Хочеться багато тобi сказати хорошого, теплого, але Шуман був правий, коли говорив, що «Любовь и дружба проходят по земле с замкнутыми устами и с вуалью на челе. Ни одно человеческое существо не в состоянии рассказать другому, как оно его любит; оно может только чувствовать любовь».
Менi хочеться бачити тебе спокiйним i веселим. За нами не журися, ми тебе любимо i нiколи не забуваемо.
Матерiально живемо непогано, й не дуже багато продала барахла. У всякому разi те, що передаемо тобi, ми й самi iмо. Так що ти, будь ласка, iж масло – поправляйся.
Була вчора прем’ера в Тромi. Сприймали добре, але багато пропало мiсць через переклад i молодiсть деяких акторiв. А взагалi вистава весела, хороша i молодята хороше грають. Почуваеться, що вистава робилася за короткий термiн, особливо в останнiй дii багато сирих моментiв.
Одержала сьогоднi ранком листа вiд Василевоi дружини. Пише, що виiде з Одеси не пiзнiше 10.ІІ., так що я ii чекаю. Тепер менi буде веселiше жити, а то я не можу сидiти в цiй квартирi. Ну i не лежала в мене душа до неi, а тепер зовсiм противно бачити цi прекраснi кiмнати.
Ну, ти не сумуй! Ми тебе любимо всi i чекаемо швидше додому. Все свое ти найдеш на старому мiсцi, все не змiнилося i чекае твого повороту.
Ти щось хотiв попросити тобi принести, та так блискавично пролетiло побачення, що ти не встиг. Ти напиши менi, я тобi передам листiвок.
Цiлують тебе Катя, Василь i всi, хто тебе по-справжньому любить (правда, зараз видно, що таких дуже мало).
І нашое посiмейство в складi мами Варi, Мухтарочки, Вячульки та старушки – Анн[и] Дмитрiв[ни] – тебе крiпко, крiпко цiлують в твоi прекраснi сумнi очi. Дякую, що ти менi почав снитися. Твоя Варя.
Передаю книжки: 1) Слонимский – «Лавровы». 2) Новик[ов]-Прибой – «Ухабы». 3) Фурманов – «Семь дней». 4) Горбатов – «Ячейка». 5) Гладков – «Старая секретная». 6) Лесаж – «Жиль Блаз». 7) Меринг – «Легенда о Лессинге». 8) газети: «Советское искусство» – 3 шт., литературных – 4 шт.
Речь тов. Сталина за 28.І.
Речь тов. Кирова за 24.І.
Речь тов. Кагановича за 22.І.
Ленiнський номер за 21.І.
Катастрофа стратостата за 3.ІІ.
