banner banner banner
Котономіка, або Як коти економіку будували
Котономіка, або Як коти економіку будували
Оценить:
 Рейтинг: 0

Котономіка, або Як коти економіку будували


…В тебе гострi вуха, тонкий нюх,
Ти красивий, наче суперкiт,
Знае i людина, i вiслюк,
Прикрашають кiшки увесь свiт.

«Прикрашають кiшки увесь свiт, няв!» – надуваючи щоки, пiдхоплювали тi, що крокували за солiстом.

І ось вся ця катавасiя наблизилася до центральноi площi селища, де на них вже очiкував людський натовп, пiдiгрiтий до сувороi розмови розповiдями Неоли та Хiлюна.

– Ти ба, розспiвалися, – крiзь зуби промовила панi Неола й сплюнула.

Незабаром на площi й прилеглих вулицях i яблуку нiде було впасти – так щiльно стояли люди й коти. Повiтря сколихували вигуки та нявчання, що зливалися воедино. Цей лемент нарештi перекричав суворий голос сiльського голови Корчуна:

– Шановне панство, прошу тишi!

Усi враз заспокоiлись, i Карчун повiв далi:

– Сьогоднi розглянемо поведiнку кота, який звинувачуеться в скоеннi злочину!

І знов здiйнявся галас.

Шерпон, який до цього незворушно наспiвував собi пiд нiс: «І на мишу бiльше не полюй, хай сама до тебе прибiжить», ойкнув i нарочито недбало запитав:

– Ти ба, який то котяра злочин утнув?

– Вiн ще насмiхаеться! – пiдскочила до нього Неола. – Та це ж ти, скотиняко, мою курку хотiв поцупити!

Шерпон вiд несподiванки притиснув вуха до голови, накрив iх переднiми лапами й почав поволi вiдсуватися назад, ховаючись вiд оскаженiлоi бабцi.

– Та я що? Я нiчого, – клiпав вiн очима. – Лишень повечеряти хотiв. Хiба коти не мають право на iжу?

– Мають право. Мають! – заверещали коти. – Їжу! Їжу! Вимагаемо право на iжу!

– Та вiн ii вкрасти хотiв! – закричала у вiдповiдь Неола. – Грабiжник, крадiй!

– Крадiй! Крадiй! – пiдхопила людська юрба. – Коти-крадii! Коти-крадii!

– Та ви що! – обурився Джерманкет. – Ми вам мишей ловимо, створюемо вам затишок, прикрашаемо цей свiт собою. А ви, невдячнi, таке собi дозволяете.

– Гей, хлопче, – промовив голова селища Карчун. – Говори, та не заговорюйся. Ми, люди, вас, котiв, утримуемо. Даемо житло, годуемо, грiемо, терпимо. Але зараз важкий рiк. Неврожай. Люди голодують. Тож i вам треба трохи потерпiти, iсти менше.


Вы ознакомились с фрагментом книги.
Для бесплатного чтения открыта только часть текста.
Приобретайте полный текст книги у нашего партнера:
Полная версия книги
(всего 10 форматов)