6
Дюкре (1747–1824) – брат пані де Жанліс, автор кількох творів з економіки, суднобудування і т. ін., деякий час перебував на службі у герцога Орлеанського, батька короля Людовіка-Філіппа; Пале-Рояль був фамільним палацом герцогів Орлеанських.
7
Чи ж винен я, що так воно є? Макіавеллі (італ.).
8
«Меморіал святої Єлени». – Цей щоденник належить перу Ласказа (1800–1854), який поїхав разом з Наполеоном І, засланим у вигнання на острів Св. Єлени, і прожив там аж до листопада 1816 року. Твір цей вийшов у світ 1823 року і являє собою щоденний запис усіх життєвих подій і розмов Наполеона під час його переїзду на острів і першого року проживання на ньому. Наполеон зображений у цьому творі як ліберальний монарх.
9
Загаянням врятував справу. Енній (лат.).
10
Енній – давньоримський поет III–II ст. до н. є. Процитовані слова стосуються стратегії римського полководця Фабія Кунктатора під час Другої пунічної війни.
11
«Про папу» – книга реакційного філософа Жозефа де Местра, вийшла друком 1819 року, користувалась популярністю серед ультрароялістів.
12
…бої біля мосту Лоді, під Арколем і Ріволі… – перемоги Наполеона Бонапарта над австрійськими військами під час італійської кампанії 1796–1797 років.
13
«Конституціоналіст» («Constitutionnel») – газета ліберально-буржуазного спрямування, що відігравала значну політичну роль під час Реставрації.
14
Я вже не знаю, хто я і що роблю.Моцарт («Весілля Фігаро») (італ.).15
Безанваль (1722–1791) – автор мемуарів про часи Людовіків XV і XVI, де докладно описано скандальну хроніку і придворні події тієї доби.
16
Наочно (лат.).
17
«Щоденна газета» («Quotidienne») – друкований орган ультрароялістів, який проповідував найреакційніші заходи і білий терор.
18
Зітхання потайне – завжди глибоке.Як любо поглядом зустрітись тайкома;Зирнеш – і враз запаленіють щоки.Байрон, «Дон-Жуан», пісня 1, строфа 74 (англ.).Переклад віршованих текстів тут і далі В. Струтинського.
19
«Трагічна історія Габрієлі» – Габрієль де Вержі, героїня середньовічної легенди, яку переказано у романі XIII століття. Рено де Кусі, лицар і поет, закоханий у Габрієль де Вержі і смертельно поранений у битві з сарацинами, просить послати коханій його серце. Ревнивий чоловік Габрієлі віднімає це серце в гінця і дає його у вигляді вишуканої страви з'їсти дружині. Габрієль, дізнавшись про те, яку страву вона з'їла, відмовляється від їжі і помирає з голоду.
20
Годар (1775–1823) – французький натураліст, автор книги «Історія лускокрилих у Франції».
21
«Дідона». – Картина художника-класика Герена (1774–1833) «Дідона і Еней» була виставлена в Салоні 1817 року.
22
Штромбек – знайомий Стендаля, що служив 1806 року при Брауншвейзькому дворі.
23
Карл Сміливий (1433–1477) – герцог Бургундський.
24
Того ж бо й зраджує нас пристрасть, брате,Що прагнемо її ми приховати.Що більше хмар, то більшій буть грозі.Байрон, «Дон-Жуан», пісня 1, строфа 73 (англ.).25
В ній навіть холодність була приємна.Маленька ручка з трепетом легкимЙому нараз потисла руку чемноІ вислизнула. Потиском таким,Що натякав на почуття взаємне,Він був збентежений. О, що ж це з ним?Невже можливо це?Байрон, «Дон-Жуан», пісня 1, строфа 71 (англ.).26
Устами він торкнувся її уст,З її чола волосся відгорнувши.Байрон, «Дон-Жуан», пісня 1, строфа 170 (англ.).27
О, як нагадує весна любовіКвітневий день мінливий! Любо сяєІз височіні сонечко привітне,А тут вже хмара небо закриває.Шекспір, «Два веронці» (англ.).Вы ознакомились с фрагментом книги.
Для бесплатного чтения открыта только часть текста.
Приобретайте полный текст книги у нашего партнера:
Полная версия книги