Втiкачi
Анатолiй Власюк
Фiлософський роман-попередження про те, що насправдi божевiльними е не тi, кого лiкують у психiатричних лiкарнях, а тi, хто поки що залишаеться на волi. Санiтар iз психушки, який страждае шизофренiею, викрав Сергiя, що потрапив до лiкарнi. В ньому вiн вбачае свого покiйного сина. Вони поселяються в гiрському селi, де санiтар купив хату. Заради Сергiя вiн готовий на все. Справа доходить до того, що санiтар вбивае чоловiка, який почав пiдбиратися до розкриття iхньоi таемницi. А поза тим психiатрична лiкарня продовжуе жити своiм життям. Їi завiдувачка Юлiя Володимирiвна сходить з розуму пiсля втечi санiтара з пацiентом. Виконувачем обов’язкiв завiдуючого призначають Вiктора Андрiйовича, який лiкував Сергiйка i зумiв пiдiбрати до нього ключик, якби не викрадення хлопця.
Анатолiй Власюк
Втiкачi
Мамi
1
«Інструкцiя
для медичного застосування препарату:
Рисполепт ®
(Rispolept ®)
Загальна характеристика:
мiжнародна назва: рисперидон;
основнi фiзико-хiмiчнi властивостi: таблетки в оболонцi видовженоi форми, подiленi смужкою навпiл: по 1 мг рисперидону – бiлi; по 2 мг рисперидону – блiдо-рожевi; по 3 мг рисперидону – блiдо-жовтi; по 4 мг рисперидону – блiдо-зеленi. З одного боку таблетки мають напис «Ris» з зазначенням концентрацii, а саме «Ris 1», «Ris 2», «Ris 3», «Ris 4». З iншого боку може бути напис «Janssen»;
склад: кожна таблетка мiстить по 1, 2, 3 або 4 мг рисперидону;
допомiжнi речовини: ядро таблетки – лактози моногiдрат, крохмаль кукурудзяний, целюлоза мiкрокристалiчна, гiпромелоза, магнiю стеарат, кремнiю двоокис колоiдний безводний, натрiю лаурилсульфат;
оболонка таблетки: гiпромелоза, пропiленглiколь, титану двоокис (а), тальк (а), барвник хiнолiновий жовтий (б), барвник iндиготин сульфонат алюмiнiевий лак (в), барвник оранжево-жовтий S алюмiнiевий лак (г);
(а) тiльки для таблеток 2 мг, 3 мг, 4 мг;
(б) тiльки для таблеток 3 мг, 4 мг;
(в) тiльки для таблеток 4 мг;
(г) тiльки для таблеток 2 мг.
Форма випуску.
Таблетки, покритi оболонкою для внутрiшнього застосування.
Фармакотерапевтична група.
Нейролептик АТС NOSA XO8.
Фармакологiчнi властивостi.
Рисперидон – це селективний моноамiнергiчний антагонiст з унiкальними властивостями. Вiн виявляе високу афiннiсть до серотонiнергiчних 5-НТ2 та дофамiнергiчних D2-рецепторiв. Рисперидон зв’язуеться також з a1-адренергiчними рецепторами та, з меншою афiннiстю, з Н1-гiстамiнергiчними та а2-адренергiчними рецепторами. Рисперидон не виявляе афiнностi до холiнергiчних рецепторiв. Хоча рисперидон е потужним D2-антагонiстом, що пов’язують з його ефективнiстю щодо продуктивноi симптоматики шизофренii, вiн не викликае значного пригнiчення моторноi активностi та в меншiй мiрi iндукуе каталексiю, в порiвняннi з класичними нейролептиками. Збалансований центральний антагонiзм до серотонiну зменшуе схильнiсть до екстрапiрамiдних побiчних ефектiв та розширюе терапевтичний вплив препарату з охопленням негативних та афективних симптомiв шизофренii.
Фармакокiнетика.
Пiсля перорального прийому активний компонент препарату Рисполепт – рисперидон повнiстю абсорбуеться та досягае пiкових концентрацiй у плазмi в межах вiд однiеi до двох годин. Їжа не впливае на абсорбцiю препарату, тому рисперидон можна призначати незалежно вiд прийому iжi.
Рисперидон метаболiзуеться через цитохром Р–45011D6 до 9-гiдроксирисперидону, який мае аналогiчну рисперидону фармакологiчну дiю. Рисперидон та 9-гiдроксирисперидон утворюють активну антипсихотичну фракцiю. Іншим шляхом метаболiзму Рисполепту е N-дезалкiлування.
Пiсля перорального прийому в хворих на психози рисперидон видiляеться з перiодом напiввиведення, що становить близько 3 годин. Перiод напiввиведення 9-гiдроксирисперидону та активноi антипсихотичноi фракцii досягае 24 годин.
Рiвноважна концентрацiя рисперидону в органiзмi у бiльшостi пацiентiв досягаеться протягом 1 дня. Рiвноважна концентрацiя 9-гiдроксирисперидону досягаеться протягом 4–5 днiв. Концентрацii рисперидону в плазмi пропорцiйнi дозi препарату (в межах терапевтичних доз). Рисперидон швидко розподiляеться в органiзмi. Об’ем розподiлу становить 1–2 л/кг. У плазмi рисперидон зв’язуеться з альбумiном та кислим 1-глiкопротеiном. Рисперидон на 88 % зв’язуеться бiлками плазми, 9-гiдроксирисперидон – на 77 %.
Через тиждень пiсля призначення препарату 70 % дози виводиться з сечею, 14 % – з калом. У сечi рисперидон та 9-гiдроксирисперидон сягае 35–45 % прийнятоi дози. Іншу частину складають неактивнi метаболiти.
Дослiдження одноразового прийому препарату виявило високi рiвнi активних концентрацiй в плазмi та поступове виведення у пацiентiв похилого вiку з нирковою недостатнiстю. У пацiентiв з нирковою недостатнiстю спостерiгались нормальнi рiвнi концентрацii рисперидону в плазмi.
Показання для застосування.
Рисполепт показаний для лiкування рiзноманiтних форм шизофренii (включаючи перший епiзод психозу, гострi напади шизофренii, хронiчну шизофренiю) та iнших психотичних станiв з вираженою продуктивною (галюцинацii, марення, розлади мислення, ворожiсть, пiдозрiлiсть) та/або негативною (притуплений афект, емоцiйна та соцiальна вiдчуженiсть, убогiсть мови) симптоматикою. Рисполепт також зменшуе афективну симптоматику (тривога, страх, депресiя) у пацiентiв з шизоафективними розладами та шизофренiею. Рисполепт також показаний як засiб довготривалоi пiдтримуючоi терапii для попередження рецидивiв (гострих психотичних станiв) при хронiчному перебiгу шизофренii.
Додатково. Рисполепт показаний для лiкування порушень поведiнки у хворих на деменцiю з симптомами агресивностi (вербальнi сполохи, фiзичне насильство), розладiв поведiнки (тривога, ажитацiя) або при переважаннi психотичних симптомiв.
Рисполепт також показаний як додаткова терапiя до стабiлiзаторiв настрою при лiкуваннi манiакальних епiзодiв при бiполярних розладах. Цi епiзоди характеризуються пiднесеним, експансивним або роздратованим настроем, пiдвищеною самооцiнкою, зменшенням потреби у снi, прискореним мовленням, розосередженням думок, неможливiстю сконцентруватись та порушенням критики, а також асоцiальною або агресивною поведiнкою.
Спосiб застосування та дози.
Шизофренiя.
Переключення з терапii iншими антипсихотичними препаратами.
Якщо це клiнiчно виправдано, пiд час терапii Рисполептом рекомендуеться поступово припинити попередню терапiю. При цьому, якщо пацiент переключаеться з терапii антипсихотичними препаратами в формi «депо», то лiкування Рисполептом рекомендуеться розпочати замiсть наступноi запланованоi iн’екцii. Перiодично слiд оцiнювати необхiднiсть в подовженнi поточноi терапii антипаркiнсонiчними препаратами.
Дорослi.
Рисполепт може призначатись один або два рази на добу.
Пацiентам слiд розпочинати прийом з 2 мг Рисполепту на добу, на другий день доза може бути збiльшена до 4 мг. Пiсля цього дозу можна пiдтримувати без змiн або, при необхiдностi, продовжувати iндивiдуальну корекцiю дози. Для бiльшостi пацiентiв встановлюеться доза 2–8 мг на добу. У деяких пацiентiв може бути виправдано бiльш поступове пiдвищення дози та менш значна стартова доза.
Дози, якi перевищують 10 мг на добу, не показали бiльш високу ефективнiсть у порiвняннi з меншими дозами, але вони можуть викликати появу екстрапiрамiдних симптомiв. У зв’язку з тим, що безпечнiсть доз, що перевищують 16 мг на добу, не вивчалась, дози, що перевищують цей рiвень, застосовувати не можна.
Якщо е потреба у додатковому седативному ефектi, до терапii Рисполептом можна додати бензодiазепiни.
Пацiенти похилого вiку.
Рекомендована початкова доза 0,5 мг на прийом два рази на добу. Дозу можна iндивiдуально збiльшити з 0,5 мг два рази на добу до 1–2 мг два рази на добу.
Рисполепт добре переноситься пацiентами похилого вiку.
Дiти.
