Книги жанра литература 20 века
«Блаженный Антонушка воронежский жил сто двадцать лет. Сказал однажды одному купцу…»
«Все было кончено: свели проданную скотину, увезли проданные экипажи, сбрую, мебель, настежь распахнули ворота варков и сараев, двери амбаров и конюшен: везде было пусто, просторно, на дворе – хоть шаром покати…»
Генрих Белль (1917–1985) – знаменитый немецкий писатель, лауреат Нобелевской премии по литературе (1972). В его многочисленных произведениях глубина психологического анализа, лиризм сочетаются с резкой социальной критикой, в том числе антифашистской и антивоенной. В книге представлен один из самых известных романов Г. Белля «Бильярд в половине десятого». Оригинальный текст снабжен постраничным ком…
«Казки, легенди, притчі» – це найкращий початок для знайомства з творчістю Гессе. До збірки ввійшли такі розповіді, як «Карлик», «Гра тіней», «Фальдум», «Поет», «Ірис», «Казка про плетений стілець» й інші. Кожну розповідь присвячено одній або кільком темам. В казках, легендах, притчах описано основні філософські категорії: народження, життя, любов, осягнення істини, віра, обман, релігія, смерть.
…Коли нарешті Лікар Дуліттл та всі його друзі допливли до острова, на них знову-таки чекали неймовірні пригоди. По-перше, вони зустріли індіанця Довгу Стрілу, Сина Золотої Стріли, котрий з усіх мов тварин розумів тільки мову орла, якою вони і почали спілкуватися, а по-друге – познайомилися з іншими індіанцями, які щиро їх пригощали, але, як виявилося, не знали, що їжу треба готувати, і не мали пон…
«Высокие запыленные тополя шумели от знойного ветра возле большого белого вокзала. В тяжелых вагонах длинного почтового поезда, поравнявшегося с навесом, потемнело и стало тесно, все поднялись с мест, разбирая вещи. Ворвались в вагон рослые мужики в белых фартуках. Хрущов отдал одному из них чемодан и приказал взять билет на курьерский поезд, отходящий в двенадцать с половиной…»
Его жизнь могла бы лечь в основу нескольких приключенческих романов. Его любовь – рыцарское поклонение прекрасной даме. Его бескомпромиссность и стремление идти до конца казались нелепым и опасным чудачеством, но в конце концов вызывали уважение даже у врагов. Его смерть символизировала гибель целого поколения, оказавшегося слишком прямым, чтобы приспособиться. В своих стихах Гумилёв был таким же,…
…Коли нарешті Лікар Дуліттл та всі його друзі допливли до острова, на них знову-таки чекали неймовірні пригоди. По-перше, вони зустріли індіанця Довгу Стрілу, Сина Золотої Стріли, котрий з усіх мов тварин розумів тільки мову орла, якою вони і почали спілкуватися, а по-друге – познайомилися з іншими індіанцями, які щиро їх пригощали, але, як виявилося, не знали, що їжу треба готувати, і не мали пон…
…Лікар Дуліттл та його помічник Томмі Стаббінс з друзями-тваринами подорожують на кораблі. На них чекають неймовірні пригоди, вони побачать безліч нового… І всюди Лікар Дуліттл доводить, що жорстокість по відношенню до тварин неприпустима. Він зміг домовитися навіть з биками, яких приготували для участі у кориді. Але ніхто з друзів не здогадується, що на них чекає страшне випробування – кораблетро…
…Лікар Дуліттл та його помічник Томмі Стаббінс з друзями-тваринами подорожують на кораблі. На них чекають неймовірні пригоди, вони побачать безліч нового… І всюди Лікар Дуліттл доводить, що жорстокість по відношенню до тварин неприпустима. Він зміг домовитися навіть з биками, яких приготували для участі у кориді. Але ніхто з друзів не здогадується, що на них чекає страшне випробування – кораблетро…
За своє недовге життя (а прожив він усього 41 рік) відомий польський письменник Тадеуш Доленга-Мостович (1898–1939) створив 16 романів, вісім з яких були екранізовані. У видавництві «Фоліо» вийшли друком його книжки «Кар’єра Никодима Дизми», «Щоденник пані Ганки», «Знахар». «Професор Вільчур» є продовженням роману «Знахар». Минуло три роки відтоді, як Рафал Вільчур, колишній сільський знахар, а на…
«Свежее майское утро, двор старой уездной церкви. Уже ревет и гудит вверху, медью верещит в ушах большой колокол. Сходятся во двор старухи, нищие, длинноволосые, увешанные мешками и жестяными чайниками странники с посошками в руках, на ходу с привычным притворством гнущиеся. Во дворе еще тень…»
«В знак веры в жизнь вечную, в воскресение из мертвых, клали на Востоке в древности Розу Иерихона в гроба, в могилы. Странно, что назвали розой да еще Розой Иерихона этот клубок сухих, колючих стеблей, подобный нашему перекати-поле, эту пустынную жесткую поросль, встречающуюся только в каменистых песках ниже Мертвого моря, в безлюдных синайских предгориях. Но есть предание, что назвал ее так сам п…
«Горбун получил анонимное любовное письмо, приглашение на свидание…»
Венедикт Ерофеев – явление в русской литературе яркое и неоднозначное. Его знаменитая поэма «Москва—Петушки», написанная еще в 1970 году, – своего рода философская притча, произведение вне времени, ведь Ерофеев создал в книге свой мир, свою вселенную, в центре которой – «человек, как место встречи всех планов бытия». Впервые появившаяся на страницах журнала «Трезвость и культура» в 1988 году, поэм…