Книги жанра изучение языков
«П’яниця» Панаса Мирного – соціально-психологічна повість, присвячена темі викриття гнилої основи чиновницької служби в Україні***. Перу автора належать й інші прозові твори, зокрема, роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні», повісті «Голодна воля», «Лихо давнє й сьогочасне» тощо.
«Робота» Панаса Мирного – це філософський нарис-роздум, в якому автор міркує над шляхом людини, над плинністю років***. Працювати, аби зробити хоч щось для рідного краю – ця мета була і є для Панаса Мирного сенсом і радістю всього життя. Перу автора також належать й інші медитативні твори, зокрема, нарис «Рідна мова».
«Рід» Панаса Мирного – психологічне оповідання про хлопця, якого наука завела у моральне зубожіння***. Батьки догоджали йому в усьому, аби вчився і став паном, в результаті чого пиха виросла в хлопця настільки, що він відцурався рідної матері. Перу автора належать й інші твори, написані у жанрі малої прози, зокрема, «Серед степів», «Морозенко» тощо.
«Серед степів» Панаса Мирного – ліричний нарис, для якого характерні імпресіоністичні елементи***. Автор акцентує увага на почуттях героя, який, лишившись наодинці з природою, захоплюється її красою і гармонією. Перу Панаса Мирного належать й інші твори, написані у жанрі малої прози, зокрема, «Палійка», «Морозенко» тощо.
«Спокуса» Панаса Мирного – п’єса, у якій дійовими особами є відомі біблійні персонажі: Адам, Єва та ін.***. Перу автора належать й інші драматичні твори, зокрема, «Лимерівна», «Згуба» та ін.
«У черницях» Панаса Мирного є продовженням п’єси «Лимерівна» і засвідчує формування нового типу драми***. Проблеми свободи особистості, актуалізація морально-філософської тематики присутня у цьому творі. Перу автора належать й інші драматичні твори, зокрема, «Згуба», «Спокуса» та ін.
«Згуба» Панаса Мирного – соціально-побутова п’єса, присвячена традиційній для автора темі нелегкої долі жінки***. На подібну тематику написані також й інші твори Панаса Мирного, зокрема, роман «Повія», оповідання «Лихий попутав» тощо.
«Петербург» Адама Міцкевича – поема, в якій автор передає своє бачення міста у похмурих тонах, зазначивши, що це місто побудував сатана***. Переклад твору був здійснений видатним українським митцем Дмитром Павличком.
«Вибрана поезія» Адама Міцкевича – добірка, до якої увійшли одні з найвідоміших віршів автора***. У них представлені особисті інтимні переживання ліричного героя. Переклад поезій був здійснений видатним українським митцем Дмитром Павличком.
«Афонський пройдисвіт» Івана Нечуя-Левицького – найяскравіший антиклерикальний твір, у якому автор сміливо викриває лицемірство, аморальність і кар’єризм духовенства***. Оповідання належить до кращих зразків гострої соціальної прози автора, серед яких також «Микола Джеря», «Бурлачка» та ін.
«Апокаліпсична картина в Києві» Івана Нечуя-Левицького – прозова замальовка картини вечірньої пожежі в Києві***. Твір позначений імпресіоністичними штрихами, для нього характерна яскрава візуалізація. До подібних описових творів також належить невеличке оповідання «Сокільська гора».
«1984» – роман-антиутопия, написанный Джорджем Оруэллом, который изображает тоталитарное будущее, где государство полностью контролирует все аспекты жизни людей. Действие происходит в вымышленной стране Океания, где правящая партия во главе с Большим Братом использует жестокие методы подавления свободы, постоянного наблюдения и контроля за сознанием граждан. Главный герой, Уинстон Смит, работает в…
«Без пуття» Івана Нечуя-Левицького – сатирична повість-пародія на декадентство***. Головними героями твору є егоїстичні й гонорові Павлусь і Настуся – діти багатих людей, які ведуть богемний спосіб життя і яким глибоко байдужа доля рідного народу. Перу автора належать також й інші соціально-психологічні твори, зокрема, «Дві московки», «Бурлачка», «Кайдашева сім’я» та ін.
«Біда бабі Палажці Солов’їсі» Івана Нечуя-Левицького – оповідання, наповнене картинами з життя селянської сім’ї***. Родинні взаємини описані з легким гумором, для твору характерний фольклорний колорит і жива народна мова. Перу автора належить низка подібних за тематикою і стилем творів, зокрема, «Біда бабі Парасці Гришисі», «Кайдашева сім’я» та ін.
«Біда бабі Парасці Гришисі» Івана Нечуя-Левицького – соціально-побутове оповідання, в якому читач порине в атмосферу родинних стосунків простих українських селян***. Взаємини невістки зі свекрухою, побутові сварки і мир подані у творі з легким гумором та сатирою. Перу автора належать й інші твори на подібну тематику, зокрема, «Кайдашева сім’я», «Старі гультяї» тощо.