– Нi, нiчого не обговорювали крiм покупки персня. Запам'ятав лише ii iм'я – Мiлена. Дуже незвичайне i гарне, – вiдповiв Родiон.
– Це вже щось. А iм'я хлопця не пам'ятаете? – поцiкавилась Лера.
– Нi, – похитав головою Родiон. – Я навiть не пам'ятаю, щоб вiн менi його називав.
– А у вас не залишилося випадково номера телефону того хлопця? – поцiкавилася Дарина.
– Навряд чи. Менi багато телефонували з того часу. Зараз навiть в пам'ятi телефону номер не зберiгся.
– Зрозумiло, – вiдповiла слiдчий. – Цього разу я не буду вдаватися до букви закону за торгiвлю краденими речами, але попереджаю, точнiше раджу. Уважнiше ставтеся до заробiтку на послугах посередника. І ще, ось моя вiзитка. Це на випадок, якщо з'явиться загадковий Чахлик Невмирущий. Книгу, як ви розумiете, я конфiскую. І прошу вiддати ключi вiд квартири Марii Петрiвни.
– Дякую, – ледве чутно подякував Родiон, передаючи в'язку ключiв слiдчому.
Дiвчата розплатилися за каву i вийшли з кафе, залишивши на самотi переляканого молодого пiдприемця.
Вже, будучи на вулицi, Лера звернулася до Дарини:
– Ти замислилась про те ж, що i я?
– Поiхати на квартиру Марii Петрiвни i вiдкрити ключами дверi?
Лера розсмiялася.
– Нi, порушувати поки закон ми не будемо, – вiдповiла Лера. – Я думаю, що Марiю Петрiвну таки вбили. І зробив це ось той дивний покупець.
– Це ще чому? – не зрозумiла Дарина.
– Дуже багато збiгiв. Худорлявий покупець, про якого нам розповiв Родiон, пiдходить за описом на того, хто заходив у наше вiддiлення на наступний день пiсля вбивства дiвчини. Якийсь суб'ект, дамо йому назву Р, намагався умовити чергового допустити його на впiзнання руки, на якiй явно впiзнав перстень.
– Зачекай-зачекай, – перервала ii Дарина. – Звичайно, все дуже пiдозрiло, але до чого тут вбита Макарова? Так, я згодна, Чахлик шукае перстень. Але навiщо йому вбивати Макарову, якщо прикрасу вiн так i не отримав? Мiг убити, якщо б не хотiв платити за товар. І то, вихопив би i втiк, хто його наздожене? Старенька? Нi. Загадковий хлопець явно керувався iншими мотивами. Я iз сумнiвом ставлюся, що саме вiн вбив нещасну. А iнакше вбив би не Макарову, а Родiона. Вiн же з ним зустрiчався ранiше, нiж з Макаровою. Якщо взагалi вони перетиналися з власницею прикраси.
– До речi, i його ж бачила сусiдка Марii Петрiвни, – нагадала слiдчий, зробила паузу, а пiсля додала, – хлопець погодився не вiдразу на покупку прикраси, а тiльки на наступний день. Чому?
Дарина знизала плечима.
– Так, ладно. Будемо мудрувати по мiрi надходження новоi iнформацii. Я поки не в силах звести все до купи, але точно можу сказати, що цей перстень не простий, якщо на нього такий попит. Раджу тобi його здати у вiддiлення, поки не закiнчиться слiдство, а потiм можеш забирати i вивчати його iсторiю скiльки влiзе, – запропонувала Лера.
– Нi-нi, – поспiшила вiдповiсти Дарина. – Я ii нiкуди здавати не буду. Нiхто не знае, що перстень у мене. І до того часу, поки це таемниця, ти можеш нi за що не хвилюватися.
Лера скривила незадоволену гримасу.
– Пропоную тобi покопатися в iсторичних архiвах. Може, знайдеш щось про прикрасу, – запропонувала Лера.
– Домовилися. Керiвник буде радий, що я з'явлюся на роботi, – вiдповiла Дарина.
– Ось i вiдмiнно, а я пошукаю дiвчину з iм'ям Мiлена, – пiдсумувала Лера.
Дiвчата попрощалися i пiшли кожна по своiх справах. Лера у вiддiлення, а Дарина в офiс бюро антикварiату.
В офiсi, незважаючи на недавню спробу пограбування, панувала спокiйна атмосфера. Дарина пройшла до свого кабiнету. Вона не уявляла собi, з яких архiвiв почати пошук iнформацii для персня. Якби цей предмет антикварiату мав цiннiсть, то на нього в базi були б записи. Але нiчого, жодноi документацii. Дарина почала пальцями масажувати скронi. Вона зайшла в глухий кут, з якого не бачила виходу. Хоча…
Дiвчина взяла перстень i вийшла в приймальню.
– Доброго дня, – звернулася вона до секретаря. – А Венiамiн Тихонович у себе? Я можу до нього потрапити?
– Зараз спитаю, – вiдповiла помiчниця.
Секретар зробила запит по телефону, пiсля чого ствердно хитнула у бiк кабiнету керiвника. Дарина пройшла всередину.
Вы ознакомились с фрагментом книги.
Для бесплатного чтения открыта только часть текста.
Приобретайте полный текст книги у нашего партнера: