Приспiв.
Лети, моя думо
Вiрш i музика Романа Купчинського
Лети, моя думо, в вечiрню годину
Далеко-далеко звiдсiль.
Лети, моя думо, у тую хатину,
Що слухае казки топiль.
У хатцi жила там дiвчина кохана,
А, може, живе – поклонись!
І скажеш iй слово болюче, як рана,
Що я вже не той, що колись.
Що гасне мiй погляд i тихне мiй голос,
І скиби зорали чоло,
Що з волi й неволi посивiв мiй волос
І терня у серце вросло.
І шепнеш iй, думо, хай душу роздружить,
А серцевi скаже: «Корись!»
Хай дармо не б’еться, хай марно не тужить,
Бо я вже не той, що колись.
Мав я раз дiвчиноньку
Вiрш i музика Романа Купчинського
Мав я раз дiвчиноньку чепурненьку,
Любу щебетушечку, рум’яненьку.
Приспiв:
Гей, гей, га, уха-ха,
Дiвчино, рибчино молода!
Посилав я старостiв у недiлю,
Думав, погуляемо на весiллю.
Приспiв.
Мали повернутися з рушниками,
Але повернулися з гарбузами.
Приспiв.
Всьому супротивився батько рiдний,
Бо вона багатая, а я бiдний.
Приспiв.
Думав я втопитися з тоi злостi,
Та вода холодная, ломить костi.
Приспiв.
Мiй край
Вiрш i музика Романа Купчинського
Украiна – край мiй рiдний
Вiд Кавказу по Карпати,
І веселий, i свобiдний,
І великий, i багатий.
Де е в свiтi кращi рiки,
Як Днiстер, Днiпро-Славута?
Хто покине iх навiки,
Тому в серцi вiчна смута.
Де е в свiтi кращi гори,
Де таке повiтря свiже?
Де шумлять так гарно бори
І хвилюе спiле збiжжя?
Де яснiше сонце свiтить,
Де гарнiше зорi сяють?
Де ж солодше пахнуть квiти —
Як у нашiм любiм краi?
Най жие Великий Комтур наш
Вiрш i музика Романа Купчинського
Най жие Великий Комтур наш!
Ми добра, добра йому бажаем,
І в пiснях його все величаем,
Най жие великий Комтур Наш!
Накрила нiчка
Вiрш i музика Романа Купчинського
Накрила нiчка, тай тихесенька,
Земленьку кругом.
Лиш вiтер мряки жене злегенька
Над розiспаним лугом.
