Нам усе цiкаво знати.
Флорес
Добре, можу розказати,
все ж я бачив, як було.
Щоб успiшно звоювати
прикордонну ту фортецю,
що зовуть Сьюдад-Реаль,
наш магiстр зiбрав рушення
доблесних своiх васалiв —
пару тисяч пiших кметiв
i комонникiв три сотнi
iз мирянства i чернецтва,
бо таку повиннiсть мають
всi брати червонохрестi,
чи то свiтськi, чи духовнi, —
проти маврiв, безперечно…
На хоробрiм юнаковi
пишний був жупан зелений,
сутим золотом розшитий,
тiльки наручнi сталевi
блискотiли крiзь вильоти,
запнутi на шiсть петельок;
а пiд ним був кiнь зiркатий,
мов змiюка, здоровенний, —
воду пив з Гвадалквiвiру[15 - Гвадалквiвiр – рiка на пiвднi Іспанii. Мiсцевi конi з породи арабських скакунiв вважалися найкращими в Іспанii. (Прим. Яреми Кравця)],
пасся в травах прибережних,
у наритниках лосячих,
на загривку – банти, ленти
бiлим снiгом майорять,
мальовничi та чудеснi,
як i яблука тi бiлi
по лискучiй сiрiй шерстi.
Обiк нього – дон Фернандо,
командор наш, iде верхи:
кiнь буланий, бiлий храп,
грива й хвiст – як ночi темнi;
в пана добрий обладунок —
на кольчузi на турецькiй
плащ ярiе жовтожарий,
весь у золотi та перлах,
на блискучiм шишаку
гордо мають бiлi пера,
наче квiтка помаранчi,
як весною розцвiтеться;
на перев’язi у нього
ясеновий спис довжезний,
аж до самоi Гранади
ворогам усiм страшенний.
Непокiрнi городяни
опiр нам чинили впертий,
заявивши, що вони
будуть вiрнi Ісабелi.
Та магiстр взяв мiсто з бою
i бунтiвникам найпершим
та зневажникам, що смiли
за лiта його безчестить,
голови казав зрубати,
а дрiбнотi, пiдлiй чернi —
тим роти велiв заткати
й спини буками змережить.
Нинi всi його бояться,
ну i люблять, як належить,
i вважають, що цей воiн,
славний в вiцi молодечiм,
згодом, повних лiт дiйшовши,
скорить маврiв богомерзких,
пiд червоного хреста
iх пiвмiсяця пiдверне.
Командоровi й васалам
нагороду дав вiн щедру —
в переможеному мiстi
здобич взято незлiченну…
Та уже музики грають;
будьте ж ви усi веселi, —
переможцю любi лаври,
двiчi любе щире серце.
Ява шоста
Входять командор i Ортуньйо, Хуан Рудий, алькальди Естеван та Алонсо, музики, селяни.
Музики
(спiвають)
Слава, слава пану,
слава командору,
воiну грiзному,
в битвах переможцю!
Хай живуть Гусмани,
хай живуть Хiрони —
вiрним милостивцi,
смирним оборонцi!
У бою завзятiм
мавритан зборовши,
iз Сьюдад-Реаля
вiн верта додому, —
в Овечiй Криницi
