Вислови
Конфуцiй
Істини
Давньокитайський мислитель Конфуцiй (бл. 551—478 рр. до н. е.) став засновником етико-полiтичного вчення, в основу якого було покладено моральне самовдосконалення особистостi та дотримання давнiх традицiй i ритуалiв. Саме конфуцiанство, яке згодом стало державним вченням Давнього Китаю, багато в чому сприяло тому, що китайська держава зберiгалася як така протягом кiлькох тисячолiть.
Основнi принципи свого вчення Конфуцiй виклав у виглядi бесiд, якi й становлять текст його знаменитих «Висловiв».
Конфуцiй
Конфуцiй «Вислови». Серiя «Істини». Лiтературно-художне видання
Глава 1
Навчатися
1
Учитель казав:
– Хiба не радiсно навчатися й усякий час добиватися досконалостi? І хiба не приемно, коли друзi приходять iздалеку? Чи не той муж чеснотливий, хто не досадуе, що невiдомий людям?
2
Учитель Ю сказав:
– Нечасто бувае, щоб чоловiк, повний синiвськоi шаноби й послуху старшим, любив би досаждати правителю. І не бувало зовсiм, щоби той, хто не любить досаждати правителю, мав би схильнiсть до заколоту. Чеснотливий муж турбуеться про корiнь; коли закладено корiнь, то народжуеться й шлях, синiвська шаноба i послух старшим – хiба не в них корiниться людянiсть?
3
Учитель сказав:
– Людянiсть рiдко поеднуеться з гарними речами й лестивим виразом обличчя.
4
Учитель Цзен сказав:
– Я на день тричi себе питаю: чи сумлiнно я трудився для людей? Чи зберiг щирiсть у спiлкуваннi з друзями? Чи повторював те, чого мене навчали?
5
Учитель сказав:
– Правлячи удiлом, здатним виставити тисячу бойових повозок, слiд бути ретельним у справах, правдивим, любити людей, заощаджувати кошти й спонукати народ працювати у вiдповiдностi до пори року.
6
Учитель сказав:
– Удома молодшi шанують батькiв, а деiнде слухнянi зi старшими, обережнi й правдивi, повнi любовi до всiх та близькi з тими, в кому е людянiсть. Якщо при цьому стае сил, то стримлять надбати ученiсть.
7
Цзися сказав:
– Якщо хто замiсть чуттевостi вибирае добро, здатен до знемоги служити батьковi й матерi, на службi державцевi може жертвувати собою й звертаеться до друзiв iз правдивим словом, то нехай би казали, що вiн неук, я неодмiнно назву його ученим.
8
Учитель сказав:
– Якщо чеснотливий муж не мае суворостi, в ньому нема переконливостi й вiн непевен у навчаннi. Головне – будь чесний i правдивий, не води дружби з тими, хто тобi не рiвня, i не бiйся виправляти своi помилки.
9
Учитель Цзен сказав:
– Якщо шануватимуть мертвих, пам’ятатимуть предкiв, то в народi знов запануе чеснота.
10
Цзицинь спитав Цзигуна:
– Хоч би в якiй краiнi був Учитель, вiн завжди знае про справи ii правлiння. Вiн сам шукае цi вiдомостi чи йому iх дають?
Цзигун вiдповiв:
– Учитель дiстае iх завдяки тому, що ласкавий, добрий, чемний, ощадливий i поступливий. Чи не вирiзняеться вiн у тому, як iх шукае, вiд iнших людей?
11
Учитель сказав:
– Хто вдивляеться в прагнення свого батька, коли вiн живий, а пiсля його смертi – в те, як вiн чинив, i не мiняе його шляху протягом трьох рокiв, можна сказати, що шануе той батькiв.
12
Учитель Ю сказав:
– З призначень ритуалу найцiннiша гармонiя. Вона робить прекрасною путь стародавнiх царiв, а iх наслiдують у малому й великому. Та проте i гармонiя бувае до речi не завжди. Якщо знають саму гармонiю, не беручи ii в рамки ритуалу, вона не може перетворитися на життя.
13
Учитель Ю сказав:
– Якщо, будучи щирим, близький до справедливостi, обiцяння зможе виконати. Якщо шануе вiдповiдно до ритуалу, то уникне сорому й неслави. Якщо твоя пiдпора той, хто насправдi тобi близький, то можеш йому пiдкоритись.
14
