Учитель сказав:
– Якщо чеснотливий муж не думае пiд час трапези про насичення свого шлунка, не прагне, живучи вдома, затишку, проявляе запопадливiсть у дiлi, обережно говорить i виправляеться, зближаючись iз тими, у кого е путь, то можна сказати, що вiн любить ученiсть.
15
Цзигун спитав:
– Як ви оцiнюете той випадок, коли людина у злиднях нi перед ким не плазуе, а забагатiвши – не зазнаеться?
Учитель вiдповiв:
– Це непогано, та не так добре, як те, коли людина у злиднях вiдчувае радiсть, а забагатiвши, схиляеться до ритуалу.
Цзигун знову спитав:
– В Пiснях е рядки:
Вiн мов гранована рiзьба,
Шлiфована й гладенька.
Чи не про цього ви казали?
– Так, Ци, – вiдповiв Учитель, – вiдсьогоднi з тобою можна говорити про Пiснi: тобi скажеш що-небудь, а ти вже знаеш, що за цим слiдом.
16
Учитель сказав:
– Не журися, що люди не знають тебе, та журися, що ти не знаеш людей.
Глава 2
Правитель
1
Учитель сказав:
– Правитель, що покладаеться на чесноту, немовби пiвнiчна Полярна зоря, що завмерла на своему мiсцi серед сонму сузiр’iв, що обертаються навколо неi.
2
Учитель казав:
– Три сотнi Пiсень вартi одного рядка, який каже: «Його думка не ухиляеться».
3
Учитель сказав:
– Якщо правити за допомогою закону, гамувати караючи, то народ побережеться, але не знатиме сорому. Якщо правити, маючи на думцi чесноту, порядкувати за ритуалом, народ не тiльки засоромиться, але й виявить покору.
4
Учитель сказав:
– П’ятнадцяти рокiв я вiдчув бажання навчатись; у тридцять рокiв я ствердився; дiйшовши сорока, звiльнився вiд сумнiвiв; у п’ятдесят пiзнав велiння Неба; у шiстдесят мiй слух став проникливим; з сiмдесяти рокiв я йду за бажаннями серця, дотримуючись мiри.
5
Милосердний зi Старших спитав про те, що таке синiвська шаноба.
Учитель вiдповiв:
– Це те, коли не порушують ритуалiв. Пiзнiше Фань Чi вiз Учителя, i той сказав:
– Старший Сунь спитав мене про те, що таке синiвська шаноба, i я вiдповiв: «Це те, коли не порушують ритуалiв».
– Що це значить? – спитав Фань Чi.
Учитель вiдповiв:
– Служи батькам за ритуалом, помруть – поховай за ритуалом i шануй iх жертвами за ритуалом.
6
Войовничий зi Старших спитав про те, що таке синiвська шаноба.
Учитель вiдповiв:
– Це те, коли батька й матiр лише одне й тривожить – як би син не занедужав.
7
Цзию спитав про те, що таке синiвська шаноба.
Учитель вiдповiв:
– Нинi синiвська шаноба зводиться лише до утримання батькiв. Але ж утримують i тварин. У чому буде тут вiдмiннiсть, якщо не проявляти самоi шаноби?
8
Цзися спитав про те, що таке синiвська шаноба.
Учитель вiдповiв:
– Вираз обличчя – ось у чiм ii складнiсть. А коли з’являеться якесь дiло i молодшi беруться до нього, а з’являться вино, iжа – i ними частують переродженого, то хiба в цьому полягае синiвська шаноба?
9
