Тлумачення снів

112

Такі лицемірні сновидіння не є рідкісними ні у мене, ні у інших людей. Працюючи над певною науковою проблемою, я кілька ночей поспіль бачив незрозумілий сон, у якому я мирився зі своїм колишнім другом, з яким давно порвав стосунки. На четвертий чи п’ятий раз я таки зрозумів сенс цього сну, який полягав у спонуканні до зречення залишків уваги до згаданої особи й бажанні цілковитого звільнення від неї, яке лицемірно маскувалося під протилежний намір. Я, свого часу, повідомляв про «лицемірний Едіпів сон» певної особи, де ворожі імпульси й побажання смерті замінилися на позірну ніжність («Typisches Beispiele ines verkappten Ödipustraumes»). Інший вид лицемірних сновидінь буде наведено (див. розд. VI) трохи згодом (прим. авт.).

113

Згодом ми розглянемо також сни, що, навпаки, виражають жадання другої інстанції (прим. авт. у вид. з 1930).

114

Пор.: «Dem Malersitzen» [нім. «позувати», букв. «сидіти для маляра»].

Goethe: Und wenner keinen Hintern hat, wie kann der Edle sitzen? [Гете: «Бо, як не матиме сідниць, як буде ясний пан сидіти?»] (прим. авт.).

115

Іпполіт Бернгейм (1840–1919) – французький невролог, «батько гіпнотизму 20 сторіччя». З. Фройд цінував і особисто перекладав його праці німецькою (прим. пер.).

116

Пор. також: «Чоловік і жінка – одна спілка» (прим. пер.).

117

Мені прикро, що я змушений наводити тут уривчасті дані з психопатології істерії, оскільки вони мало що пояснюють і випадають з загального контексту. Проте, якщо вони демонструють тісний зв’язок між снами і психоневрозами, мій відбіг від теми виправданий (прим. авт.).

118

Подібно до того, як копчена лососина у сні про відмінену звану вечерю (прим. авт.).

119

Büchse також має різні відповідники в українській – зокрема, «букса», металева коробка, в якій обертається вісь (прим. пер.).

120

Часто трапляється, що особа переповідає свій сон не цілком, і тільки під час аналізу у її пам’яті спливають окремі елементи – саме вони, зазвичай, бувають ключовими у тлумаченні сну. Див. нижче про забуття снів (прим. авт.).

121

Ніколаус Ленау – один з найславетніших австрійських романтиків ХІХ ст., «поет світової скорботи». Тут, імовірно, йдеться про його вірш Das tote Glück («Мертве щастя») (прим. пер.).

122

У цій фразі автор вживає дієслово heimführen, букв. «вести додому», що має фразеологічне значення, «взяти за дружину» (прим. пер.).

123

Про такі «сни, суперечні бажанням», останніми роками часто повідомляли мені мої слухачі, що, поза сумнівом, бувало їхньою реакцію на перше знайомство з моєю теорією здійснення бажань у снах (прим. авт. у вид. з 1911).

124

Один, нині живий великий поет, що, як мені казали, нічого не знає і знати не хоче про психоаналіз і тлумачення снів, дійшов самотужки до майже тотожної формули природи снів: «Незалежне від нас виявлення згнічених пристрасних бажань під фальшивими виглядом і назвою» (С. Spitteler. Meine fruhesten Eriebnisse; (Süddentsche Monatshefte, Oktober 1913)

Забігаючи вперед, наведу думку Отто Ранка (Rank, 1910, стор. 519), який розширив і дещо модифікував наведену основну формулу: «На основі витісненого інфантильно-сексуального матеріалу сни завжди зображують здійснення актуальних і зазвичай еротичних бажань у замаскованій, символічній формі» (прим. авт. у вид. з 1914). [Додано у виданнях з 1925: Я ніде не заявляв, буцімто прийняв формулу Ранка як мою власну. Коротка версія, зазначена у тексті вище, здається мені адекватною. Але самий тільки факт того, що я згадав модифікацію Ранка, виявився достатнім для опонентів психоаналізу, щоб звинуватити метод у твердженні, що «всі сни мають сексуальний зміст». Якщо це речення сприймати у тому сенсі, який має на увазі критика, воно демонструє її несумлінність і налаштованість нехтувати чіткими твердженнями, якщо ті не дають нагоди для нападів. Кількома сторінками вище я згадував про розмаїття бажань, які здійснюються у дитячих снах (бажання взяти участь в екскурсії або прогулянці човном, чи скуштувати ласощів); в інших місцях я згадував сни про голод, сни, викликані спрагою або екскреторними потребами чи потребою комфорту. Зрештою, сам Ранк не висловлюється в абсолютних термінах, вживаючи вислів «зазвичай»; а те, що він сказав, цілком підтверджує наповнення снів більшості дорослих людей. Інша річ, якби мої критики вжили термін «сексуальний» у сенсі, в якому ним послуговуються в психоаналізі, в сенсі «Ерос». Але мої опоненти навряд чи мали на увазі цікаву проблему, чи всі сни створюються «лібідинальними», інстинктивними силами, у протиставленні до «руйнівних» (прим. авт.)].

125

Ясно, що переконання Роберта, буцімто призначення снів полягає у розвантаженні нашої пам’яті від незначних вражень дня, не можна визнати правильним, якщо у снах нерідко спливають байдужі спогади нашого дитинства – інакше з цього слід би зробити висновок, що сни вкрай недосконало виконують свою функцію (прим. авт.).

126

Як я вже згадував у післямові до першого розділу, Герман Свобода (Swoboda, 1904) надає великого значення відкритим Вільгельмом Флісом біоритмам, що становлять інтервал у двадцять три дні і двадцять вісім у сфері душевної діяльності, і стверджує, що ці періоди відіграють вирішальну роль щодо появи у снах тих чи інших елементів. Правильність такого твердження не позначилась би істотно на тлумаченні снів, але відкрила б нове джерело походження матеріалу. Нещодавно я проаналізував власні сни з метою справдження цього аспекту «теорії періодів», відібравши для цього такі елементи наповнення снів, час появи яких у житті можна було визначити точно.

I. Сон з 1 на 2 жовтня 1910 року.

(Уривок)… Я десь в Італії. Ми з моїми трьома дочками в антикварній крамничці, і вони, сидячи у мене на колінах, показують мені дрібні коштовності. На одну з пам’яток я кажу: «А оце я вам подарував». Я чітко бачу перед собою невеличкий барельєф, у якому пізнаю профіль Савонароли.

Коли я востаннє бачив портрет Савонароли? Згідно з моїм нотатником, 4 та 5 вересня я був у Флоренції, де мені закортіло показати своєму супутникові медальйон з рисами обличчя фанатичного ченця на площі Синьйорії, на місці, де його спалили. Від моменту цього враження до його відтворення уві сні минуло 27 + 1 днів – «жіночий період» за Флісом. Та висновок підважується тим фактом, що напередодні самого сну мене відвідав колега (вперше після мого повернення), якому я від давнього часу дав прізвисько Раббі Савонарола. Він привіз до мене пацієнта, покаліченого в аварії Понтеббського експреса, яким я сам подорожував тиждень тому, що змусило мене пригадати недавню мандрівку Італією. Тож поява уві сні «Савонароли» пояснюється візитом колеги напередодні сну, а 28-денний інтервал втрачає своє переважне значення.

II. Сон з 10 на 11 жовтня.

Я працюю в університетській хімічній лабораторії. Гофрат Л. («гофрат», висока посада, «радник двору». – Прим. пер.) запрошує мені піти з ним кудись і простує переді мною коридором, тримаючи у піднесеній руці лампу чи щось на кшталт і проникливо (чи пронизливо?) вдивляючись вдалину; у нього дивна постава з витягнутою шиєю. Ми виходимо на велику площу… (Решта забулася).

У цьому сні найнезвичніше те, як радник Л. тримає лампу (або лупу), уп’явшись очима кудись вдалину. Л. я не бачив багато років, але розумію, що він тільки заміняє собою іншу, видатнішу постать – Архімеда, пам’ятник якому стоїть коло фонтану Артеміди у Сиракузах саме в такій позі з лупою, з поглядом, спрямованим на римське військо, що обложило місто. Коли я вперше (чи востаннє) раз побачив цю статую? Згідно з моїми нотатками, я побував у Сиракузах 17 вересня ввечері, і, таким чином, до сну справді минуло 13 + 10 = 23 дня – «чоловічий період» за Флісом.

Як на лихо, детальніший аналіз цього сну так само підважує роль визначеного інтервалу. Приводом до сну стало отримане напередодні сну повідомлення, що клініка, в аудиторії якої я читаю свої лекції, переїжджає в інше місце. Нове приміщення мені геть не подобалося, і я подумав, це все одно, що не мати взагалі жодної аудиторії; відтак я полинув думками до початку своєї професорської діяльності, коли я справді не мав жодної аудиторії, а мої намагання здобути приміщення наштовхувалися на неприхильність високоповажних гофратів і професорів. Я звернувся тоді до Л., який на той час перебував на посаді декана і якого я вважав дружньо до мене налаштованим. Він обіцяв допомогти, але не дотримав обіцянки. У моєму сні він – Архімед, який дає мені ποῦ στῶ (грець. «точка опори» – власне, відкриття Архімеда. – Прим. пер.) і веде мене до нового приміщення. Тлумачення показує, що у сні не бракує мотивів помсти й власної гідності. В будь-якому разі, без цього приводу мені навряд чи приснився б тієї ночі Архімед; і я не знаю, чи сильні й ще свіжі враження від сиракузького пам’ятника не відбились би уві сні через інший проміжок часу.

III. Сон з 2 на 3 жовтня 1910 року.

(Уривок)… Мені сниться, що професор Озер особисто добирає для мене дієту, яка має заспокійливо подіяти на мене… (Решта забулася).

Такий сон був реакцією на розлад травлення того дня. Я розважував, чи не звернутися до кого-небудь з колег по призначення мені дієти. Уві сні я обираю для цього померлого влітку Озера через те, що недавно (1 жовтня) помер інший університетський викладач, якого я надзвичайно поважав. То коли помер Озер? І коли я дізнався про його смерть? Згідно з некрологом у газетах, він помер 22-го серпня; та, оскілки я на той час перебував у Голландії, куди мені регулярно надсилали віденські газети, я прочитав звістку про його смерть 24 або 25 серпня. Проміжок цей не відповідає жодному біологічному періоду, становлячи (7 + 30 + 2) 39 або навіть 40 днів. Я не пригадую, щоб за весь цей час я говорив чи бодай думав про Озера.

Такі різні за своєю тривалістю періоди, які, без спеціальних маніпуляцій, не узгоджуються з теорією біоритмів, трапляються у моїх снах значно частіше, ніж такі, що відповідають біологічним інтервалам. Єдина часова закономірність, яку я спостерігаю постійно, – це зв’язок між сном і враженнями дня, що йому передує безпосередньо, як я зазначив у тексті вище (прим. авт. у вид. з 1911).

127

Автор виділяє у тексті це прізвище, омонім якого, «Koller». німецькою означає «істерика, напад шаленства» (прим. пер.).

128

Автор так само виділяє у тексті прізвище Gärtner, омонімічне слову «садівник» (прим. пер.).