В’еться i в’еться, такий мiнливий!
Користь його вичерпати неможливо.
VII
Небо вiчне, Земля незнищенна.
Небо i Земля вiчнi та незнищеннi завдяки тому, що не iснують
для себе.
Ось чому вони можуть бути вiчними та незнищенними.
Тому премудра людина ставить себе позаду,
а опиняеться попереду;
Не думае про себе – i себе зберiгае.
Не бажае нiчого для себе –
Чи не тому може розраховувати на все свое?
VIII
Вище благо, як вода:
Вода приносить благо всiй пiтьмi речей i нi з чим не бореться.
Збираеться в мiсцях, яких люди уникають,
Ось чому вона близька до Шляху.
Для життя благотворна земля;
Для серця благотворна глибина;
У спiлкуваннi благотворна доброта;
У промовах благотворна довiра;
У правлiннi благотворна смиреннiсть;
У дiяннях благотворне вмiння;
У рухах благотворний сам час.
Лише там, де немае суперництва, не буде i збиткiв.
IX
Чим утримувати наповнене до краiв,
Краще вчасно зупинитися.
Хто намагаеться нагострити гострiше,
Не збереже досягнутого надовго.
Коли золото й яшма заповнили покоi,
Нiкому не пiд силу iх зберегти.
Той, хто хизуеться багатством i знатнiстю,
Сам накличе на себе бiду.
Подвиг здiйснений, слава стала, а сам сховався –
Ось Шлях Небесний.
Х
Пестуй душу, обiймай Єдине – можеш не втрачати iх?
Зосередь дух, прийди до м’якостi – можеш бути, як немовля?
Очищай таемне дзеркало – можеш бути без вади?
Люби народ, пильнуй лад у царствi –
можеш перебувати в недii?
Небеснi врата вiдчиняються та зачиняються –
можеш бути жiночним?
Осягай усе в чотирьох межах – можеш обiйтися без знання?
Породжуе та вигодовуе,
Все народжуе i нiчим не володiе.
Всьому передуе, а не шукае в тому опори,
Всiх старший, а нiчим не править;
Ось що зветься сокровенною досконалiстю.
XI
Тридцять спиць колеса сходяться в однiй ступицi,
Але користь вiд колеса в тому, що в ступицi немае нiчого.
Лiплять iз глини посудину,
Але користь вiд посудини в тому,
що всерединi неi немае нiчого.
Прорiзають вiкна i дверi, щоб вдався будинок:
А користь вiд будинку в тому, що в ньому е пустота.
Воiстину:
Те, що маеш, дае вигоду.
А те, чого не маеш, дае користь.
XII
Вiд п’яти кольорiв у людей слiпнуть очi.
Вiд п’яти звукiв у людей глухнуть вуха.
Вiд п’яти ароматiв люди не вiдчувають смаку.
Той, хто женеться щодуху за здобиччю, втрачае розум.
Рiдкiснi товари псують людськi звичаi.
Ось чому премудра людина
Служить утробi й не служить очам,
Тому вiдкидае те i бере це.
XIII
Милiсть безчестить: ii бiйся.
Цiнуй велике нещастя як самого себе.
Що означае «милiсть безчестить: ii бiйся»?
Милiсть для нас – приниження.
Бiйся, коли ii отримуеш,
Бiйся, коли ii втрачаеш.
Ось що означае «милiсть безчестить: ii бiйся».
Що означае «цiнуй нещастя, як самого себе»?
Тому, що у мене е «я», у мене е й нещастя.
Якби у мене не було мого «я», чи мiг би я бути нещасливим?
Воiстину: тому, хто цiнуе себе бiльше за свiт,
Можна довiрити свiт.
Тому, хто любить себе, як свiт,
Можна вручити свiт.
