МІСТЕР ІКІ: (зiтхаючи) Зараз я його досить добре контролюю. Не кожному доводиться зношувати два набори залоз за одне життя. Я б не згодився взяти наступний набiр навiть за весь запас бадьоростi притулку для сирiт.
ПІТЕР: (беручи до уваги) Я не думаю, що Ви б вiдмовились вiд набору вiд гарного спокiйного старого священика.
МІСТЕР ІКІ: У священникiв немае залоз – у них душi.
(За сценою приглушено звучить сигнал клаксону, що свiдчить про те, що близько зупинився великий автомобiль. Потiм на сценi з’являеться гарно одягнений молодий чоловiк, вдягнений у вечiрнiй костюм i капелюх з патентованоi шкiри. Вiн дуже свiтський чоловiк. Його протиставлення духовностi iнших двох дiйових осiб спостерiгаеться навiть з першого ряду балкона. Це РОДНІ ДІВАЙН.)
ДІВАЙН: Менi потрiбна Ульса Ікi.
(МІСТЕР ІКІ пiдiймаеться i, здригаючись, стоiть мiж двома ножами.)
МІСТЕР ІКІ: Моя дочка в Лондонi.
ДІВАЙН: Вона покинула Лондон. Вона iде сюди. Я вiдправився за нею.
(Вiн тягнеться за сигаретами до маленькоi оздобленоi перламутром сумки, що висить у нього на боцi. Вiн дiстае одну i, чиркнувши сiрником, пiдносить його до сигарети. Сигарета миттево запалюеться.)
ДІВАЙН: Я зачекаю.
(Вiн чекае. Проходить кiлька годин. Немае нiяких звукiв, окрiм випадкового базiкання чи клацання ножикiв, коли вони сваряться мiж собою. Тут можна вставити кiлька пiсень чи якiсь картковi фокуси у виконаннi ДІВАЙНА або ж акробатичний етюд, чи як вам заманеться.)
ДІВАЙН: Тут дуже тихо.
МІСТЕР ІКІ: Так, дуже тихо…
(Раптом з’являеться кричуще одягнена дiвчина; вона дуже вульгарна. Це УЛЬСА ІКІ. Вона мае одне з тих безформних облич, що притаманнi ранньому iталiйському живопису.)
УЛЬСА: (грубим, вульгарним голосом) Батько! Ось i я! Вгадай що зробила Ульса?
МІСТЕР ІКІ: (трепетно) Ульса, моя маленька Ульса.
(Вони обiймають тулуби один одного.)
МІСТЕР ІКІ: (з надiею) Ти повернулася, щоб допомогти з оранкою?
УЛЬСА: (сердито) Нi, батько; оранка це так нудно. Думаю, що нi.
(Хоча ii акцент жахливий, змiст ii промови дуже милий i чiтко зрозумiлий.)
ДІВАЙН: (примирливо) Слухай, Ульса. Давай будемо намагатись досягти порозумiння.
(Вiн рухаеться до неi витонченими, рiвними кроками, якi допомогли йому стати капiтаном команди зi спортивного крокування в Кембриджi.)
УЛЬСА: Ти все ще стверджуеш, що це мусить бути Джек?
МІСТЕР ІКІ: Про що це вона?
ДІВАЙН: (ласкаво) Моя дорога, звичайно, це мусить бути Джек. І нiяк не може бути Френк.
МІСТЕР ІКІ: Який Френк?
УЛЬСА: Це буде Френк!
(Тут можна вставити якийсь ризикований жарт.)
МІСТЕР ІКІ: (примхливо) Ви не поб’етесь… Точно ж не поб’етесь…
ДІВАЙН: (протягуе руку, щоб погладити ii по руцi тим самим потужним рухом, який зробив його капiтаном команди з греблi в Оксфордi) То краще б тобi вийти за мене замiж.
УЛЬСА: (презирливо) Та невже? Мене ж пустять до твого будинку навiть з чорного ходу.
ДІВАЙН: (сердито) Вони не посмiють! Не переживай – ти зайдеш у нього як господиня через парадний.
УЛЬСА: Сер!
ДІВАЙН: (знiяковiло) Прошу пробачення. Ви ж знаете, що я маю на увазi?
МІСТЕР ІКІ: (капризно, наче в нього голова болить) То Ви хочете взяти замiж мою маленьку Ульсу?…
ДІВАЙН: Пiдтверджую
МІСТЕР ІКІ: Нiчого не знаю про Вас.
ДІВАЙН: От i добре. Я маю найкращу у свiтi конституцiю тiла…
УЛЬСА: І найгiршi пiдзаконнi акти до неi.
ДІВАЙН: В Ітонi я був членом клубу «Поуп»; в Регбi я належав до «Полупива». Я молодший син, тому менi судилося служити в полiцii…
МІСТЕР ІКІ: Можна не продовжувати… Грошi у Вас е?
ДІВАЙН: Повно. Думаю, що Ульсi щоранку доведеться роздвоюватись, коли вона вирушатиме в мiсто за покупками – на двох Роллс-Ройсах. У мене також е Крокодилак та перероблений танк. Я маю абонемент в оперу…
УЛЬСА: (похмуро) Я тiльки в ложi можу нормально спати. І я також чула, що тебе виключили з твого клубу.
МІСТЕР ІКІ: Ключами?…
ДІВАЙН: (повiсивши голову) Так, мене виключили.
УЛЬСА: За що?
ДІВАЙН: (майже нечутно) Одного дня я пожартував i сховав усi м’ячики для поло.
МІСТЕР ІКІ: Який стан Вашого ментального здоров’я?
ДІВАЙН: (похмуро) Блискучий. Кiнець кiнцем що таке блиск? Лише вiдчуття такту, що дозволяе вам сяяти, коли нiхто не дивиться i пожинати плоди пiд час загальноi уваги до вас.
МІСТЕР ІКІ: Обережнiше… Я не видам дочку замiж за епiграму…
