1000 фактiв про Украiну
Владимир Владимирович Сядро
Валентина Марковна Скляренко
Історiя та полiтика, наука i технiка, мистецтво i спорт – ось далеко не повний перелiк тем, що висвiтлюються в нашому виданнi. Ви дiзнаетесь про видатнi археологiчнi пам’ятки – Кам’яну Могилу i Херсонес Таврiйський, що увiйшли до Списку всесвiтньоi культурноi спадщини ЮНЕСКО; про природнi багатства Украiни – мiнеральнi води та цiлющi грязi, заповiдний ковиловий степ i карпатськi лiси, поклади вугiлля та нафти, урановоi руди та золота; про визначнi науковi вiдкриття i технiчнi досягнення i, насамперед, про надзвичайних людей, якi жили в нашiй краiнi в рiзнi часи.
1000 фактiв про Украiну
упорядники В.М. Скляренко, В.В. Сядро
1. Історiя та полiтика
Люди населяли значну частину нинiшньоi територii Украiни ще в епоху середнього палеолiту – близько 100-35 тисяч рокiв тому. І досi археологи знаходять по всiй краiнi стiйбища та поселення, де збереглися рiзноманiтнi кам’янi знаряддя та кiстки давнiх тварин. Серед них бiльше нiж 50 стоянок неандертальцiв, якi жили переважно в Криму, в печерах Кiiк-Коба та Старосiлля, а також поблизу сучасного Бiлогорська. Знайдено такi стоянки i на територii Донбасу, пiд Одесою, на Волинi та в Закарпаттi.
* * *
Найцiкавiшою археологiчною пам’яткою про життя стародавнiх мешканцiв Украiни е Кам’яна Могила, яка знаходиться неподалiк вiд села Терпiння Мелiтопольського району Запорiзькоi областi. Вона являе собою пiщаний пагорб, вкритий великими кам’яними брилами, в яких е безлiч гротiв, печер та трiщин.
Заповiдник «Кам’яна Могила»
* * *
На каменях та стiнах печер Кам’яноi Могили зосереджено бiльше трьох тисяч наскельних малюнкiв та символiв – вiд кам’яного вiку до епохи бронзи та бiльш пiзнiх часiв. Деiнде iх вкрито червоними та чорними мiнеральними барвниками. Є тут i Печера Кози, гроти Бика (або Мамонта) та Дракона, двометрова фiгура людини-риби. І скрiзь – зображення Дерева життя, символу родючостi та вiчностi.
* * *
Першi вiдомостi про Кам’яну Могилу датуються 1889 роком, коли археолог М. Веселовський вперше знайшов в одному з ii гротiв таемничi знаки, однак анi вiн, анi iншi вченi довгий час не могли iх зрозумiти.
* * *
Тiльки коли через 100 рокiв за iх розшифровку взявся сходознавець А. Г. Кифiшин, було висловлено припущення, що цi пiктограми е протошумерськими, а сама Кам’яна Могила протягом тисячолiть грала роль сакрального центру. На однiй з брил учений прочитав напис «Шу-Нун», накреслений великими, до метра висотою, знаками. В перекладi з шумерськоi це означае «Рука Царицi» або «Закон Володарки» i може бути розтлумачено як назва святилища.
* * *
А.Г. Кифiшин також розшифрував календар Кам’яноi Могили, якому бiльше 14 тисяч рокiв. За його словами, «Кам’яна Могила – це грандiозний стародавнiй архiв, який дозволить висвiтлити iсторiю цивiлiзацii Шумеру».
* * *
На територii Украiни було вiдкрито одну з найдавнiших землеробських культур, яка iснувала ще в IV–III тисячолiттi до н. е. За мiсцем археологiчних розкопок, якi проводилися бiля села Трипiлля на Киiвщинi, ii було названо трипiльською, або «Кукутень-Трипiлля».
* * *
Знахiдки, виявленi бiля села Трипiлля, свiдчать про те, що трипiльцi користувалися знаряддями з каменю, але вже вмiли обробляти мiдь, знали та вирощували бiльше десяти злакових культур, використовуючи для цього дерев’яний плуг; будували двоповерховi помешкання, користувалися календарем та володiли гончарним мистецтвом. Завдяки глиняним печам та розфарбованiй керамiцi трипiльська культура вiдома в усьому свiтi. Їi орнаменти, що дiйшли до нас через тисячолiття, значною мiрою збереглися i вважаються сьогоднi традицiйно украiнськими.
* * *
Трипiльцi лишили нам дуже багато загадок. Дослiдники i досi не можуть пояснити, чому кожнi 50–60 рокiв вони спалювали своi помешкання та переходили на iнше мiсце. Можливо, це був ритуал, що вiдповiдав iх космогонiчному уявленню про життевий цикл, а можливо, просто з часом землi виснажувалися i час було шукати новi, бiльш родючi? Так чи iнакше, та тепер залишки трипiльських городищ знаходять по всiй Украiнi. Деякi вченi висловлюють припущення, що саме трипiльськiй культурi ми зобов’язанi появою землеробства.
Трипiльська керамiка
* * *
При в’iздi у славетне село Трипiлля Киiвськоi областi височiе Дiвич-гора, на якiй було розкопано жертовник богинi-дiви зарубинецькоi культури (ІІІ ст. до н. е. – ІІ ст. н. е.) та рештки давньоруського городища Трипiлля, згадуваного в лiтописi за 1093 рiк. Цiлком можливо, що його було побудовано приблизно у 1032 роцi, коли Ярослав Мудрий, що укрiплював кордони, ставив мiста по рiчцi Стугнi.
* * *
Влiтку 2008 року на островi Хортиця археологами знайдено культову споруду бронзовоi доби, якiй, за оцiнками спецiалiстiв, бiльше п’яти тисяч рокiв.
* * *
Приблизно у 1000 роцi до н. е. в украiнських степах з’явилися кочiвники кiммерiйцi, якi стали першим народом на цiй територii, чию назву було зафiксовано у писемних джерелах. Вони заселили усе степове Причорномор’я вiд Дону до Днiстра i лишалися там приблизно до VII ст. до н. е.
* * *
Греки називали кiммерiйцiв «споживачами коров’ячого молока». Шодо походження кiммерiйцiв iснують рiзнi точки зору: однi вченi вважають, що вони прийшли з районiв Нижнього Поволжя, iншi стверджують, що цей народ е корiнним населенням украiнських земель.
* * *
На початку VII столiття до н. е. на змiну кiммерiйцям прийшли скiфи. Про iх походження iснуе чимало легенд. Одна з них говорить, що вони походять вiд самого Зевса, i першим скiфським царем був його онук Колоксай. Іншi легенди розповiдають, що iх першим царем був Скiф, що народився вiд наймогутнiшого з грецьких героiв – Геракла та напiвжiнки-напiвзмii Єхидни.
* * *
За Геродотом, скiфськi племена вiдрiзнялися одне вiд одного за родом занять: мiж Пiвденним Бугом та Днiстром жили скiфи-землероби, на лiвому березi Днiпра i далi на схiд оселилися кочiвники-скотарi, а на пiвдень та схiд вiд них влаштувалися так званi царськi скiфи, яким пiдкорювалися усi iншi.
* * *
Царськi скiфи були хоробрим та войовничим народом, що створив на територii Украiни першу державу – Велику Скiфiю – iз столицею, яка знаходилася на Днiпрi. Пiзнiше у кримських степах на рiчцi Салгiр скiфи побудували мiсто Неаполь Скiфський, куди у ІІ сторiччi до н. е. цар Скiлур перенiс столицю скiфськоi держави. Велика Скiфiя проiснувала до ІІІ сторiччя н. е., коли пiд ударами готiв пали ii останнi мiста.
* * *
Вiд скiфського перiоду в Украiнi лишилися лише численнi кургани. Найвiдомiшими серед них вважаються Солоха, Чортомликський, Куль-Оба, Царський, Золотий та Мелек-Чесменський.
* * *
Найбiльшим iз скiфських курганiв е Царський, розташований на околицях нинiшньоi Керчi: його висота сягае 17 м, довжина окружностi 260 м, а дiаметр 80 м. Дивовижною е будова його склепiння, що являе собою iдеально правильнi кола, складенi з кам’яних брил.
* * *
Найунiкальнiшим можна вважати Золотий курган, оскiльки вiн единий з усiх мае не звичайну, конусоподiбну, а сферичну форму. До того ж його насипано не iз землi, а з бутового камiння та облицьовано величезними кам’яними блоками. Для його створення знадобилося на менше 20 тисяч м
буту.
* * *
На жаль, бiльшiсть скiфських курганiв давно пограбовано. Натомiсть у Куль-Обi та Мелек-Чесменському було знайдено дуже багатi поховання IV–III сторiч до н. е. Саме в них знайдено вiдомi скiфськi золотi прикраси та посудини, створенi у «звiриному стилi». На них iз дивовижним художнiм чуттям зображено оленiв, птахiв, барсiв та коней, яких цей народ особливо поважав.
* * *
Найвiдомiша золота прикраса, що створена у «звiриному стилi», це, звiсно, золота пектораль, знайдена у 1971 роцi археологом Б. Н. Модзалевським в Товстiй Могилi, скiфському курганi IV ст. до н. е. поблизу мiста Орджонiкiдзе Днiпропетровськоi областi.
